25. У чому жанровий зміст колонки? По-перше, автор виступає як героя-оповідача або персонажа-маски (в комічному

варіанті колонки), чия точка зору, власне, і є предметом дослідження. В цьому відношенні колонка близька есе (див.

нижче). Автор вводиться в оповідання як особа розмірковує і переживає. По-друге, колонка як оперативний відгук

на те, що сталося (або - що відбувається) за своєю тональністю полемічна. Цим вона і відрізняється від коментаря, в

якому думка публіциста далеко не завжди містить опозицію описуваного факту. Колумніст не уточнює, не пояснює

факт або виниклу ситуацію - він виступає по відношенню до них опонентом. По-третє, оскільки в колонці, як правило,

погляд автора не збігається із загальноприйнятою точкою зору, він пропонує нове уявлення про ситуацію. Персональна

точка зору - смислове ядро колонки. Колонка - це завжди прямий діалог з аудиторією, соло, розраховане на контакт із

слухачами

Колумністика, якщо дивитися з цієї точки зору, ввібрала риси багатьох жанрів.

Найбільш впливовий предок колумністики - це жанр есе, починаючи з "найчистішою" його форми - есе Монтеня. Жанр

есе найбільш повно характеризує особистість автора-журналіста. На думку багатьох теоретиків журналістики, серед

основних тенденцій розвитку інформаційного поля Найголовнішим є прогресуюча персоніфікація всіх явищ і подій

дійсності. Авторська колонка - це те місце, де автору дозволено висловити приватна думка, опублікувати результати

осмислення свого особистого досвіду. І спрямованість в першу чергу «в себе» до неї прийшла від есе.

Далі, серед предків колумністики ми знаходимо щоденник письменника. Щоденник заповідав колонці регулярність

і покроково, найглибше особистісне начало, коли значна частина того, про що пише колумніст, грунтується на

особистому досвіді, події його приватної біографії, а також особливу форму щирості, якусь непідцензурної, коли автор-

колумніст висловлює свою думку, часто не збігається з думкою свого видання, з загальноприйнятою думкою. Не

увійшла в цю спадщину, мабуть, тільки щоденниковий свобода - у своєму щоденнику можна написати три рази на день,

а можна раз на місяць, можна заповнити п'ять сторінок, а можна черкнути три рядки.

Серед предків колонки варто назвати також редакційну статтю, яка передала колонці (точніше, її підвиду - колонці

редактора) завдання звертати увагу аудиторії на найважливіші (з точки зору того чи іншого ЗМІ) актуальні явища

сучасного життя і виражати відношення, позицію видань до цих явищ.

Від памфлету до колонки перейшов у вживання набір прийомів (полемічність, гіпербола, іронія, сарказм), що

дозволяють оголити і висунути на перший план ідейні установки автора, викрити чужі автору думки, доктрини, подання

інших політичних переконань і дій.

Концептуальна комунікативна стратегія сучасних ЗМІ створює сприятливі умови для рівноправного і безперервного

діалогу з аудиторією. В останні роки інтерес до слова, закріпленому за певним суб'єктом висловлювання, безсумнівно

зростає: розмірковують аудиторія шукає в інформаційному просторі розмірковує автора. Все це підвищує інтерес до

жанрів, особистісне начало в яких стає більш переконливим для аудиторії, ніж початок інформативне. Саме в цих умовах

зростає роль таких жанрів, як коментар і колонка. І саме вони приймають на себе функції застарілих, що відходять на

другий план, жанрів (таких як передова стаття, памфлет, фейлетон ...) і, відповідно, частково запозичують їх ознаки,

прийоми, за допомогою яких ці функції реалізуються.

26. Спортивна колонка

27. Публіцистика спеціалізованих ЗМІ

28. Військова публіцистика

29. Наукова публіцистика

30. Стан і перспективи розвитку екологічної публіцистики у Франції

31. Обов`язкові елементи написання публіцистичних матеріалів для зарубіжної преси

32. Особливості формування джерельної бази європейського публіциста-сучасника

33. Значення інтерактивності для сучасних колумністів

34. Особливості написання публіцистичних матеріалів для арабських видань

35. Критерії відбору тем для публіцистичних матеріалів країн Близького Сходу

36. Сучасна модель інформаційної взаємодії публіциста і аудиторії на прикладі країн Азії і Австралії

37. Блоґґер і колумніст у контексті розвитку сучасного інформаційного суспільства

38. Інформаційна взаємодія журналістів (публіцистів) і суспільства (польській досвід)

39. Трансформація публіцистичних жанрів зарубіжної преси: есе, нарис, публіцистична стаття, памфлет, фейлетон ф

т.д.

40. Особливості азійської моделі комунікації. Значення афоризму в cхідній літературі та публіцистиці

азиатская система взаимной зависимости. В то время как в западной культуре предпринимательства поведение

участников определяется требованиями экономической рациональности, в Азии, наоборот, определяющее значение

имеют отношения взаимной зависимости.

в Японии, а также во всем арабском мире считается крайне невежливым однозначно ответить кому-либо «нет». Если

человек не хочет принимать приглашение, то он отвечает, что он не знает, поскольку у него много дел. На Западе таким

путем также стремятся избежать конкретных ответов, но там все же чаще даются и ожидаются конкретные ответы. В

азиат- ; ских культурах столь прямое поведение может служить причиной прекращения отношений.

Все азиатские религиозные писания, тексты притчи построены на афоризмах ( более чем западные). Афоризмы,

сравнения неотъемлемая часть азиатской литературы