3. Облік амортизації для визначення об’єкта оподаткування

Витрати на придбання (спорудження) необоротних активів

витрати, що підлягають амортизації

витрати, які не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період

витрати, які не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування

Амортизації підлягають:
► витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності
► витрати на самостійне виготовлення основних засобів
► витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року
► витрати на капітальне поліпшення землі
►сума переоцінки вартості основних засобів
Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати на :
►утримання основних засобів, що знаходяться на консервації
►ліквідацію основних засобів
►придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тис. гривень театрально-видовищними підприємствами - платниками податку
► виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм
Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:
► вартість гудвілу
► витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів
► інші (стосується бюджетного фінансування: на утримання житлових будинків, автошляхів)

Вся сукупність основних засобів та інших необоротних активів для цілей оподаткування поділена на 16 груп

Д ля цілей оподаткування податком на прибуток

Встановлюються мінімально допустимі строки корисного використання об'єктів основних засобів та інших необоротних активів за групами Ця класифікація має враховуватись платником податку при застосуванні методів амортизації та розрахунку норм амортизації

В ПКУ також встановлено класифікацію нематеріальних активів (6 груп) та визначення строків дії права користування.

Строк дії права користування нематеріальними активами встановлюється відповідно до правовстановлюючого документу.

За групою 5, до якої в тому числі відносяться комп’ютерні програм, цей строк не може бути менше ніж 2 роки.

Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такій строк становить 10 років безперервної експлуатації.

Методи нарахування амортизації за ПКУ	Сутність
Прямолінійний метод	Відповідно до П(С)БО 9
Метод зменшення залишкової вартості	Відповідно до П(С)БО 9
Метод прискореного зменшення залишкової вартості	Відповідно до П(С)БО 9 Особливість в податковому обліку: дозволено до групи 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби)
Кумулятивний метод	Відповідно до П(С)БО 9
Виробничий метод	Відповідно до П(С)БО 9

Група 10 (бібліотечні фонди) та група 11(малоцінні необоротні матеріальні активи) за Податковим кодексом не мають мінімально допустимих строків корисного використання

Методи нарахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів

У першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% його вартості, яка аморти-зується, та решта 50% вартості, яка амортиз-ується, у місяці їх вилучення з активів внаслідок невідповід-ності критеріям визнання активом

В першому місяці використання об'єкту в розмірі 100 % його вартості

Особливості вибору методів амортизації для окремих груп основних засобів:

Для груп: 9 (інші основні засоби), 12 (тимчасові не титульні споруди), 14 (інвентарна тара), 15 (предмети прокату) передбачені лише прямолінійний та виробничий методи амортизації.

Порядок визначення вартості, що амортизується, первісної вартості необоротних активів а також технологія нарахування амортизації тотожна тому, як це передбачено у фінансовому обліку.

У зв’язку з тим, що в податковому обліку:

- амортизуються «витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарської діяльності» ;

- мають місце розбіжності у порядку обліку витрат на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;

- можливі різні строки бухгалтерської і податкової амортизації тощо

між даними бухгалтерської і податкової амортизації виникають податкові різниці, як тимчасові, так і постійні.

При продажу основних засобів та нематеріальних активів в доходи включається сума перевищення доходів від продажу над балансовою вартістю окремих об’єктів основних засобів і нематеріальних активів.

Якщо балансова вартість окремих об’єктів основних засобів і нематеріальних активів перевищує доходи від продажу – у витрати.

Платники податку мають право проводити переоцінку об’єктів основних засобів, застосовуючи щорічну індексацію вартості основних засобів, що амортизується.