2. Вимоги, які пред’являються до оформлення заяви

Заява про реєстрацію ліцензійного договору подається власником охоронного документа (для договору) або власником виключної ліцензії українською мовою по формі, вказаній у додатку 1 до Інструкції, і підписується особисто або, на основі довіреності, - довіреною особою. Заява повинна відноситися лише до одного договору. Якщо власник охоронного документа - іноземна особа, то в заяві здійснюється транслітерація (передача тексту літерами українського алфавіту) даних, що стосуються імені фізичної або юридичної особи і її адреса. У випадку часткової передачі прав - вказуються тільки ті товари і послуги, на які здійснюється передача.

3. Вимоги до документа про сплату реєстраційного збору

Сплата збору за реєстрацію ліцензійного договору проводиться відповідно Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. № 1716. Фізичні особи, що постійно проживають у державах, в яких валовий національний дохід на душу населення становить менше ніж 3 тис. доларів США на рік (за останніми даними, оприлюдненими Світовим банком), та юридичні особи з місцезнаходженням у цих державах сплачують збори у розмірах, установлених згідно з графою 3 додатка до цього Порядку. Інші особи сплачують збори у розмірах, установлених згідно з графою 4 додатка до цього Порядку. Фізичні особи, що постійно проживають за межами України, та юридичні особи з місцезнаходженням за межами України можуть сплачувати збори у національній валюті України, євро чи доларах США за офіційним курсом Національного банку на день сплати збору. У разі сплати збору кількома особами кожна з них вносить частину розміру, встановленого для неї згідно з графою 3 або графою 4 додатка до цього Порядку, пропорційно її частці у складі платників збору. До суми збору не включається вартість послуг, пов'язаних з його сплатою.

Під час сплати збору у відповідному розрахунковому документі (на паперовому чи електронному носії) зазначаються:

- ім'я (найменування) платника збору;

- слово "збір";

- призначення збору;

- вид збору (скорочено) та його код,

- сума збору;

- номер відповідного патенту чи свідоцтва;

- у разі коли збір сплачено від імені нерезидента, - код його

країни. Документом про сплату збору вважається виписка з особового банківського рахунка закладу експертизи.

Також треба зазначити, що при розгляді документів:

Перш за все, встановлюється дійсність прав, що передаються і правомірність такої передачі. Встановлюється, чи є власником виключних прав особа, що надає ліцензію.Також перевіряється:

- чи вказана особа, якій передаються права;

- чи встановлено обсяг та межі використання прав, що передаються за договором (вид ліцензії, територія і строк її дії).

Дуже часто при реєстрації ліцензійних договорів виявляється, що обсяг прав, що передаються по ліцензії, не відповідає виду ліцензії. Практика реєстрації ліцензійних договорів в Державній службі інтелектуальної власності виявила, що труднощі виникають при визначенні виду ліцензії і опису предмету договору.

Наприклад, в «Предметі договору» не передбачається право ліцензіата продавати продукцію по ліцензії, а у розділі «Платежі» передбачено виплату роялті як відсоток з прибутку при реалізації продукції. Ліцензіар, надаючи ліцензіату право на використання об’єкту промислової власності на умовах виключної ліцензії, не дозволяє ліцензіату видавати ліцензії іншим особам (субліцензії), що порушує саму суть виключних прав.

Стосовно строку дії ліцензійного договору, то згідно з законами України про правову охорону об’єктів промислової власності початок дії виключного права, яке є предметом ліцензійного договору, пов’язаний з датою публікації відомостей про видачу охоронного документа, яка співпадає з датою реєстрації об’єкту промислової власності.

До публікації відомостей про видачу охоронного документа заявник може видавати безпатентні ліцензії на використання належних йому прав на патентну заявку, обумовивши у такому ліцензійному договорі його реєстрацію в Державній службі інтелектуальної власності після одержання охоронного документа. В даному випадку має місце послідовне перетворення договору про надання дозволу на використання ноу-хау у договір патентної ліцензії. Строк дії ліцензійного договору не може перевищувати строку дії охоронного документа.

Слід зауважити, що у публікації в офіційному бюлетені "Промислова

власність" та внесенні до реєстру (реєстрації) відомостей про передачу права власності на об’єкт промислової власності чи видачу ліцензії може бути відмовлено якщо:

а) у договорі відсутній об’єкт промислової власності;

б) якщо ліцензійний договір крім об’єктів промислової власності містить інші технічні і технологічні рішення, не пов’язаним необхідним і достатнім чином для користування з конкретним об’єктом промислової власності вищевказаного договору;

в) якщо немає згоди всіх патентовласників тощо.

Стосовно ліцензійних договорів на товарні знаки, слід зазначити, що існують спеціальні вимоги, передбачені чиним законодавством, недотримання яких є підставою для відмови у реєстрації такого ліцензійного договору, а саме:

а) якщо передача права на товарний знак може стати причиною для введення в оману споживача відносно товару або репутації виробника;

б) якщо у ліцензійному договорі відсутнє положення про те, що якість товару ліцензіата буде не нижче якості товару ліцензіара;

в) якщо у ліцензійному договорі відсутнє положення про те, що ліцензіар має право здійснювати контроль за виконанням умов про якість ліцензійної продукції, яка виробляється ліцензіатом