7. Німецька формальна соціологія…..

Методологічна криза позитивістичного еволюціонізму, посилення антипозитивістичних тенденцій у філософії не могли не вплинути на розвиток соціології, всередині якої розпочинається гостра теоретико-методологічна полеміка. В числі нових теоретичних шкіл постає німецька формальна соціологія, видатними представниками якої є Г.Зіммель і Ф.Тьоніс.

Г.Зіммель був автором концепції формальної соціології ("Основні питання соціології"). Згідно німецькому соціологу, предметною областю дослідження соціології є "чисті" форми соціації, соціальної взаємодії в суспільстві. Соціологію, яка вивчає чисті форми соціації (форми, завдяки яким індивіди на грунті різноманітних інтересів утворюють певну соціальну цілісність) Зіммель називає формальною. За Зіммелем формальна соціологія є методологічною основою для решти соціальних наук. Окрім формальної, німецький соціолог виділяє загальну і філософську соціології.

Основними поняттями зіммелівської формальної соціології є поняття форми і поняття змісту. Їх предметний зміст пов'язаний з розрізнюванням у суспільних явищах форм і змісту. В якості трьох основних соціальних форм в концепції німецького соціолога виступають: соціальні процеси, соціальні типи й моделі розвитку. Зразком соціального процесу, за дослідником, може слугувати таке соціальне явище як мода, котра, не зважаючи на різні модифікації, існує впродовж історичного розвитку людства. Прикладом соціальних типів слугують різноманітні соціальні типи особистостей. І, нарешті, соціальні форми моделей розвитку пов'язані у коцепції Зіммеля з питанням співвідношення колективних й індивідуальних форм у суспільному розвитку.

На думку Ф.Тьоніса, соціологія вивчає зв'язки та відношення, які не фіксовані безпосередньо, а можуть бути лише абстраговані із фактів соціальної взаємодії. Тому методи соціології грунтуються на принципах абстракції, шляхом якої визначаються так звані чисті форми соціальної взаємодії, прямих аналогів у суспільстві яким немає. Згідно з твердженням ученого, соціальні зв'язки в суспільстві утворюються на основі спільної волі людей до життя і бувають двох типів: зв'язки реального або органічного життя - в цьому суть спільноти, або ідеальні чи механічні утворення - в цьому суть суспільства. Спільноти, згідно з думкою Тьоніса, базуються на засадах кровної спорідненості, спільного місця проживання, духовної єдності. Суспільство - на формалізованих інтегральних зв'язках. Учений був одним із перших, хто намагався розкрити механізм взаємозв'язку між цими двома типами людського співжиття.

Отже німецька соціологія ознаку "формальна" одержала в зв'язку із тим, що розглядала предметом соціології позачасові форми соціальності або соціальних відносин.