1. У комунікативній парадигмі мову та її аналіз пов’язують переважно з оволодінням мовленнєвою діяльністю

У когнітивній – з когніцією, тобто пізнанням та пов’язаними з цим структурами і процесами.

Комунікативний підхід

Моделювання процесу навчання як процесу реального спілкування:

• особистісний характер комунікативної діяльності суб’єкта спілкування

• ситуації як форми функціонування спілкування

• змістова основа спілкування

• система мовленнєвих засобів, засвоєння яких забезпечило б комунікативну діяльність у ситуаціях спілкування

• функціональний характер мовленнєвих засобів

Когнітивний підхід

Спрямування процесу навчання на розв’язання таких проблем:

• сприйняття, пізнання й розуміння дійсності

• набуття, оброблення, структурування, зберігання, виведення та використання знань

• вивчення й пояснення пізнавальних процесів і механізмів, за допомогою яких забезпечується адекватна адаптація людини до реальності

Для розв’язання низки методичних завдань необхідне поєднання сутнісних параметрів цих підходів.

Концептуальні положення ККП

• навчання ІМ у процесі комунікативно-пізнавальної діяльності

• стимулювання мовленнєво-розумової активності

• створення автентичних умов

• урахування індивідуальних пізнавальних стилів і навчальних стратегій

• розвиток і розширення знаннєвого простору

• розвиток мовної особистості

• формування картини світу

• розвиток множинного інтелекту

• формування комунікативно-когнітивної компетенції

2. ДІЯЛЬНІСТЬ – специфічно людська, регульована свідомістю активність, породжувана потребами і спрямована на пізнання та перетворення зовнішнього світу і самої людини

Мовленнєва діяльність – це активний, цілеспрямований, опосередкований мовою та зумовлений ситуацією спілкування процес прийому і видачі мовленнєвого повідомлення у взаємодії людей між собою.

Трифазова структура МД (Зимня, Леонтьєв, Рубінштейн):

1. спонукально-мотиваційна

2. орієнтовно-дослідницька (аналітико-синтетична)

3. виконавча

4. фаза зворотної аферентації

Одиниця МД – мовленнєва дія

Афективний фільтр - гіпотетичний пристрій, здатний повністю чи частково перекривати доступ вхідної інформації до когнітивного аналізатору.

3. Мовленнєво-розумова активність – цілеспрямований, вмотивований та усвідомлений процес пізнання дійсності мовленнєвими засобами

Пізнавальна діяльність:

• розв’язання розумових задач

• відкриття нового знання

Комунікативна діяльність:

• розв’язання мовленнєвих задач

Стимулювання МРА відбувається за рахунок створення проблемних ситуацій

ПРОБЛЕМА - особливий вид інтелектуальних завдань, які містять суперечності й не мають однозначного розв’язку

ПРОБЛЕМНЕ ЗАВДАННЯ

• наявність інтелектуальної перешкоди, утруднення на шляху до мети, якою є розв’язання задачі

• необхідність вибору одного з декількох варіантів розв’язку

• зіткнення протилежних точок зору

• інформаційна нерівновага

Розв’язання проблеми - когнітивний процес, спрямований на перетворення заданої ситуації на цільову, коли відсутній очевидний метод розв’язку, а отже й відповідні знання

ЕВРИСТИКА - метод відкриття нового знання чи розв’язання проблеми за допомогою спроб і помилок, коли не існує чіткого алгоритму

МОВНІ ЗДІБНОСТІ - індивідуально-психологічні особливості людини, що сприяють оволодінню знаннями, навичками і вміннями в царині ІМ та їх використанню у МД

КОГНІТИВНІ ЗДІБНОСТІ - сприймати вхідну інформацію, репрезентувати її у свідомості, перетворювати її на знання, й використовувати їх як у навчальному процесі, так і в повсякденному житті