13. Принцип американської новинної журналістики news not views (новини без поглядів).

Джерела фактів – документи (прес-релізи, анонси, довідки, стенограми, протоколи та ін.), власні спостереження,

інтерв’ю, опитування, статистичні дані. Журналіст відділу новин постійно відбирає факти, ретельно перевіряє їх, шліфує

свій виклад, намагаючись бути максимально об’єктивним, тобто не змішувати факт зі своїм уявленням про нього, зі

своєю власною оцінкою. Як говорять американці: news not views (новини без поглядів).

Ключовий стандарт, який чітко відрізняє новини від пропаганди, формулюється так: «Лише факти, жодних

коментарів, оцінок чи узагальнень». Не справа новинної журналістики оцінювати чи коментувати. Треба весь час

пам’ятати: аудиторія читає (дивиться, слухає) новини, щоб одержати інформацію про події, а не оцінки цієї події якогось

журналіста чи його суб’єктивне ставлення до неї.

«Коментар вільний, проте факти священні», – ці знамениті слова К. П. Скотта, колишнього головного редактора

газети «Манчестер гардіан», відображають характерне, перш за все, для англосаксонської журналістики відмежування

інформації від висловлення думки. Засади редакційної політики британської ВВС дозволяють журналістам коментувати

лише події та питання, які стосуються проблем телебачення, і при цьому чітко зазначати, що факти скінчилися, почався

редакційний коментар. Що ж до українських новин, то в них, на жаль, постійно зустрічаються оцінювальна лексика,

коментарі репортерів та ведучих. На коментарі та оцінки журналіст має повне право, але поза новинами – у власних

авторських програмах (аналітичних публікаціях), або якщо він сам є учасником якоїсь події і в нього беруть інтерв’ю.

«Якби світ був досконалий, "Редакційні настанови Бі-Бі-Сі" складалися б з однієї фрази: керуйтеся власною думкою»,

- Марк Томпсон, генеральний директор Бі-Бі-Сі (2005 рік).

Ще в 1923р. американське товариство редакторів прийняло один із канонів журналістики: “Необхідно проводити

чіткий кордон між інформаційним повідомленням і висловленням думок. Інформаційні повідомлення повинні бути

вільними від висловлення будь-якої думки чи пристрасті в усякому вигляді”.

14. Основні мультимедійні компоненти матеріалів американських колумністів,які працюють для новітніх медіа

(на прикладі The New-York Times)

Колонки Девіда Брукса в The New-York Times.

David Brooks (born August 11, 1961)[1] is a political and cultural commentator who considers himself a moderate and writes

for The New York Times.[2] He worked as an editorial writer and film reviewer for the Washington Times [1]; a reporter and later

op-ed editor for The Wall Street Journal [3]; a senior editor at The Weekly Standard from its inception; a contributing editor

at Newsweek and The Atlantic Monthly; and as a commentator on National Public Radio. He is now a columnist for The New York

Times and commentator on PBS NewsHour.

David Brooks became a New York Times Op-Ed columnist in September 2003.

Mr. Brooks graduated from the University of Chicago in 1983, and worked as a police reporter for the City News Bureau, a

wire service owned jointly by the Chicago Tribune and Sun Times.

He is also a frequent analyst on NPR’s "All Things Considered" and the "Diane Rehm Show." His articles have appeared in the

The New Yorker, The New York Times Magazine, Forbes, the Washington Post, the TLS, Commentary, The Public Interest and

many other magazines. He is editor of the anthology "Backward and Upward: The New Conservative Writing" (Vintage Books).

Joe Nocera - The New-York Times. Joe Nocera is an Op-Ed columnist. Before joining The Opinion Pages in April 2011,

he wrote the Talking Business column for The New York Times each Saturday and was a staff writer for The New York Times

Magazine. In addition to his work at The Times, he serves as a regular business commentator for NPR's Weekend Edition with

Scott Simon.

Інтерактивність – читач має змогу прокоментувати колонку, опублікувати лінк (посилання) на колонку у своїх

аккаунтах в соціальних мережах, а також написати на електронну пошту колумністам.

Frank Anthony Bruni (born October 31, 1964) is an American journalist. He was the chief restaurant critic of The New York

Times, a position he held from 2004 to 2009. In May 2011, he became the first openly gay Op-Ed columnist of The New York

Times.

У своїх колонках (в текстах) автори використовують гіперпосилання на раніше опубліковані матеріали для

нагадування читачеві фактів, про які раніше вже йшлося.

Поряд з колонками розміщені фото їх авторів, а також є посилання, перехід на сторінку з інформацією про їхню

діяльність як журналістів; на блог авторів (зокрема Д.Брукса)

Крім того, є посилання на колонку, яка опублікована у виданні та є близькою за тематикою до тієї, яку читає автор.