
- •1. У комунікативній парадигмі мову та її аналіз пов’язують переважно з оволодінням мовленнєвою діяльністю
- •4. Види автентичності (за л. Ліером)
- •5. Епістемологічні стилі-індивідуальні способи пізнавального ставлення людини до довкілля й до себе, що виявляються в особливостях індивідуальної “картини світу”
- •Критерії научуваності
- •6. Знаннєвий простір - сукупність структур представлення знань – схем, фреймів, скриптів тощо, зв’язаних між собою та орієнтованих на підтримку функціонування когнітивної системи людини
- •Розмежування когнітивних систем за н. Хомським
- •Два типи представлення інформації:
Розмежування когнітивних систем за н. Хомським
Дві основні когнітивні системи:
зберігання інформації (competence)
реалізація інформації (performance)
Розвиваються в онтогенезі
Когнітивні системи об’єднуються в єдину інфраструктуру, яка має назву архітектури когніції
ПІЗНАННЯ – динамічна характеристика духовно-теоретичного засвоєння людиною умов її буття
ЗНАННЯ – характеристика, яка фіксує результати цього засвоєння, готові для використання і розповсюдження
Концепт – оперативна змістова одиниця мислення, квант структурованого знання
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ - один із найважливіших процесів пізнавальної діяльності людини, що полягає в осмисленні вхідної інформації, і призводить до створення концептів, концептуальних структур і всієї концептуальної системи у свідомості людини
КАТЕГОРИЗАЦІЯ 1)структурування світу, результат когнітивної діяльності людини 2) когнітивне розчленування реальності, яке полягає в розподілі всього онтологічного простору на різноманітні категоріальні царини
БАЗА ЗНАНЬ - стаціонарне утворення, з якого можуть бути “витягнені” потрібні дані
знання коду – мови; + позакодові знання – знання, які виходять за межі мови =
Когнітивна база комунікації – структурована сукупність знань та уявлень, якими володіють усі представники тієї чи іншої лінгвокультурної спільноти
ЗАГАЛЬНА БАЗА ЗНАНЬ
мовні знання (знання лексики, граматики, фонетики виучуваної мови)
позамовні знання (про контекст і ситуацію, а також про адресата)
фонові знання (про події, стани, дії, тощо, тобто знання про світ)
ФОНОВІ ЗНАННЯ
інформаційний фонд, спільний для продуцента і реципієнта (мовця і слухача), тобто загальний фонд їхніх знань про світ
невербалізований фрагмент когнітивної системи, що взаємодіє у МД з певним класом комунікативних одиниць
ТИПИ ФОНОВИХ ЗНАНЬ: соціальні, індивідуальні, колективні
ПЕРЕДЗНАННЯ – “вихідне”, “первинне” знання, складається з:
1) інформації загального характеру
2) інформації, яка фіксує попередні події та мовленнєві акти
3) глобальної інформації про всі попередні взаємодії, про їхні структури і процеси
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ КОГНІТИВНИЙ ПРОСТІР –
структурована сукупність знань, яку має кожен мовець
Складається зі:
структур представлення різних типів знань
способів організації знань у процесах розуміння і побудови мовленнєвих повідомлень
РОЗУМОВІ КОНСТРУКТИ – концептуальні утворення, понятійні системи, моделі, які складаються з символів, концептів, генералізацій тощо на основі подібності чи відмінності
Етапи утворення розумових конструктів:
1) отримання та розуміння знання (ознайомлення з новими явищами)
2) розширення меж отриманого знання (така організація діяльності студентів, яка дозволяє застосувати знання в нових умовах)
3) відкриття нового знання (самостійний пошук студентів)
7. Мовна особистість 1) лінгводидактичний індивід як сукупність мовленнєвих здатностей 2) лінгвокультурологічний індивід як багатопрошаркова і багатокомпонентна парадигма мовленнєвих особистостей.
МО - індивід, котрий є суб’єктом соціальних відносин і свідомої діяльності; представлений у мові та мовленні фрагмент свідомості адресанта чи адресата
Соціалізація – засіб перетворення особистості на МО
МОВНА ОСОБИСТІСТЬ ЗА Ю.М. КАРАУЛОВИМ
Сукупність здатностей і характеристик людини, що зумовлюють створення нею мовленнєвих творів (текстів), котрі вирізняються:
ступенем структурно-мовної складності
глибиною і точністю відображення дійсності
певною цільовою спрямованістю
Рівні МО: вербально-семантичний; когнітивний; мотиваційно-прагматичний
8. КАРТИНА СВІТУ:
результат активної взаємодії людини зі світом
відображення у психіці людини навколишньої дійсності
упорядкована сукупність знань про дійсність, сформовану в суспільній свідомості
Безпосередня КС - формується в результаті прямого, безпосереднього пізнання й осмислення свідомістю навколишньої дійсності
Опосередкована КС - результат фіксації концептосфери (кс) вторинними знаковими системами
КОНЦЕПТУАЛЬНА / КОГНІТИВНА КАРТИНА СВІТУ - ментальний образ дійсності, сформований когнітивною свідомістю людини чи народу в цілому, та результат як прямого емпіричного відображення дійсності органами чуття, так свідомого рефлексивного відображення дійсності у процесі мислення.
МОВНА КАРТИНА СВІТУ - сукупність знань про світ, відображених у мові
Наукова картина світу – сукупність наукових знань про світ, вироблених усіма окремими науками на певному етапі розвитку людського суспільства
Формування КС є когнітивною діяльністю.
СТРУКТУРА КОГНІТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
набуття інформації (відбувається сприйняття вхідної інформації та попереднє розуміння сприйнятого матеріалу)
інкорпорація інформації (набутий досвід осмислюється і “вбудовується” у внутрішній світ індивіда, утворюючи різноманітні форми репрезентації)
оперування інформацією (здійснюється побудова МД із задіянням особистого досвіду індивіда)
МЕТА ФОРМУВАННЯ КС створення у свідомості студентів
МОДЕЛІ АКУЛЬТУРАЦІЇ – абстрактної схеми, спрямованої на підготовку людини до успішної адаптації в чужій культурі, для чого необхідне переорієнтування мислення й набуття нових комунікативних навичок і вмінь
прояви культурної взаємодії:
етноцентристський (визнання пріоритету власної культури), який зумовлює заперечення чужої культури, захист і віддалення від неї
етнорелятивістський (визнання рівноправ’я своєї та чужої культур), який призводить до сприйняття чужої культури, адаптації до неї та інтеграції
9. Інтелект - результат уроджених або набутих здібностей, які виявляються як загальна здатність людини до навчання, успішної адаптації в довкіллі та до розв’язання проблемних задач
Підходи до вивчення інтелекту:
1) біологічний (біопсихічна здатність людини обробляти інформацію; І розглядається з позицій спадковості)
2) соціокультурний (здатність індивіда до успішної адаптації в довкіллі. В даному підході виокремлюють 5 стадій: 1)стадія сенсо-моторного інтелекту, символічного І, інтуїтивного І, стадія конкретних операцій, стаді формальних операцій)
3) психометричний (рівень розвиненості мислення і здібностей людини)
4) буденний (інтелект визначають на рівні опису буденної поведінки; 3 складові інтелектуальної поведінки: 1) вербальний І 2) здатність вирішувати проблеми 3) практичний І.
10. Множинний інтелект – розмаїття шляхів, якими людина сприймає та оброблює інформацію у процесі пізнання.. (за Гарднером розрізняють:)
вербальний/лінгвістичний
логіко-математичний
візуально-просторовий
музичний/ритмічний
тілесно-кінетичний
інтерперсональний
інтраперсональний
натуралістичний
11. Компетенція - сукупність знань, навичок і вмінь, які формуються у процесі навчання певної дисципліни, та здатність до виконання певної діяльності
Структура будь-якої компетенції: знання, навички, вміння
КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНЦІЯ (Д.Хаймс) - притаманні людині знання і вміння успішного та ефективного спілкування
СТРУКТУРА КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ: мовна, мовленнєва, соціокультурна, стратегічна, прагматична, дискурсивна, соціальна, когнітивна
Когнітивна компетенція - здатність до здійснення комунікативно-розумової діяльності, тобто до розв’язання мовленнєво-розумових задач за допомогою сукупності мовленнєвих дій і розумових операцій
КОМУНІКАТИВНО-КОГНІТИВНА КОМПЕТЕНЦІЯ - розвинена здатність до здійснення комунікативно-пізнавальної діяльності, що виявляється при розв’язанні проблемних завдань засобами ІМ на основі сформованих знаннєвого простору, картини світу, множинності інтелекту й мовної особистості
61. Моделі мереж – система психічних утворень, які забезпечують людині можливість доступу нової інформації в ментальний простір та її перетворення у процесі пізнання, а також керування процесами переробки інформації
Семантичні мережі - ієрархічні моделі репрезентацій знань, що містять вузли й атрибути
Три види відношень: клас – елемент класу; якість – значення; приклад елементу класу.
Класифікація СМ: за кількістю відношень: однорідні, неоднорідні, за типом відношень: бінарні, парні
Модель поширення активації - поняття зберігаються в понятійному просторі людини і пов’язуються зі спорідненими поняттями за допомогою асоціацій. Збудження одного елементу в мережі викликає збудження інших, сусідніх, елементів, тобто спричиняється поширення активації.
Модель ЕЛІНОР запропонована П. Ліндсеєм, Д. Норманом і Е. Румельхартом
Семантична пам’ять у моделі ЕЛІНОР представлена як складна мережа вузлів і ліній. Вузли означають поняття та події, а лінії – смислові зв’язки.
когнітивне мапування:
уявлені репрезентації світу
суб’єктивне уявлення про просторову організацію зовнішнього світу та відношення між об’єктами, а також про їхні положення в довкіллі