3. Організація фінансової роботи банку та характеристика його фінансових ресурсів

У практичній діяльності банківських установ капітал банку роз­глядають як суму власних коштів банку, яка є фінансовою основою його діяльності та джерелом ресурсів. Капітал банку покликаний забезпечувати прибуткову стабільну діяльність банку, підтримку довіри до нього з боку клієнтів та впев­неності кредиторів у фінансовій стійкості банківської установи. Оскільки банкип– це фінансово-кредитні інститути, що працюють із позичковими коштами, обсяг їх капіталу повинен забезпечувати і впевненість позичальників у тому, що банк здатний задовольнити їх потреби в кредитах та різноманітних фінансових послугах.

Капітал дає можливості банку здійснювати розширення активних операцій і забезпечує достатній рівень конкурентоспроможності як узагальнюючого показника стійкості та дієздатності кожного банку зокрема та банківської системи в цілому. Тому саме зараз особливого значення набуває питання ефективного використання банківського капіталу.

Алгоритм розрахунку розміру капіталу банку в загальному вигляді висловлений в ст. 30 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Додаток Б).

Відповідно до Інструкції НБУ № 368 регу­лятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня) та додаткового (2-го рівня) капіталу. Основний вважається незмінним і таким, що не підлягає пере­даванню, перерозподілу, а тому повинен повністю покривати поточні збитки банківської установи. Додатковий капітал має менш постійний характер, а його розмір може змінюватися залежно від ре­зультатів діяльності та ризиків, які банк бере на себе.

Основний капітал (капітал 1-го рівня) складається, по-перше, з фактично сточе­ного та зареєстрованого статутного капіталу. За підсумками року на основі фінансової звітності розмір статутного капіталу коригується на індекс девальвації чи ревальвації гривні за рахунок і в межах валових доходів або валових витрат банку відповідно до методики, визначеної Національним банком України.

По-друге, до складу основного капіта­лу включають розкриті резерви, створені (або збільшені) за рахунок нерозподілено­го прибутку (резерви, оприлюднені бан­ком у фінансовій звітності), зокрема, дивіденди, спрямовані на збільшення ста­тутного капіталу; емісійні різниці (емісійний дохід) - суму перевищення доходів, отри­маних від первинної емісії власних акцій чи інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав); резервні фонди, створені відповідно до за­конів України; загальні резерви, створені під невизначений ризик при проведенні банківських операцій.

Додатковий капітал (капітал 2-го рівня) включає:

• резерви під стандартну заборгованість інших банків;

• резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків;

• підтверджену аудитором (аудиторсь­кою фірмою) за результатами звітного фінансового року суму збільшення (за ре­зультатами переоцінки) вартості основних засобів, які є власністю банку та належать до нерухомого майна, що забезпечує техно­логічне здійснення банківських функцій. Повідомлення про суму збільшення вар­тості основних засобів, включену до регу­лятивного капіталу, банки зобов'язані по­дати Національному банку України не пізніше п'яти робочих днів з дня такого включення. При розрахунку нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) до моменту підтвердження аудитором (аудиторською фірмою) результату пере­оцінки основних засобів сума збільшення вартості основних засобів не враховується;

• результат поточного року (прибуток), зменшений на суму доходів, не отрима­них понад 30 днів з дати їх нарахування (крім доходів за державними цінними па­перами та цінними паперами, емітовани­ми Національним банком України). В та­кому випадку сума не отриманих нарахо­ваних доходів, прийнятих до коригуван­ня, зменшується на суму сформованого резерву за простроченими та сумнівними до отримання нарахованими доходами. Якщо прибуток поточного року менший від загальної суми коригування, то на суму такої різниці зменшується й розмір основ­ного капіталу банку;

• субординований борг, що зарахо­вується до капіталу (субординований капітал);

• нерозподілений прибуток минулих років;

• прибуток звітного року, що очікує затвердження.

До субординованого капіталу включа­ють кошти, залучені від юридичних осіб – резидентів і нерезидентів – як у націо­нальній, так і в іноземній валютах на умо­вах субординованого боргу. Субординова­ний борг – це звичайні незабезпечені бор­гові капітальні інструменти (складові елементи ліквідації банківської установи повертаються інвестору після погашення претензії усіх інших кредиторів. Сума таких коштів включених до складу капіталу банку, не може перевищувати 50% від загальної су­ми основного капіталу зі щорічним змен­шенням її на 20% від первинної вартості протягом п'яти останніх років дії угоди про субординований борг.

Для визначення розміру регулятивного капіталу банку загальний розмір капіталів 1-го та 2-го рівнів додатково зменшується на суму:

- балансової вартості акцій та інших цінних паперів із нефіксованим прибутком, випущених банками, у торговельному портфелі банку та в портфелі банку на продаж (зменшену на суму фактично сформованого резерву за пайовими цінними паперами у портфелі банку на продаж, які обліковуються за собівартістю);

- вкладень у капітал асоційованих та дочірніх установ, а також вкладень у капітал інших установу розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу (зменшену на суму фактично сформованого резерву за цими вкладеннями);

- балансової вартості акцій (паїв) власної емісії, прийнятих у забезпечення наданих банком кредитів;

- перевищення загальної суми операцій, здійснених щодо одного контрагента, над установленим нормативним значенням максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) з урахуванням вимог, встановлених Національним банком України;

- перевищення загальної суми опе­рацій, здійснених щодо одного інсайдера, над установленим нормативним значенням максимального розміру кре­дитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), з урахуванням вимог, встановлених Національним бан­ком України;

- операцій, здійснених з інсайдерами на сприятливіших за звичайні умовах (у тому числі за угодами, що передбачають нарахування відсотків і комісійних на здійснення банківських операцій, які менші, ніж звичайні), з урахуванням вимог, встановлених Національним банком України;

- коштів, вкладених у інші банківські установи на умовах субординованого боргу;

- балансової вартості цінних па­перів у торговельному портфелі банку, крім цінних паперів, що перебувають у власності банку: не більше одного року, справедлива вартість яких визна­чається заданими оприлюднених котирувань цінних паперів на фондових біржах; не більше 181 дня, справедлива вартість яких не може бути визначена банком за даними оприлюднених ко­тирувань цінних паперів на фондових біржах.

Також банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більш як 25% капіталу банку. Проте це обмеження не поширюється на: примі­щення, що забезпечує технологічне здій­снення банківських функцій; майно, яке перейшло у власність банку на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави або набуте банком з метою запобігання збиткам, за умови, що таке майно має бути відчужене банком протягом одного року з часу набуття права власності на нього.

Мінімальний розмір статутного капіталу контролюється НБУ тільки на час створення та при реєстрації комерційного банку. Він не може бути меншим за суму, 120 млн. грн.

Національний банк України залежно від економічного становища держави, стану світових фінансових і валютних ринків та відповідно до змін курсу національної валюти щодо іноземних валют може переглядати мінімальний розмір регулятивного капіталу. У разі значного підвищення значення норма­тиву мінімального розміру регулятивного капіталу для банків може бути встанов­лено перехідний період для нарощування його обсягу згідно із розробленими банками програмами капіталізації.

Метою ВТБ Банку щодо управління капіталом є забезпечення покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які приймаються в процесі банківської діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості та стабільності діяльності. Ризики випливають із специфіки банківських операцій та означають імовірність одержання доходів, менших від очікуваних. Підвищені ризики можуть призвести до значних фінансових втрат. Політика банку щодо управління капіталом спрямована на підтримку платоспроможності банку на достатньому рівні для ефективного функціонування. Реалізація політики здійснюється на основі аналітичної інформації, отриманої в процесі проведення щоденного, щомісячного та щорічного аналізу діяльності банку та аналізу відповідності вимогам регулюючих органів.

Процес управління капіталом банку здійснюється згідно внутрішніх нормативних документів, що регламентують процедуру взаємодії між підрозділами банку при здійсненні контролю за дотриманням економічних нормативів та спеціальних вимог.

Контроль платоспроможності банк здійснює за допомогою, введеного Національним банком України, економічного нормативу адекватності регулятивного капіталу. Значення цього нормативу повинно бути не менше 10%. Станом на 01.01.2011 цей показник становив 12,49%, станом на 01.01.2012 адекватність регулятивного капіталу була на рівні 13,44% (табл. 3.1). Це характеризує банк як платоспроможний та такий, що має достатньо капіталу для покриття кредитного ризику та ризику неповернення розміщених активів.

Таблиця 3.1.

Структура регулятивного капіталу ВТБ Банку, (тис. грн.)

Рядок	Найменування статті	2012 рік	2011 рік
1	2	3	4
1.	Основний капітал (капітал першого рівня)	673936	535023
1.1.	Фактично сплачений зареєстрований статутний капітал	700679	541041
1.2.	Резервні фонди	75 351	8 226
1.3.	Нематеріальні активи за мінусом суми зносу	(19 184)	(13 071)
1.4.	Капітальні вкладення в нематеріальні активи	(378)	0
1.5.	Розрахунковий збиток поточного року	(82532)	(1173)
2.	Додатковий капітал (капітал другого рівня)	12662	15114
2.1.	Резерви під стандартну заборгованість інших банків, під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам та під стандартну заборгованість за операціями за позабалансовими рахунками (з урахуванням переоцінки основних засобів)	12 662	15 114
2.2.	Субординований борг, що враховується до капіталу	-	-
3.	Усього регулятивного капіталу	686598	550137

Регулятивний капітал за 2011 рік дорівнював 550 0137,49 тис. грн., за 2012 рік він виріс та становив 686 598,07 тис. грн.

Станом на 01.01.2012 року капітал першого рівня дорівнював 673 936,69 тис. грн., а на 01.01.2013 року дорівнював 462 675,52 тис. грн. Дане зменшення відбулось у зв’язку зі збільшенням протягом звітного року розрахункового збитку на 211 261,17 тис. грн. Одночасно відбулось збільшення резервних фондів на 67 124,05 тис. грн. за рахунок щорічного відрахування певної частки нерозподіленого прибутку (згідно із законодавством України). На таке стрімке падіння основного капіталу вплинула фінансово-економічна криза у 2012 році, що панувала в Україні.

Капітал другого рівня протягом звітного року зменшився на 2452 тис. грн. (з 15 114, 08 тис. грн. за 2011 р. та 12 662,09 за 2012 рік).