- •1.Економічна характеристика кс фінансової політики
- •2.Фінансовий і інвестиційний цикли у виробництві і галузеві особливості бюджетного процесу
- •1.Структура зведеного бюджету виробничого підприємства
- •2.Бюджет руху грошових коштів
- •1. Вибір тривалості бюджетного періоду. Типи бюдж. По ступеню тривалості. Поточне і стратегічне бюджетув. В промисловості
- •2. Бюджет активів і пасивів (бюджет по балансовому листу)
- •1. Капітальний бюджет
- •2. Види операційних бюджетів та їх особливості
- •1.Бюджет продажів
- •2.Організація фін роботи з виконання бюджетів
- •1. Взаємозв’язок основної мети підприємства за мотивації персоналу
- •2. Бюджет виробництва, прямих витрат на матеріали, прямих витрат на оплату праці
- •2. Бюджет прямих витрат на матеріали складають відділи постачання й економічний відразу після розробки виробничої програми для визначення потреби підприємства в сировині і матеріалах.
- •1. Бюджет амортизаційних відрахувань, загальновиробничих витрат, витрат на збут
- •2. Система матеріального стимулювання як інтегральна частина бюджетування
- •1. Бюджет управлінських (загальноцехових) витрат
- •2. Бюджет податкових платежів
- •3. Бюджет виплат по фінансовій діяльності
- •2. Показники преміювання працівників окремих підрозділів та підприємства
- •, То до виплати ;
- •, То до виплати ;
- •2. Формування зведеного бюджету доходів і витрат
1. Взаємозв’язок основної мети підприємства за мотивації персоналу
Основним завданням менеджменту на підприємстві щодо мотивації є координація, надання можливостей і створення умов суб’єктам для задоволення їх потреб в обмін на якісну діяльність та досягнення поставлених перед організацією завдань. Виділяють цілі підприємства і цілі окремих підрозділів.
Цілі поділяють на:
1. адаптаційні (здатність узгоджуватись з вимогами зовнішніх і внутрішніх чинників);
2. економічні (отримання певних ресурсів);
3. соціальні (досягнення норм і цінностей соціального середовища).
Структура підцілей – це результат осмисленої розробки вищого рівня менеджменту при умові узгодженості з колективом.
Мотивація – це вихідна функція управління, яка представляє собою сукупність факторів, що впливають на поведінку (потреби, інтереси, мотиви, персональні цілі) та сукупність причин психологічного характеру, які пояснюють поведінку суб’єкта.
Провідна роль у процесі мотивації належить належним потребам суб’єктів:
1. матеріальні; 2. трудові; 3. статусні.
Система мотивації на підприємстві повинна надавати суб’єкту максимально широкий і гнучкий вибір задоволення потреб.
За змістом потреби поділяють на дві групи: на економічні (отримання винагороди для задоволення матеріального добробуту) та неекономічні (моральне задоволення від процесу, результатів праці, можливості самовираження).
За теорією А. Маслоу, ієрархія потреб має наступну послідовність:
фізіологічні потреби (безпеці та захисті); потреби в залежності до відповідних соц. груп, процесів; потреби в підтримці – потреби в повазі та визнанні – потреби в самовираженні.
Інструменти управл. (фактори мотивації і стимулювання) групують на потреби у:
1. самовираженні (включають до обов’язків працівн. їх участі у складі комісій; створення іміджу працівн.; високий рівень оплати та стимулювання за кінцевий результат проекту);
2. повазі та визнанні (професійне зростання, досягнення більш високого статусу; назва посади, почесне членство в різних об’єднаннях);
3. належності до певних соціальних груп, процесів та потреби в підтримці (інформування про ДС плани організації; участь в управлінні, надання звання кращого за фахом; стимулювання за досягнення поставлених завдань підрозділом);
4. безпеці та захисті (інформування про ДС плани підприємства; надання позик та матеріальні допомоги, оплата навчання дітей, помірний пакет соціальних благ);
5. фізіологічні потреби (організація оплати праці таким чином, щоб середня матеріальна оцінка праці відповідної кваліфікації не була меншою, ніж її середня величина на ринку праці, оплата проїзду, мінімальний пакет соціальних благ).
Мотивація працівників повинна здійснюватись відповідно до потреб організації та врахування впливу зовнішнього середовища. Тому необхідно проаналізувати вимоги зовнішнього середовища, в якому працює підприємство, сформулювати його цілі, підцілі структурних підрозділів та узгодити їх з індивідуальними потребами, які досить різняться у працівників.