- •Україна в добу первісного суспільства.
- •Давні кочові народи на території сучасної України.
- •Античні міста-держави Пн. Причорномор*я
- •Східнослов*янські племена на території сучасної України.
- •Київська Русь за Володимира Великого та ярослава Мудрого.
- •Причини і наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •Галицько-Волинське князівство.
- •9. Монголо-тарарська навала на Русь та її наслідки.
- •10. Українські землі у кладі Великого князівства Литовського та Польщі(14-сер.16ст)
- •11. Люблінька унія 1569 р. Та Берестейська 1596 р. Та їх налідки для укр.. Земель.
- •12. Винекнення українського козацтва та його розвиток.
- •13. Запорізька Січ. Її роль в історії України.
- •14. Православні братства в Україні у 16-17 ст.
- •15. Козацько-селянські повстання наприкінці 16 ст.
- •16. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний та його доба.
- •1. Впорядкував козацьке військо.
- •2. Мав неабиякий дипломатичний хист.
- •3. Брав участь у тогочасній європейській політиці.
- •4. Підтримував православну церкву, приділяв увагу освітнім справам.
- •17. Козацько-селянські повстання 1620-1630 рр.
- •18. Початок національно-визвольної війни українського народу (1648-1649) Зборівський мир.
- •19. Битва під Берестечком.Білоцерківська угода.
- •20. Утворення та розвиток Української гетьманської держави Богдана Хмельницького.
- •21. Українсько-московський договір. Березневі статті Хмельницького.
- •22. Україна в період «Руїни».
- •23. Гетьман і.Мазепа та його доба.
- •24. Острозька ти Києво-Могилянська академії – перші вищі школи України.
- •25. Пилип Орлик. Конституція 1710р.
- •26. Гайдамацький та опришківський рух. Коліївщина.
- •27. Обмеження прав козацької держави у 18 т. Скасування Гетьманщини та ліквідації Запорізької Січі.
- •28. Суспільно-політичні рухи у Наддніпрянській Україні у 19 – поч..20 ст.
- •29. Кирило-Мефодіївське братство.
- •30. Соціально-економічний розвиток Наддніпрянької України у 19-поч 20 ст.
- •31. Суспільно-політичне життя західноукраїнських земель у 19-поч20ст.
- •32. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель (18-поч20 ст)
- •33.Перша світова війна і Україна . Українські січові стрілці.
- •34. Створення та діяльність Центральної Ради(березень-жовтень 1917.)
- •35. Третій універсал цр. Проголошення унр.
- •36. Українська держава п. Скоропатського.
- •37. Українсько-російська війна 1917-1918 рр. Бій під Крутами.
- •Наступ більшовиків
- •39. Україна в добу Директорії.
- •40. Зунр. Акт злуки 22.01.1919 р.
- •41. Становлення радянської влади в Україні. Причини поразки укр.. Революції.
- •42. Нова економічна політика в Україні. Голод 1921-1923 рр
- •43. Україна і утворення срср.
- •44. Національно-культурне будівництво 1920-х. Українізація.
- •46. Колективізація в Україні та її наслідки. Голодомор 1932-1933рр
- •47. «Розстріляне відродження» Репресії 1930-х в Україні.
- •Українські землі у складі Польщі
- •49. Виникнення та діяльність оун. У 1930-1940-х рр.
- •50. Початок Другої світової війни. Радянізація зх.. України у 1939-1941 рр
- •51. Напад фашистської німеччини на срср. Окупаційний режим в Україні(1941-1944).Рух опору.
- •53. Військові дії на території України у 1941-1944 рр, Вклад українського народу в розгром нацистської Німеччини.
- •54.Урср на міжнародній арені у післявоєнний період. Врегулювання західних кордонів. Операція Вісла.
- •55.Післявоєнна відбудова в України у другій половині 1940-х на початку 1950-х. Голод 1946-1947р.
- •56.Сталінські репресії у другій половині 1940-х на початку 1950-хрр.Наступ на українську інтелігенцію.
- •57.Політична відлига у 1950-х-1960-х. Шістдесятники.
- •58.Україна в умовах адміністративно-командної системи у 1970-х – 1980-х. Новітня русифікація.
- •59.Національно-державне відродження України наприкінці 1980-х на початку 1990-х.
- •60.Україна на межі тисячоліть. Помаранчева революціята її наслідки.
- •61.Україна у сучасному світі.
- •62.Українська діаспора
39. Україна в добу Директорії.
Директорія УНР – найвищий орган держ. влади відродженої УНР, діяв з 14 листопада 1918 до 10 лист 1920. Директорія УНР прийшла на зміну гетьманату, який було повалено 14 грудня 1918.
Політ. курс Директорії:
Внутр. політ.: На початку існування у виробленні політ. курсу активну роль відігравав В.Винниченко. Відразу після зайняття Києва 14.12.1918 Директорія оприлюднила ряд свідоцтв, спрямованих проти поміщиків і буржуазії. Була прийнята постанова про негайне звільнення всіх призначених при гетьманаті чиновників. Уряд мав намір позбавити промислову й аграрну буржуазію виборчих прав. Владу на місцях передбачалося передати Трудовим радам селян, робітників та трудової інтелігенції. Через такий радикалізм Директорія залишилася без підтримки переважної більшості спеціалістів, промисловців та чиновників держ. апарату. Революційна стихія селянства виявилася неспроможною протистояти наступові регулярних рад. військ і стала перероджуватись в анархію.
Аграрна реформа: задекларовано вилучення землі у поміщиків без викупу. Їм було обіцяно компенсацію затрат на вдосконалення, раніше проведені у маєтках; оголошено про недоторканість земель промислових підприємств та цукрових заводів; конфіскації не підлягали землі іноземних підданих; у руках заможних селян залишилися ділянки площею до 15 десятин землі.
Більшість селян розцінили ці заходи як пропоміщицькі, що розширило простір для більшовицької агітації. 26.12.1918 Директорія видала декларацію, в якій заявила про намір експропріювати держ., церковні та великі приватні землеволодіння для перерозподілу їх серед селян. За землевласниками залишались будинки, худоба, виноградники.
Зовн. політ.: Були розширені міжнар. зв’язки УНР. Укр.. визнали Угорщина, Чехословаччина, Голландія, Ватикан, Італія. Не вділося налагодити стосунки з країнами, від яких залежала УНР: Рад. Росією, Польщею, державами Антанти.
31.12.1918 Директорія запропонувала Раді Народних Комісарів HCAHH мирні переговори. Раднарком погодився, хоча й не визнавав Директорію представником укр.. народу. Рад. влада відкинула звинувачення у веденні неоголошеної війни. Директорія ж не погодилася на об’єднання Директорії з укр.рад. урядом і відмовилася прийняти їхні вимоги, що означало самоліквідацію УНР.
40. Зунр. Акт злуки 22.01.1919 р.
Поразка Четверного союзу у світовій війні активізувала рух населення монархії Габсбургів за утворення національних самостійних держав. 18 жовтня 1918 р., коли Австро-Угорська імперія розпалася, у Львові зібралися представники громадськості й утворили Українську національну раду — законодавчий орган майбутньої держави — на чолі з адвокатом Євгеном Петрушевичем. У своєму першому маніфесті рада проголосила на українських етнічних землях імперії українську державу. Тим часом відроджена Польща також готувалася взяти владу в Галичині. Щоб запобігти цьому, за наказом Національної ради в ніч на 1 листопада 1918 р. українські підрозділи зайняли Львів, а згодом і всю територію Східної Галичини. 13 листопада 1918 р. було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). Президентом її став голова Національної ради Є. Петрушевич, головою Державного секретаріату (уряду) — Кость Левицький. Першим кроком уряду стало створення жандармерії й Української галицької армії (УГА). В умовах воєнної розрухи уряд особливу увагу приділяв подоланню глибокої кризи економіки. 14 квітня 1919 р. після тривалих дискусій Рада ухвалила закон про земельну реформу. Конфісковані землі після закінчення війни передбачалося розподілити між безземельними. Активно відбудовувався залізничний транспорт. Було введено власну валюту — гривню, розпочато перебудову системи народної освіти. Усе це засвідчує демократичний характер уряду ЗУНР.
Незначний досвід існування ЗУНР переконливо показав, що подальший процес розбудови молодої держави, організації та захисту її завоювань здійснювати самотужки буде не просто, і тому спонукав уряд республіки 1 грудня 1918 р. укласти договір про злуку з Українською Народною Республікою. Це була вікова мрія українців Галичини, за яку боролися не одне століття кращі постаті всієї української землі — на заході та сході. І ось 22 січня 1919 p., коли на Україну наступали більшовицькі війська, на Софійській площі в Києві було проголошено про з'єднання УНР і ЗУНР в одну цілу суверенну Українську Народну Республіку. Однак на шляху досягнення державної незалежності й цілісності українських земель стали сусідні держави. Наприкінці червня — на початку липня 1919 р. добре оснащені державами Антанти польські війська окупували Східну Галичину і Західну Волинь, ліквідувавши всю структуру української державності, включаючи органи місцевого самоврядування. Румунія захопила Буковину і південно-східну частину Закарпаття. Війська Чехословаччини на початку 1919 р. зайняли західну частину Закарпатської України. Західноукраїнська Народна Республіка, проіснувавши більше восьми місяців впала.