
- •Шпори з охорони праці в галузі освіти
- •1. Міжнародні норми в галузі охорони праці.
- •2. Законодавча та нормативна документація з охорони праці в закладах освіти.
- •3. Галузеві системи управління охороною праці. Мета та принципи функціонування. Організаційна та функціональна структури суопг.
- •4. Система управління охороною праці в закладах освіти.
- •5. Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду.
- •6. Організація роботи служби охорони праці в закладах освіти: структура, функції.
- •7. Документація з охорони праці в закладах освіти: навчального кабінету, майстерні.
- •8. Посадові обов’язки з охорони праці керівників навчального закладу.
- •9. Посадові обов’язки з охорони праці завідуючих кабінетом, лабораторією, майстернею.
- •10. Посадові обов’язки з охорони праці вчителя, викладача.
- •11. Навчання з охорони праці учнів та співробітників в закладах освіти.
- •12. Вимоги до розробки інструкції з охорони праці в навчальному кабінеті, майстерні.
- •13. Інструктажі з охорони праці робітників.
- •14. Інструктажі з охорони праці з учнями шкіл.
- •15. Відповідальність на порушення законодавств про охорону праці.
- •16. Організація ступеневого контролю в закладах освіти.
- •17. Державний нагляд за охороною праці.
- •18. Види нещасних випадків, нормативні документи з порядку розслідування та їх обліку на виробництві та в закладах освіти.
- •19. Порядок розслідування нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом.
- •20. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •21. Порядок розслідування нещасних випадків з учнями шкіл, вихованцями, студентами.
- •22. Спеціальне розслідування нещасних випадків з учнями шкіл.
- •23. Розслідування професійних захворювань.
- •24. Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •25. Аналіз професійного та виробничого ризиків.
- •26. Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи.
- •27. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень та територій навчальних закладів.
- •28. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в закладах освіти.
- •29. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •30. Загальні заходи та засоби регулювання параметрів мікроклімату.
- •31. Природне освітлення в закладах освіти, види, нормування, експлуатація.
- •32. Штучне освітлення в закладах освіти, види, джерела світла для навчальних приміщень, нормування.
- •33. Вимоги охорони праці до організації навчального процесу, розпорядок дня учня.
- •34. Охорона праці під час проведення навчальних занять (за фахом).
- •35. Вимоги охорони праці до організації робіт учнів по самообслуговуванню.
- •36. Вимоги охорони праці до організації літньої трудової практики учнів.
- •40. Вимоги охорони праці до організації сільськогосподарських робіт з учнями шкіл.
- •41. Вимоги охорони праці до організації робіт, які пов’язані з переміщенням вантажів вручну.
- •42. Основи організації безпечної експлуатації електроприладів в закладах освіти.
- •43. Вимоги охорони праці при роботі на комп’ютері для учнів, співробітників навчальних закладів.
- •44. Вимоги охорони праці до перевезення учнів на транспорті.
- •45. Вимоги охорони праці при використання технічних засобів навчання.
- •46. Вимоги охорони праці до збереження хімічних речовин.
- •47. Заходи по запобіганню травматизму в навчально-виховних закладах.
- •48. Заходи по запобіганню дитячого дорожньо-транспортного травматизму.
- •49. Заходи по запобіганню побутового травматизму з учнями, співробітниками навчально-виховних закладів.
- •50. Система попередження пожеж в закладах освіти.
- •51. Суть і складові системи пожежного захисту в закладах освіти.
- •54. Вимоги охорони праці до організації та проведення масових заходів в навчальних закладах.
25. Аналіз професійного та виробничого ризиків.
Аналіз виробничого травматизму й професійних захворювань має на меті з’ясувати джерела шкідливих та небезпечних чинників в конкретних умовах виробничої діяльності, що спричиняють негативні наслідки та визначити причини, що їх спричиняють.
Причини, що спричиняють нещасні випадки умовно можна поділити на побічні та безпосередні.
Побічні причини можуть бути виявлені ще задовго до виникнення нещасного випадку.
Безпосередні причини передують виникненню нещасного випадку і їх неможливо завчасно виявити.
Побічні і безпосередні причини можуть бути як матеріальними, так і особистими (стійка необережна поведінка людини).
Матеріальні та особисті чинники створюють можливість нещасного випадку стосовно конкретної людини.
Аналіз причин нещасного випадку дає підставу стверджувати, що він є наслідком ланцюгової реакції подій, остання з яких переважно розглядається як безпосередня.
Можливі причини виробничого травматизму об’єднуються у чотири групи:
Технічні причини – недосконалість технологічного процесу, запобіжних пристроїв, пристосувань, обладнання, інструментів, відсутність інженерних розрахунків та ін;
Організаційні причини – незадовільний нагляд та контроль за виконанням робіт, незадовільна організація праці та відпочинку, порушення трудової та технологічної дисципліни, низький рівень кваліфікації, навчання та ін;
Санітарно-гігієнічні причини – ненормальні метеорологічні умови, загазованість, запиленість повітря, нераціональне освітлення, незадовільний стан санітарно-побутового обслуговування і т.ін;
Психофізіологічні причини – необережність, емоційна збудливість, втома, індивідуальна придатність до даної праці, схильність до ризику, функціональні зміни у нервовій системі, хворобливий стан, відсутність досвіду, відповідних навичок, психічне напруження, фактор алкоголізму і т.ін;
Аналіз причин виробничого травматизму має встановити в конкретних виробничих умовах всі основні і супутні чинники, що призвели до нещасного випадку. Щоб достовірно визначити причину нещасного випадку, необхідно в процесі розслідування зібрати повну й достовірну інформацію – від характеру виробничої діяльності до поведінкової реакції працюючої людини.
26. Вимоги до працівників певних категорій і порядок допуску їх до роботи.
1.1 Єдиний порядок організації та проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності)
медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року;*
1.2 Обов'язки, права і відповідальність власника або уповноваженого ним органу (далі - власник) підприємства, установи, організації, працівника, органу і закладу Міністерства охорони здоров'я України.
1.3. Питання розслідування, обліку профзахворювань, відшкодування збитків, визначення ступеню втрати працездатності, інвалідності, пенсійного забезпечення у зв'язку з професійними захворюваннями регламентуються відповідними законодавчими і нормативними актами.
1.4. Організацію і проведення медичних оглядів забезпечують:
- власник підприємства, установи, організації незалежно від форм власності і видів їх діяльності;
- органи і заклади Міністерства охорони здоров'я України: лікувально-профілактичні, санітарно-епідеміологічні, науково-дослідні, медичні інститути (університети), на території обслуговування яких знаходяться підприємства, установи, організації, колгоспи, радгоспи, фермерські, орендні, кооперативні, малі, спільні підприємства, об'єкти харчової промисловості, дитячі і дошкільні заклади та інші об'єкти.
1.5. Власник за рахунок коштів підприємства організує проведення медичних оглядів, відшкодовує витрати на лікування, професійну і медичну реабілітацію осіб з професійними захворюваннями, обстеження конкретних умов праці для складання санітарно-гігієнічної характеристики.