1. Вибір тривалості бюджетного періоду. Типи бюдж. По ступеню тривалості. Поточне і стратегічне бюджетув. В промисловості

Ключовим принципом, на основі якого визначається тривалість бюджетного періоду, є перевага стратегічного планування над оперативним управлінням. Двома крайностями, яких необхідно уникати, є:

• ведення бюджетної діяльності винятково для цілей поточного управління без розробки стратегічних планів розвитку (так званих бюджетів розвитку). У цьому випадку на підприємстві звичайно складаються короткострокові бюджети терміном на 1-3 місяці.

Аналіз на основі короткострокового бюджету ніколи не виявить перспективні цілі підприємства.

• збільшення складання довгострокових програм і бізнес-планів розвитку, у тому числі і бюджетів при відсутності твердого короткострокового бюджетування. Чим триваліший бюджетний період, тим більше бюджет носить необов'язковий характер.

Наявність лише одного (короткострокового або довгострокового) бюджету на підприємстві в більшості випадків негативно позначається на ефективності управлінського планування. Найбільш розумним є застосування одночасне двох або навіть трьох бюджетів, що розрізняються за своїми термінами і цілями.

Отже, основою складання зведених бюджетів є стратегічний план, що визначає основні пріоритети і цілі розвитку. На основі стратегічного плану розробляються три зведених бюджети: один короткостроковий бюджет і два довгострокових бюджети (бюджет розвитку й індикативний ”ковзний” бюджет).

А. Короткостроковий бюджет складають на (1-3 місяці). Для короткострокового бюджету характерні:

• обов'язковість виконання. Короткостроковий бюджет обов’язково повинен виконуватись.

• відсутність корегування. Короткостроковий бюджет коригується у виняткових випадках із санкції вищого керівництва підприємства. Корегування короткострокового бюджету може бути викликана тільки форс-мажорними обставинами .

• глобальний характер контрольно-стимулюючої функції бюджету.

• високий ступінь деталізації бюджетних показників.

• Б. Бюджет розвитку (1 рік). - довгостроковиЙ.

Для нього характерні:

• можливість корегування. Корегування показників бюджету розвитку є звичайною справою притім, що корегування бюджетних показників поточного кварталу, як правило, не допускається.

• вибірковий характер контрольно-стимулюючої функції.

• менший ступінь деталізації бюджетних показників.

В. Індикативний ”ковзний” бюджет (1 рік). Це бюджет особливого роду. Він приймається на початку року і цілком аналогічний бюджетові розвитку. Індикативний ”ковзний” бюджет: не тільки не є обов'язковим, але і по визначенню ніколи не виконується і служить для сугубо аналітичних цілей. Контрольно-стимулююча функція в ньому відсутня; деталізація бюджетних показників така ж, як і в бюджеті розвитку.

Для дрібного бізнесу, як правило, правильно практикувати лише поточне планування зі складанням тільки квартальних бюджетів.

2. Бюджет активів і пасивів (бюджет по балансовому листу)

Розробка бюджету по балансовому листу (ББЛ), чи прогнозного балансу активів і пасивів, є завершальним етапом бюджетування. Прогнозний баланс активів і пасивів - це звичайний бухгалтерський баланс, що постійно складає підприємство.

Прогнозний баланс надає таку інформацію:

1. перевірити правильність складання бюджету руху грошових коштів;

2. провести прогнозний аналіз фінансового стану підприємства на кінець розрахункового періоду;

3. можливі негативні для підприємства фінансові наслідки рішень, прийнятих на планований період;

4. структурно виділити майбутні джерела фінансових ресурсів і зобов'язання підприємства.

Відмінна риса даного етапу бюджетування полягає в тому, що деякі статті бухгалтерського балансу мають місце в результаті розробки бюджету доходів і витрат та бюджету руху грошових коштів.

З спеціально складеного для цілей бюджетування бухгалтерського балансу виводять початкове сальдо по кожному рахунку окремо. Після цього по відповідному рахунку приводять спеціальні розрахунки, що показують рух грошових коштів по ньому і виводять загальний оборот і кінцеве сальдо. На основі визначених у такий спосіб кінцевих сальдо по рахунках складають прогнозний баланс на кінець планового періоду. Планування по рахунках активів. Рух по рахунку ”Нематеріальні активи”. Кінцеве сальдо визначають як початкове сальдо мінус нарахування амортизації. Аналогічний розрахунок здійснюють по рахунку ”Основні засоби”.

Стаття ”Запаси” містить у собі не однакові за економічним змістом елементи. Тому виникає необхідність у прогнозуванні кожного елемента. Рух по елементу ”Сировина і матеріали”. Списання накопичених на рахунку ”ПДВ по придбаних цінностях” сум податку відображають по кредиту даного рахунка в кореспонденції з рахунком ”Розрахунки по податках і зборах”. Завершальним етапом планування статей активу балансу є визначення кінцевого сальдо по рахунку ”Кошти” . Інформація про рух коштів по цьому рахунку взятий з бюджету руху коштів.

Побудова зведеного бюджету по балансовому листу.Після визначення кінцевих сальдо по всіх статтях балансу здійснюють остаточну контрольну звірку: сальдо всіх активних рахунків повинно дорівнювати сальдо всіх пасивних рахунків. Крім того перевіряється математична правильність показників у всіх вільних і локальних бюджетах. Після проведення остаточної звірки складають робочий варіант прогнозного балансу активів і пасивів. Даний документ служить інструментом управління активами і пасивами підприємства, і наступного аналізу причин можливих відхилень від прийнятого плану.

Білет 4