Міністерство освіти і науки України

ВП «Лисичанський педагогічний коледж

Луганського національного університету

імені Тараса Шевченка»

Білет №

до державного екзамену з предметів спеціального циклу

для студентів 4 курсу

спеціальності 6.030103 "Практична психологія"

освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

При вступній співбесіді до школи хлопчик Максим (6 років 10 місяців) добре вирішував коротенькі логічні завдання, красиво малював чоловіка та жінку, знаходив шлях з лабіринту, вирізняв на картках різні предмети за контурами і т.п., але ж з завданням розповісти про себе і свою родину не справився з-за дуже сильного заїкання. На промову 1 речення Максим витрачає 3-5 хвилин, при цьому обличчя його то червоніє, то зблідає, руки тремтять, а на лобі виступає піт. Мати постійно намагається допомогти вимовити наступне слово, та часто повторює: «Не нервуй, заспокойся, повільніше…». Батьки кажуть, що хлопчик заїкається з самого дитинства, невропатолог, коли хлопцю було 4,5 років порекомендував масажі, зайняття плаванням та трав’яні ванни для зняття напруженості м’язів – всім займаються до сьогодні, але ефекту немає, логопед також після курсу занять показав нульовий результат для покращення. Навчання при такій серйозній мовленнєвій патології буде сильно ускладнене, хоча, як показали тести – когнітивна сфера розвинена на достатньому рівні.

1. Що ви, як шкільний психолог порекомендуєте батькам Максима та йому самому?

2. Які психодіагностичні методики ви ще застосуєте при роботі з хлопцем?

3. На чому побудете психокорекційну програму для Максима?

4. У чому на ваш погляд полягає проблема заїкання хлопця?

Міністерство освіти і науки України

ВП «Лисичанський педагогічний коледж

Луганського національного університету

імені Тараса Шевченка»

Білет №

до державного екзамену з предметів спеціального циклу

для студентів 4 курсу

спеціальності 6.030103 "Практична психологія"

освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

На консультацію до психолога звернулася мати Катерини (9 років, 5 місяців). Дівчинка в останній час виглядає дуже пригніченою, в розмовах часто уникає звичайних тем про здоров’я, навчання, друзів. На прохання матері розповісти, що з нею відбувається Катя відповідає: «Нічого, мамо, скоро все скінчиться».

Мати страшенно перелякана поведінкою доньки і хоче безвідкладно запросити дівчину до кабінету психолога. При первинній бесіді з Катериною видно, що вона чимсь дуже стривожена, хоча намагається це не виказувати. Вона уважно слухає питання психолога, не поспішаючи на них відповідає та помітно, що вона підбирає кожне слово для своїх реплік. Коли мати Каті пішла дівчина вже не змогла володіти собою та дуже гірко розплакалася. Трохи заспокоївшись вона нарешті пояснила, що така поведінка спричинена тим, що вона «не хоче вмирати», але ж скоро «кінець світу» і «помруть усі».

1. У чому, на вашу думку, полягає ймовірна причина такого стану дівчини?

2. Які рекомендації ви надасте Катерині та її матері?

3. Які психодіагностичні методики ви можете використати при роботі з цією проблемою?

4. Побудуйте фрагмент психокорекційної програми терміном на два місяці.