Розмежування когнітивних систем за н. Хомським

Дві основні когнітивні системи:

• зберігання інформації (competence)

• реалізація інформації (performance)

Розвиваються в онтогенезі

Когнітивні системи об’єднуються в єдину інфраструктуру, яка має назву архітектури когніції

ПІЗНАННЯ – динамічна характеристика духовно-теоретичного засвоєння людиною умов її буття

ЗНАННЯ – характеристика, яка фіксує результати цього засвоєння, готові для використання і розповсюдження

Концепт – оперативна змістова одиниця мислення, квант структурованого знання

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ - один із найважливіших процесів пізнавальної діяльності людини, що полягає в осмисленні вхідної інформації, і призводить до створення концептів, концептуальних структур і всієї концептуальної системи у свідомості людини

КАТЕГОРИЗАЦІЯ 1)структурування світу, результат когнітивної діяльності людини 2) когнітивне розчленування реальності, яке полягає в розподілі всього онтологічного простору на різноманітні категоріальні царини

БАЗА ЗНАНЬ - стаціонарне утворення, з якого можуть бути “витягнені” потрібні дані

знання коду – мови; + позакодові знання – знання, які виходять за межі мови =

Когнітивна база комунікації – структурована сукупність знань та уявлень, якими володіють усі представники тієї чи іншої лінгвокультурної спільноти

ЗАГАЛЬНА БАЗА ЗНАНЬ

• мовні знання (знання лексики, граматики, фонетики виучуваної мови)

• позамовні знання (про контекст і ситуацію, а також про адресата)

• фонові знання (про події, стани, дії, тощо, тобто знання про світ)

ФОНОВІ ЗНАННЯ

• інформаційний фонд, спільний для продуцента і реципієнта (мовця і слухача), тобто загальний фонд їхніх знань про світ

• невербалізований фрагмент когнітивної системи, що взаємодіє у МД з певним класом комунікативних одиниць

ТИПИ ФОНОВИХ ЗНАНЬ: соціальні, індивідуальні, колективні

ПЕРЕДЗНАННЯ – “вихідне”, “первинне” знання, складається з:

1) інформації загального характеру

2) інформації, яка фіксує попередні події та мовленнєві акти

3) глобальної інформації про всі попередні взаємодії, про їхні структури і процеси

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ КОГНІТИВНИЙ ПРОСТІР –

структурована сукупність знань, яку має кожен мовець

Складається зі:

• структур представлення різних типів знань

• способів організації знань у процесах розуміння і побудови мовленнєвих повідомлень

РОЗУМОВІ КОНСТРУКТИ – концептуальні утворення, понятійні системи, моделі, які складаються з символів, концептів, генералізацій тощо на основі подібності чи відмінності

Етапи утворення розумових конструктів:

1) отримання та розуміння знання (ознайомлення з новими явищами)

2) розширення меж отриманого знання (така організація діяльності студентів, яка дозволяє застосувати знання в нових умовах)

3) відкриття нового знання (самостійний пошук студентів)

7. Мовна особистість 1) лінгводидактичний індивід як сукупність мовленнєвих здатностей 2) лінгвокультурологічний індивід як багатопрошаркова і багатокомпонентна парадигма мовленнєвих особистостей.

МО - індивід, котрий є суб’єктом соціальних відносин і свідомої діяльності; представлений у мові та мовленні фрагмент свідомості адресанта чи адресата

Соціалізація – засіб перетворення особистості на МО

МОВНА ОСОБИСТІСТЬ ЗА Ю.М. КАРАУЛОВИМ

Сукупність здатностей і характеристик людини, що зумовлюють створення нею мовленнєвих творів (текстів), котрі вирізняються:

• ступенем структурно-мовної складності

• глибиною і точністю відображення дійсності

• певною цільовою спрямованістю

Рівні МО: вербально-семантичний; когнітивний; мотиваційно-прагматичний

8. КАРТИНА СВІТУ:

• результат активної взаємодії людини зі світом

• відображення у психіці людини навколишньої дійсності

• упорядкована сукупність знань про дійсність, сформовану в суспільній свідомості

Безпосередня КС - формується в результаті прямого, безпосереднього пізнання й осмислення свідомістю навколишньої дійсності

Опосередкована КС - результат фіксації концептосфери (кс) вторинними знаковими системами

КОНЦЕПТУАЛЬНА / КОГНІТИВНА КАРТИНА СВІТУ - ментальний образ дійсності, сформований когнітивною свідомістю людини чи народу в цілому, та результат як прямого емпіричного відображення дійсності органами чуття, так свідомого рефлексивного відображення дійсності у процесі мислення.

МОВНА КАРТИНА СВІТУ - сукупність знань про світ, відображених у мові

Наукова картина світу – сукупність наукових знань про світ, вироблених усіма окремими науками на певному етапі розвитку людського суспільства

Формування КС є когнітивною діяльністю.

СТРУКТУРА КОГНІТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

• набуття інформації (відбувається сприйняття вхідної інформації та попереднє розуміння сприйнятого матеріалу)

• інкорпорація інформації (набутий досвід осмислюється і “вбудовується” у внутрішній світ індивіда, утворюючи різноманітні форми репрезентації)

• оперування інформацією (здійснюється побудова МД із задіянням особистого досвіду індивіда)

МЕТА ФОРМУВАННЯ КС створення у свідомості студентів

МОДЕЛІ АКУЛЬТУРАЦІЇ – абстрактної схеми, спрямованої на підготовку людини до успішної адаптації в чужій культурі, для чого необхідне переорієнтування мислення й набуття нових комунікативних навичок і вмінь

прояви культурної взаємодії:

• етноцентристський (визнання пріоритету власної культури), який зумовлює заперечення чужої культури, захист і віддалення від неї

• етнорелятивістський (визнання рівноправ’я своєї та чужої культур), який призводить до сприйняття чужої культури, адаптації до неї та інтеграції

9. Інтелект - результат уроджених або набутих здібностей, які виявляються як загальна здатність людини до навчання, успішної адаптації в довкіллі та до розв’язання проблемних задач

Підходи до вивчення інтелекту:

1) біологічний (біопсихічна здатність людини обробляти інформацію; І розглядається з позицій спадковості)

2) соціокультурний (здатність індивіда до успішної адаптації в довкіллі. В даному підході виокремлюють 5 стадій: 1)стадія сенсо-моторного інтелекту, символічного І, інтуїтивного І, стадія конкретних операцій, стаді формальних операцій)

3) психометричний (рівень розвиненості мислення і здібностей людини)

4) буденний (інтелект визначають на рівні опису буденної поведінки; 3 складові інтелектуальної поведінки: 1) вербальний І 2) здатність вирішувати проблеми 3) практичний І.

10. Множинний інтелект – розмаїття шляхів, якими людина сприймає та оброблює інформацію у процесі пізнання.. (за Гарднером розрізняють:)

• вербальний/лінгвістичний

• логіко-математичний

• візуально-просторовий

• музичний/ритмічний

• тілесно-кінетичний

• інтерперсональний

• інтраперсональний

• натуралістичний

11. Компетенція - сукупність знань, навичок і вмінь, які формуються у процесі навчання певної дисципліни, та здатність до виконання певної діяльності

Структура будь-якої компетенції: знання, навички, вміння

КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНЦІЯ (Д.Хаймс) - притаманні людині знання і вміння успішного та ефективного спілкування

СТРУКТУРА КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ: мовна, мовленнєва, соціокультурна, стратегічна, прагматична, дискурсивна, соціальна, когнітивна

Когнітивна компетенція - здатність до здійснення комунікативно-розумової діяльності, тобто до розв’язання мовленнєво-розумових задач за допомогою сукупності мовленнєвих дій і розумових операцій

КОМУНІКАТИВНО-КОГНІТИВНА КОМПЕТЕНЦІЯ - розвинена здатність до здійснення комунікативно-пізнавальної діяльності, що виявляється при розв’язанні проблемних завдань засобами ІМ на основі сформованих знаннєвого простору, картини світу, множинності інтелекту й мовної особистості

61. Моделі мереж – система психічних утворень, які забезпечують людині можливість доступу нової інформації в ментальний простір та її перетворення у процесі пізнання, а також керування процесами переробки інформації

Семантичні мережі - ієрархічні моделі репрезентацій знань, що містять вузли й атрибути

Три види відношень: клас – елемент класу; якість – значення; приклад елементу класу.

Класифікація СМ: за кількістю відношень: однорідні, неоднорідні, за типом відношень: бінарні, парні

Модель поширення активації - поняття зберігаються в понятійному просторі людини і пов’язуються зі спорідненими поняттями за допомогою асоціацій. Збудження одного елементу в мережі викликає збудження інших, сусідніх, елементів, тобто спричиняється поширення активації.

Модель ЕЛІНОР запропонована П. Ліндсеєм, Д. Норманом і Е. Румельхартом

Семантична пам’ять у моделі ЕЛІНОР представлена як складна мережа вузлів і ліній. Вузли означають поняття та події, а лінії – смислові зв’язки.

когнітивне мапування:

• уявлені репрезентації світу

• суб’єктивне уявлення про просторову організацію зовнішнього світу та відношення між об’єктами, а також про їхні положення в довкіллі