МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ АУДИТУ 260

«ПОВІДОМЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ З ПИТАНЬ АУДИТУ ТИМ, КОГО НАДІЛЕНО НАЙВИЩИМИ ПОВНОВАЖЕННЯМИ»

(чинний для аудитів фінансової звітності за періоди, що починаються 15 грудня 2009 р. або пізніше)

Додаток 1. Конкретні вимоги МСКЯ 1 та інших МСА, які стосуються повідомлення інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями Додаток 2. Якісні аспекти облікових практик

Міжнародний стандарт аудиту (МСА) 260 «Повідомлення інформації з питань аудиту тим, кого наділено найвищими повноваженнями» слід застосовувати разом із МСА 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту».

Вступ

Сфера застосування цього МСА

1. Цей Міжнародний стандарт аудиту (МСА) розглядає відповідальність аудитора за повідомлення інформації з питань аудиту фінансових звітів тим, кого наділено найвищими повноваженнями. Хоча цей МСА й стосується аудиту всіх суб'єктів господарювання незалежно від структури його управління чи розміру, застосовуються особливі міркування, якщо всі ті, кого наділено найвищими повноваженнями, беруть участь в управлінні суб'єктом господарювання, а також вони застосовуються до зареєстрованих на біржі суб'єктів господарювання. Цей МСА не встановлює вимоги щодо повідомлення аудитором інформації управлінському персоналу або власникам суб'єкта господарювання, якщо вони також не виконують ролі управління.

2. Цей МСА розроблений у контексті аудиту фінансової звітності, але його можна застосовувати, адаптуючи за потреби до конкретних обставин, до аудитів іншої історичної фінансової інформації, якщо ті, кого наділено найвищими повноваженнями, несуть відповідальність за складання іншої історичної фінансової інформації.

3. У цьому МСА визнається важливість ефективного двостороннього повідомлення інформації під час аудиту фінансової звітності та надається комплексна концептуальна основа для повідомлення інформації аудитором тим, кого наділено найвищими повноваженнями, а також ідентифікуються деякі конкретні питання, інформацію про які слід повідомляти тим, кого наділено найвищими повноваженнями. Додаткові питання, інформацію про які слід повідомляти та які доповнюють вимоги цього МСА, ідентифіковано в інших МСА (див. додаток 1). Крім того, МСА 265ⁱ встановлює додаткові вимоги стосовно повідомлення інформації про значні недоліки внутрішнього контролю, ідентифіковані аудитором під час аудиту, тим, кого наділено найвищими повноваженнями. Від аудитора за законодавчим чи нормативним актом або за угодою із суб'єктом господарювання чи додатковими вимогами, застосовними до завдання, наприклад, за стандартами національної професійної бухгалтерської організації, може вимагатись повідомлення інформації про додаткові питання, які не потрібні за цим чи іншими МСА. Ніщо в цьому МСА не забороняє аудитору повідомляти інформацію про будь-які інші питання тим, кого наділено найвищими повноваженнями (див. параграфи Д24—Д27).

Роль повідомлення інформації

4. У цьому МСА основна увага приділяється повідомленням інформшіи аудитором тим, кого наділено найвищими повноваженнями. ПрОЯ ефективне двостороннє повідомлення інформації є важлиним допомагаючи:

а) аудитору і тим, кого наділено найвищими повноваженнями, » розумінні питань, що стосуються аудиту та розвитку конструктивної співпраці. Під час розвитку такої співпраці аудитор повинен зберігати незалежність та об'єктивність;

б) аудитору в отриманні інформації, що стосується аудиту, від тих, кої и наділено найвищими повноваженнями. Наприклад, ті, кого наділено найвищими повноваженнями, можуть допомогти аудитору Я отриманні розуміння суб'єкта господарювання та його середовищі ідентифікації відповідних джерел аудиторських доказів і наданні інформації щодо конкретних операцій чи подій;

в) тим, кого наділено найвищими повноваженнями, у виконанні і відповідальності з нагляду за процесом складання фінансової звітності, зменшуючи цим самим ризики її суттєвого викривлення

4. Хоча аудитор несе відповідальність за повідомлення інформації про питання, яких вимагає цей МСА, управлінський персонал також песо відповідальність за повідомлення інформації з питань, які становлять інтерес для тих, кого наділено найвищими повноваженнями Повідомлення інформації аудитором не звільняє управлінський персона и від цієї відповідальності. Так само повідомлення інформації управлінським персоналом тим, кого наділено найвищими повноваженнями, з питань, інформацію про які має повідомляти ауди тор, не звільняє аудитора від відповідальності також повідомляти їм інформацію. Проте повідомлення інформації про ці питання управлінським персоналом може впливати на форму або час повідомлення інформації аудитором тим, кого наділено найвищими повноваженнями.

5. Чітке повідомлення інформації з конкретних питань, про які слід повідомляти за вимогами МСА, є невід'ємною частиною кожного аудиту, Однак МСА не вимагають, щоб аудитор виконував процедури конкретно для ідентифікації будь-яких інших питань, щоб повідомляти інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями.

6. Законодавчий або нормативний акт може обмежувати повідомлення інформації про певні питання тим, кого наділено найвищими повноваженнями. Наприклад, законодавчі або нормативні акти можуть прямо забороняти повідомлення інформації або іншу дію, які можуть перешкоджати розслідуванню відповідним орі ниом влади фактичної або підозрюваної протизаконної дії. За деякії к обставин потенційні конфлікти між обов'язками аудитора щодо конфіденційності та обов'язками щодо повідомлення інформації можуть бути складними. У таких випадках аудитор може розглянути отримання юридичної консультації.

Дата набрання чинності

4. Цей МСА чинний для аудитів фінансової звітності за періоди, що починаються з 15 грудня 2009 р. або пізніше.

Цілі

4. Цілі аудитора такі:

а) чітко повідомити інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями, про відповідальність аудитора стосовно аудиту фінансової звітності та загальну інформацію про запланований обсяг і час аудиту;

б) отримати від тих, кого наділено найвищими повноваженнями, інформацію, яка є важливою для аудиту;

в) надати тим, кого наділено найвищими повноваженнями, своєчасні дані про спостереження, зроблені внаслідок аудиту, які є значущими та важливими для їх відповідальності за нагляд над процесом фінансової звітності;

г) сприяти ефективному двосторонньому повідомленню інформації між аудитором та тими, кого наділено найвищими повноваженнями.

Визначення

10. Для цілей мса наведені далі терміни мають такі значення:

а) Ті, кого наділено найвищими повноваженнями — особа (особи) чи організація (організації) (наприклад, установа, що виконує функції довіреної особи), які відповідають за нагляд за стратегією суб'єкта господарювання і зобов'язаннями, пов'язаними із підзвітністю суб'єкта господарювання. Така відповідальність охоплює також нагляд за процесом фінансової звітності. Для деяких суб'єктів господарювання в деяких юрисдикціях до складу тих, кого наділено найвищими повноваженнями, можуть входити члени ради керуючих суб'єкта господарювання в приватному чи державному секторі або власник-менеджер. Стосовно різноманітності структур вищих органів управління див. параграфи Д1—Д8.

б) Управлінський персонал — особа (особи), які несуть адміністративну відповідальність за ведення діяльності суб'єкта господарювання. Для деяких суб'єктів господарювання в певних юрисдикціях до складу управлінського персоналу входять деякі чи всі ті, кого наділено найвищими повноваженнями, наприклад члени ради керуючих або власник-мснеджср.

Вимоги

Ті, кого наділено найвищими повноваженнями

11. Аудитор повинен визначити відповідну особу (осіб) у струрі управління суб'єкта господарювання, якій слід повідомляти інформації! (див. параграфи Д1—Д4).

Повідомлення інформації певній групі осіб із тих, кого наділено найвищим

повноваженнями

11. Якщо аудитор повідомляє інформацію певній групі осіб із тих, мни наділено найвищими повноваженнями, наприклад аудиторської комітету або конкретній особі, аудитор повинен визначити, чи потріОнн також повідомляти інформацію органу управління (див. параграфи Д5-Д7). '

Якщо всі ті, кого наділено найвищими повноваженнями, беруть участь в

управлінні суб'єктом господарювання

11. У деяких випадках всі ті, кого наділено найвищими повноваженнями беруть участь в управлінні суб'єктом господарювання, наприклад у рип малого бізнесу, коли єдиний власник управляє суб'єкти господарювання і більш ніхто не виконує ролі управління. В таки» випадках, якщо питання, які за вимогами цього МСА повідомляю! м я особі (особам), що несуть відповідальність за управління, і ця особа (особи) також несуть відповідальність за найвищі повноваження, Щ: потрібно ще раз повідомляти інформацію цій самій особі (особам) н м ролі наділених найвищими повноваженнями. Ці питання розглядаютьеи Я параграфі 16 в. Проте аудитор повинен упевнитися, що повідомленні інформації особі (особам), які несуть відповідальність за управлінні», достатньо інформує всіх тих, кому аудитор в інших випадках повідомник би інформацію в їх компетенції наділених найвищими повноваженнями (див. параграф Д8).

Питання, інформацію про які слід повідомляти

Відповідальність аудитора стосовно аудиту фінансової звітності

11. Аудитор повинен повідомляти інформацію тим, кого наділенії найвищими повноваженнями, про відповідальність аудитора стосовна аудиту фінансової звітності, включаючи те, що:

а) аудитор несе відповідальність за формулювання та висловленим думки щодо фінансової звітності, яка була складена управлінським персоналом під наглядом тих, кого наділено найвищими повноваженнями;

б) аудит фінансової звітності не звільняє управлінський персонал або тих, кого наділено найвищими повноваженнями, від їх відповідальності (див. параграфи Д9—-Д10).

Обсяг та час аудиту

11. Аудитор повинен повідомляти тим, кого наділено найвищими повноваженнями, загальну інформацію про запланований обсяг та час аудиту (див. параграфи Д11—Д15).

Значущі результати аудиту

16. Аудитор повинен повідомляти таку інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями (див. параграф Д16):

а) свою думку щодо значних якісних аспектів облікових практик суб'єкта господарювання, включаючи облікові політики, облікові оцінки та розкриття інформації у фінансовій звітності. Якщо це прийнятно, аудитор повинен пояснити тим, кого наділено найвищими повноваженнями, чому він вважає, що значна облікова практика, яка є прийнятною за застосовною концептуальною основою фінансової звітності, не є найбільш прийнятною для конкретних обставин суб'єкта господарювання (див. параграф Д17);

б) значні труднощі, якщо вони є, які виникають унаслідок аудиту (див. параграф Д18);

в) якщо всі ті, кого наділено найвищими повноваженнями, не беруть участі в управлінні суб'єктом господарювання:

1. значні питання, якщо вони є, що виникають унаслідок аудиту, які обговорювалися з управлінським персоналом або підлягали узгодженню з управлінським персоналом (див. параграф Д19);

2. письмові запевнення, про які аудитор зробив запит;

г) інші питання, якщо вони є, які виникають унаслідок аудиту, та, за професійним судженням аудитора, є значущими для нагляду за процесом фінансової звітності (див. параграф Д20).

Незалежність аудитора

17. У випадку зареєстрованих на біржі суб'єктів господарювання аудитор повинен повідомити таку інформацію тим, кого наділено найвищими повноваженнями:

а) що аудиторська група із завдання та інші працівники фірми залежно від обставин, фірма і, якщо прийнятно, мережеві фірми дотримуються відповідних етичних вимог до незалежності;

б) і) всі стосунки та інші питання між фірмою, мережевими фірмами та суб'єктом господарювання, які, за професійним судженням аудитора, можна обґрунтовано вважати такими, що стосуються незалежності. 11,о. має містити загальні гонорари, нараховані протягом періоду, охопленого фінансовими звітами, за аудмі и неаудиторські послуги, які надали фірма чи мережеві фірми суб'їИ* господарювання та компонентам, що їх контролює суО'рИ господарювання. Ці гонорари слід розподілити на відіюнЦНІ категорії, щоб допомогти тим, кого наділено найвищими повноваженнями, оцінити вплив послуг на незалежність аудитор»

іі) відповідні застережні заходи, яких було вжито для усуненні ідентифікованих загроз незалежності чи зменшення їх прийнятного рівня (див. параграфи Д21—Д23).