8. Сутність, види та функції прибутку.

Прибуток - це суспільна форма прояву додаткової вартості. Це якісне вираження прибутку як об'єктивної економічної категорії. Водночас прибуток-це результат господарської діяльності окремого підприємства або галузі економіки і визначається як грошове вираження різниці між виторгом, отриманим від продажу продукції (послуг) і сумою витрат на її виробництво. Це кількісне визначення прибутку.Кількісне визначення прибутку - це різниця між загальним доходом (валовим виторгом) підприємства від реалізації продукції та сукупними витратами на її виробництво.

Через те, що витрати виробництва поділяються на явні та неявні, то розрізняють поняття "економічний прибуток" - це загальний дохід підприємства за вирахування усіх витрат виробництва (зовнішніх і внутрішніх, включно і з прихованими витратами). та "бухгалтерський прибуток" - це частина доходу фірми, який залишається від загального виторгу підприємства за вирахування явних, зовнішніх витрат виробництва. Наявність економічного прибутку означає, що певний суб'єкт підприємницької діяльності виробничі ресурси використовує найефективніше.

У підприємницькій діяльності виділяють такі форми прибутку, як балансовий прибуток — це загальна сума прибутку від усіх видів виробничо-господарської діяльності за вирахування збитків, яких зазнало підприємство за певний період. Прибуток чистий (залишковий) - це частина балансового прибутку, яка залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків, рентних, та інших обов'язкових платежів до бюджету, виплати відсотків за кредити тощо.

Сутність прибутку як економічної категорії розкривається через функції:

облікова - полягає в тому, що він необхідний елемент ціни товару.

розподільча - полягає в тому, що через прибуток здійснюється регулювання розподілу ресурсів і доходів між суб'єктами господарської діяльності та галузями економіки.

стимулювальна - полягає в тому, що прибуток використовується як в інтересах суб'єктів підприємництва, так і в інтересах їхніх працівників.

8. Напрями розподілу і використання чистого прибутку підприємства.

На підприємстві розподілу підлягає чистий прибуток, тобто прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Розподіл чистого прибутку — один із напрямів внутрішньо-фірмового планування, значення якого в ринкових умовах зростає. Порядок розподілу і використання чистого прибутку на підприємстві фіксується в статуті підприємства. Кожен суб'єкт господарювання самостійно вирішує питання щодо встановлення пропорцій розподілу чистого прибутку. З боку держави передбачено регулювання процесу створення резервного фонду, а також певні стимули для використання чистого прибутку на технічний розвиток, поновлення оборотного капіталу та утримання об'єктів соціальної сфери. Можливі напрями розподілу чистого прибутку:

Резервні (страхові) фонди можуть створювати за рахунок прибутку підприємствами всіх форм власності для використання у разі різкого погіршення фінансового становища в результаті тимчасової зміни ринкової кон'юнктури, стихійних лих тощо. Під фондом розвитку виробництва розуміють кошти на розвиток і вдосконалення виробництва, які витрачають на задоволення потреб, пов'язаних зі зростанням обсягів виробництва іт.д. Під фондами соціальної сфери розуміють кошти, що спрямовують на соціальні потреби. Фонд матеріального заохочення - це кошти матеріального заохочення, що використовують для стимулювання зацікавленості працівників підприємства в досягненні високих результатів праці.