
- •1.Предмет, методологія і структура курсу.
- •2.Економічна думка Стародавнього Єгипту.
- •3.Економічна думка Вавілонії.
- •4.Економічна думка Стародавньої Індії
- •5.Економічна думка Стародавнього Китаю
- •6.Економічні погляди Ксенофонта
- •7.Економічні погляди Платона
- •8.Економічні погляди Арістотеля
- •10.Економіні погляди раннього і пізнього канонізму.
- •11.Фома Аквінський-лідер пізньої школи канонізму( Сума типологій)
- •12.Меркантилізм.Загальна характеристика та основні представники.
- •13.Основні характерні риси раннього і пізнього меркантилізму.
- •14.Поняття „політична економія”.
- •15.Поняття „Класична політична економія”.
- •16.Етапи розвитку класичної політичної економії
- •17.Економічне вчення у.Петті.
- •18.Економічне вчення п. Буагільбера.
- •19.Ф. Кене – засновник школи фізіократів.
- •21.Фізіократичні погляди а. Тюрго.
- •22.Теорія вартості а. Сміта.
- •23.Тлумачення а. Смітом економічних категорій заробітна плата, прибуток, земельна рента.
- •24. Економічне вчення д. Рікардо.
- •25. Концепція д. Рікардо про ренту.
- •26. Економічне вчення ж.Б.Сея.
- •27.Поняття „закон Сея”.
- •28.Економічне вчення т.Р. Мальтуса.
- •29.Характеристика праці „Досвід про закон народонаселення”.
- •30.Залізний закон заробітної плати т.Р. Мальтуса.
- •32.Основні ідеї „Капіталу” к. Маркса.
- •33.Маржиналізм, його основна ідея.
- •34.Праця „Математичні основи теорії багатства” а. Курно.
- •35.Закони г.Госсена, їх зміст.
- •36.Праця „Ізольована держава” г. Тюнена, її зміст.
- •37.Маржинальна революція, та її два етапи.
- •38.Американський інституціоналізм, його загальна характеристика.
- •39.Соціально-психологічний варіант інституціональних досліджень т. Веблена
- •40.Соціально-правовий варіант інституціональних досліджень Дж. Коммонса.
- •42.Неолібералізм. Його основний зміст.
- •43.Економічні погляди в. Ойкена.
- •44.Економічне вчення Дж. Кейнса.
- •45.Мультиплікатор Дж. Кейнса.
- •46.Кейсіанство, його суть.
- •47.Державне регулювання економіки за Дж. Кейнсом.
- •48.Поняття „економічний лібералізм” (політика laissez faire).
- •50.Соціально-економічна думка Київської Русі.
- •51.Основні меркантилістичні ідеї б. Хмельницького.
- •53.Суспільно-економічні погляди ф. Прокоповича
- •54.”Невидима рука” а. Сміта, сутність поняття.
- •55. Економічне вчення Дж. Мілля
- •56. „Ефект Веблена”, його сутність
- •57. Концепція неокласичного синтезу.
- •58. Економічні ідеї і. Вернадського.
- •59. Нобелівські лауреати в галузі економіки.
- •60. Економічне вчення м. Туган-Барановського.
- •61. Теорія монополістичної конкуренції е.Чемберліна.
- •62. Економічна теорія недосконалої конкуренції Дж. Робінсон.
- •63. Предмет, проблеми, методологія і структура курсу „Історія економічних вчень”
- •64. Економічна думка Стародавнього Сходу.
- •65. Економічна думка Стародавньої Греції.
- •66. Економічна думка Середньовіччя.
- •67. Економічні погляди в епоху раннього і пізнього канонізму.
- •68. Меркантилізм, перша концепція ринкової економічної теорії.
- •69. Етапи розвитку класичної політекономії.
- •70.Економічне вчення у.Петті.
- •71. Ідеї класичної політичної економії п.Буагільбера.
- •72. Ф. Кене – засновник школи фізіократів
- •73. Адам Сміт і його економічне вчення.
- •74. Економічне вчення д. Рікардо
- •75. Економічне вчення ж.Б.Сея.
- •76. Економічне вчення т. Мальтуса
- •77. Економічне вчення к. Маркса.
- •78. Маржиналізм. Етапи маржинальної революції.
- •79. Американський інституціоналізм.
- •80. Технократичний інституціоналізм т. Веблена.
- •81. Юридичний інституціоналізм Дж. Коммонса.
- •82. Прогнозований інституціоналізм у. Мітчелла.
- •83. Теорія монополістичної конкуренції е. Чемберлена.
- •84. Економічна теорія недосконалої конкуренції Дж. Робінсон .
- •85. Економічне вчення Дж. Кейнса.
- •86. Неолібералізм. Загальна характеристика.
- •87. Сучасна економічна думка країн з розвинутою ринковою економікою.
- •88. Ліберально-буржуазна економічна думка в Україні. Основні представники.
- •89. Революційно-демократична економічна думка. Основні представники.
- •90. Українське ліберальне народництво. Основні представники.
- •91. Економічне вчення м. Туган-Барановського.
- •92. Розвиток економічної теорії в Україні в Радянський період.
- •94. Економічна вчення Дж. Мілля.
82. Прогнозований інституціоналізм у. Мітчелла.
Уеслі Клер Мітчелл (1874—1948). Мітчелл — учень Веблена став творцем нового емпіричного напряму в інституціоналізмі. Він закінчив Чиказький університет. На формування світогляду Мітчелла вплинули Жак Леб, Роберт Ф. Хоксі, Генрі Хетфілд. Але найбільше — Веблен і Дж. Дьюї. У Веблена Мітчелл запозичив генетичний метод дослідження. Він сприйняв ідею Веблена про те, що традиції і звички мають стати головним предметом дослідження. Мітчелл поділяв думку Веблена щодо суперечності між виробництвом і бізнесом. Ця думка стала важливою складовою його аналізу розриву між рухом виробництва і рухом цін, а також між прагненням індивідуального прибутку і турботою про спільне благо.
Проте Мітчелл не був сліпим послідовником Веблена, Він, зокрема, критично оцінював ігнорування Вебленом статистики для доказу своїх ідей. Сам Мітчелл нагромадив і систематизував величезний статистичний матеріал, який узяв за основу своїх досліджень.
Під впливом і керівництвом Дж. Лоренса Лафліна, визначного фахівця з проблем грошей, Мітчелл підготував і захистив докторську дисертацію з проблем паперових грошей часів громадянської війни, так званих грінбеків. Згодом він присвятив цьому питанню вичерпне дослідження «Історія грінбеків» (1903), яке здобуло високу оцінку фахівців. У цій праці Мітчелл простежив рух цін, розробивши самостійно індекс роздрібних цін, і дійшов висновку, що залежність між цінами і кількістю грошей в обігу є менш очевидною, ніж стверджували класики.
У центр наступних досліджень Мітчелл ставить проблему руху виробництва, грошей, ціни. Політична економія в нього — це наука про інститути, які забезпечують зразки й норми поведінки, укорінені у звичках, інстинктах. Одним із них є тяжіння до прибутків. Виробництво товарів підпорядковане не виготовленню споживних вартостей, а одержанню прибутку. Мітчелл на відміну від Веблена, який критично ставиться до цієї проблеми, спокійно оцінює стан справ і заявляє, що прагнення прибутку зумовлене існуючою «системою». Без прибутку підприємець не може виготовляти товари.
Як інституціоналіст Мітчелл підкреслює й інший бік проблеми соціальний, котрий розглядає як звичку одержувати й витрачати гроші. Цю звичку він називає рушієм економіки, яка визначає характер сучасних інститутів. Завдання економічної теорії полягає в тім, щоб вивчити взаємозв'язок між інститутами грошового господарства й поведінкою людей. Мітчелл критикує класиків за те, що вони зводять усе до механічних законів попиту і пропозиції і не торкаються правил поведінки людей у грошовому господарстві. У нього гроші не просто засіб обміну, а рушійна сила економічного життя, визначальною рисою якої стає проблема придбання й витрачання грошей.
Саму суть категорії «витрати грошей» він не зводить до марнотратства, а розглядає її з позицій залежності від факторів, що не контролюються індивідуумом. Витрачання грошей часто зовсім не зумовлене потребами, а диктується намаганням підтримати імідж, перевершити суперника.
Інституціоналізм Мітчелла був емпіричним дослідженням сучасності. Широко використовуючи фактичний матеріал, статистику, він хотів не лише дати картину сучасного йому економічного розвитку, а й сподівався вирішити суперечності капіталізму. Особливу увагу він приділив аналізу циклічних коливань. Проблемою циклів займалась гарвардська школа кон'юнктурознавства і, зокрема, очолюване Мітчеллом Національне бюро економічних досліджень. В основу програми досліджень було покладено працю самого Мітчелла «Економічні цикли», яку він опублікував 1913 р. і (з доповненнями) 1927 р. У своїх працях Мітчелл критикував відомі теорії циклів за те, що їх не підкріплено фактичним матеріалом, а за визначальну причину циклу вибрано якийсь випадковий фактор. Сам він хотів побудувати теорію циклів на підставі аналізу емпіричного матеріалу, який був би перевіреним поясненням дійсних фактів, а не суто логічною вправою.
У своїх працях Мітчелл дає детальний аналіз економічної активності, докладно описує явища, що відбуваються під час циклічного піднесення і спадів, досліджує статистичні дані.