36. Визначте сутність та наведіть класифікацію ігрових методів навчання

Історичні витоки ігрових методів навчання беруть свій початок від магічних обрядів стародавньої людини. Так, виконуючи ритуальні танці, мисливці відтворювали процес полювання до його початку. На ці дійства покладались тоді не лише магічні, але й навчальні функції

Види ігор

• навчальна ділова гра: це така форма навчання, яка найбільш наближена до умов професійної діяльності майбутнього інженера-педагога і має за мету формування практичних умінь у керівництві різними закладами та процесами;

• – рольова гра: більш простіша, ніж ділова гра імітаційна форма активного навчання, що потребує менших затрат часу на її розробку та впровадження, є ефективною при розв'язанні професійних ситуацій;

• дидактична гра: творча форма навчання, виховання і розвитку, яка розвиває спостережливість, увагу, пам'ять, мислення, мову, сенсорну орієнтацію, кмітливість (наприклад, «Брейн-ринг»);

Класифікація ігор:

За часом проведення:

– без обмеження часу;

– із обмеженням часу;

– ігри, що проходять у реальному часі;

– ігри, що проходять у стислому часі.

За правилами проведення:

– жорсткі ігри (мають жорсткі правила);

– вільні ігри (для кожної гри визначаються свої правила).

За кінцевою метою:

– навчальні (спрямовані на появу нових знань, закріплення умінь та формування певних якостей);

– констатуючі (спрямовані на фіксацію певних досягнень, наприклад, через конкурси професійної майстерності);

– пошукові (спрямовані на виявлення проблем та пошук шляхів їх рішення).

За методологією проведення:

– лункові ігри: ігри, які проходять на спеціально організованому полі, з жорсткими правилами;

– рольові ігри: ігри, у яких кожен учасник має певну роль, яку він повинен виконати відповідно до завдання;

– групові дискусії;

- імітаційні ігри: створюють в учасників уявлення про те, як слід було б діяти у певних умовах;

– організаційно-діяльнісні ігри: ігри, які не мають жорстких правил та спрямовані на вирішення міждисциплінарних проблем через активізацію роботи учасників за рахунок жорсткого тиску на особистість (автор –Г.Щедровицький);

- емоційно-діяльнісні ігри: ігри, які уникають жорстких правил, імітують конкурентні або залежні відносини, розкривають особистий потенціал (автор – Е.Гільбо, 1980р.);

– інноваційні ігри: ігри, які формують інноваційне мислення учасників, спрямовані на пошук інноваційних ідей у традиційній системі дій (автор – В.Дудченко);

- ансамблеві ігри: ігри, які формують управлінське мислення в учасників і спрямовані на вирішення конкретних проблем підприємства методом організації партнерської ділової співпраці команд, що складаються з керівників служб (автор – Ю.Красовський);

– комбіновані інтерактивно-діяльнісні стратегічні ігри: ігри, які пролонговано імітують реальний розвиток ситуації і спрямовані на колективне конструювання майбутнього (автор – Е.Гільбо, 2000 р.).

37.Схарактеризуйте сутність та зміст моделей глобальної освіти

Глобальна освіта - це один із нових напрямів розвитку сучасної педагогічної теорії та практики, що грунтується на необхідності підготовки того, хто навчається, до життя в умовах швидкозмінного та інтегрованого світу.

Останній розвивається в умовах наростаючих проблем і криз, які стосуються усього людства.

При цьому глобальна освіта орієнтується на:

• актуалізацію прав, свобод та ідеалів людини;

• подолання зниження інтересу до освіти;

• пошук найбільш ефективних методик та технологій відбору і трансляції знань в умовах інформаційного вибуху;

• освоєння якісно нового етапу ліквідації неписемності, пов'язаного зі зміною її критеріїв, які тепер окрім уміння читати та писати передбачають необхідність ще й розуміння результатів навчальної діяльності;

• створення системи безперервної освіти як однієї з умов повноцінного використання людських ресурсів.

Означені орієнтири суттєво вплинули на мету глобальної освіти, яка передбачає подолання:

• розділення світу на протиборчі угрупування. що приводять до озброєних конфліктів у різних регіонах;

• розладу між людиною та природою, що загрожує екологічною катастрофою;

• роздвоєності людської свідомості і душі.

Реалізація цих завдань передбачає застосування інтеграційного навчання, заснованого на поєднанні існуючого змісту освіти з проблемами виживання людства. Дане об'єктивне та необхідне доповнення виступає одним із критеріїв якості сучасної освіти.

Сьогодні йде активний пошук моделей освіти, що дозволять у повній мірі реалізувати ці підходи. До теперішнього часу найбільшу популярність мають дві моделі глобальної освіти, авторами яких с американські філософи Р. Хенві та Дж. Боткін.

Згідно Р. Хенві, суть глобальної освіти полягає у сукупності наступних основних вимірювань:

• формування неупередженого погляду нн гиіі чорсі усвідомлення неоднорідності сприйняття світу;

• усвідомлення стану планети;

• сформованість кросс-культурності ,як результату розуміння культури інших народів;

• наявність знання глобальної динаміки о розвитку;

• усвідомлення вибору поведінки актів

38. Визначте специфіку здоров’язберігаючих технологій в освітянській практиці інженера-педагога

Постановка завдання здоров'язбереження в освітньому процесі розглядається у двох варіантах - завдання-мінімум і завдання-оптимум. Завдання-мінімум відповідає фундаментальному принципу медицини: «Не нашкодь!». Завдання-оптимум передбачають, що поряд із задачею-мінімумом вирішуються й питання, пов'язані з формуванням у тих, хто навчається, культури здоров'я, мотивації на ведення здорового способу життя.

Здоров 'язберігаючі технології - це такі технології, які забезпечують формування культури здоров'я у суб'єктів педагогічного процесу через формуванню ціннісного ставлення до власного здоров'я та здоров'я інших, позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, оволодіння навичками здорового способу життя й створення відповідного навчально-виховного середовища.

Здоров'язберігаючі технології передбачають активну модель роботи того, хто навчається, на занятті. Вважається, що задля цього навчальний процес повинен носити творчий характер. Відома цитата щодо того, що учень - це не судина, яку потрібно заповнити, а самоскип, який треба запалити - стає лозунгом сучасної здоров'язберігаючої дидактики. Як приклад ефективних і доступних форм навчальної діяльності можна привести дискусію, навчальний тренінг, ділову гру та інші активні форми. Для широкого використання їх у навчальному процесі необхідно не тільки корегування навчальних програм, але і відповідна підготовка педагогів. У цьому аспекті, важливий принцип здоров'язбереження полягає в оцінці педагогом того, якою ціною для здоров'я повинен розплатитись той, хто навчається, за отримані знання, уміння, навички. «Ціна навчання для здоров'я» - ось той критерій, який при використанні здоров'язберігаючих технологій стає для педагога мірилом якості тих або інших педагогічних дій.

39.Визначте перспективи та принципи розвитку глобальної освіти

Глобальна освіта є одним з найбільш перспективних напрямів розвитку педагогічної теорії і практики, що дозволяє здійснити підготовку тих, хто навчається, до адаптації в складному, постійно змінному сучасному світі з його численними політичними, економічними, екологічними, соціальними та іншими проблемами.

Глобальна освіта передбачає вирішення ряду глобальних завдань, серед

яких:

• розвиток культурної свідомості особистості;

• підвищення міжкультурної компетентності;

• інтернаціоналізація виховного процесу;

• розвиток уявлень про світ як взаємозалежну екосистему;

• створення оптимальних умов для самоідентифікації, соціальної адаптації особистості.

Глобалізація освіти відчутно змінює життя вищої школи. Міжнародна взаємодія стає пріоритетним напрямом її розвитку й здійснюється сьогодні через:

• розширення контактів при підготовці фахівців (участь в конференціях, симпозіумах, семінарах, ярмарках, обмін студентами; стажування викладачів, читання лекцій; організація практики та ін.);

• створення інтернаціональних типових освітніх програм, що мають на меті подальший розвиток і вдосконалення підготовки спеціалістів;

• обмін навчально-методичною літературою і нормативною документацією;

• розробку заходів щодо формування єдиного міждержавного інформаційно-аналітичного центру;

• створення універсальних навчальних планів, що дозволяють здійснювати взаємний обмін студентами, магістратами, аспірантами;

• організацію бази виробничої практики студентів;

• стажування викладачів та навчання студентів по програмам взаємообміну;

• розробку і реалізацію програм сумісних наукових досліджень.

Реалізація глобальної освіти може здійснитись за умови формування

принципово іншої системи освоєння дійсності, сприяючої становленню концептуальної цілісної картини світу в свідомості особистості. При цьому виявлення і сприйняття культурних універсалій, що забезпечують глобальну перспективу процесу викладання, органічно пов'язані з ідеями гуманізації та гуманітаризації освіти. Дієвим каналом реалізації цих завдань виступає інноваційна культура педагога як така, що забезпечує виховання вільної творчої особистості, здатної ухвалювати конструктивні рішення та усвідомлювати відповідальність за долю світу. Її реалізація дозволяє:

• поставити особистість у центр навчально-виховного процесу;

• сформувати в особистості здібність до об'єктивної оцінки явищ дійсності, самостійного аналізу подій і фактів;

• здійснити цілеспрямовану орієнтацію особистості в світі;

• сформувати інтелектуальні властивості особистості на основі ідей розвиваючого навчання.

Отже, глобалізаційні тенденції розвитку суспільства спричинили появу глобальної освіти, яка у свою чергу затребувала для реалізації нових цілей фахівця інженерно-педагогічної галузі, який досконало володіє інноваційними технологіями.

40.Схарактеризуйте педагогічну евристику як основу організації педагогічної діяльності інженера-педагога

Сучасні інноваційні тенденції розвитку освіти активізували застосування евристичних підходів у навчально-педагогічній діяльності, що спонукало до загострення уваги до такої наукової галузі як евристика. Евристика (від грецьк. - «виявляю, відшукую, відкриваю») - наука, що вивчас закономірності побудови нових дій у новій ситуації, тобто організацію продуктивних процесів мислення, на основі яких здійснюється інтенсифікація процесу генерування ідей (гіпотез) і послідовне підвищення їх ймовірності та достовірності.

З самого зародження евристики разом із аналізом процесів евристичної діяльності досліджувалися і можливості цілеспрямованого навчання цієї

діяльності. Результатом цих процесів стала поява нового наукового напряму - педагогічної евристики. У колі її завдань - розгляд на новому рівні питань організації розумової діяльності у процесі навчання. При цьому йде активний пошук шляхів відповіді на питання: «Як навчати евристичній діяльності?».

Евристична діяльність здійснюється на основі евристичних правил, евристичних операцій і стратегій, заснованих на правдоподібних міркуваннях.

Евристичні правила є свого роду рекомендаціями до вибору можливої дії в умовах альтернативного пошуку.

Евристичними операціями є розумові дії, результатом яких стає евристичне знання (аналогія, узагальнення, синтез, аналіз та ін.).

Вся евристична діяльність по знаходженню рішення формує евристичну стратегією, якій притаманні елементи формальної логіки у вигляді доказових міркувань.

Одним із головних завдань педагогічної евристики є формування творчого компоненту особистості, який, у свою чергу, виступає базовою основою формування інноваційної культури педагога. Сучасна наука визначає творчість як діяльність, яка породжує щось якісне нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю та суспільно-історичною універсальністю. При цьому існують різні підходи до проблеми співвідношення творчих здібностей та інтелектуальних можливостей особистості:

1. Як таких творчих здібностей немає. Умовою творчої активності особистості виступає інтелектуальна обдарованість. Головну роль у детермінації творчої активності відіграють мотиви, цінності, особистісні якості.

2. Творчі здібності не залежать від інтелекту.

3.Високий рівень розвитку інтелекту припускає високий рівень творчих здібностей і навпаки