Висновки

1. Ботулізм — гостре захворювання людей і тварин, що зумовлюєть­ся отруєнням організму токсином специфічного збудника Clostridium botulinum і характеризується тяжким ураженням цент­ральної нервової системи, паралічами глотки, язика, нижньої щеле­пи і скелетних м'язів.

2. Харчові отруєння — гострі (рідше хронічні) неконтагіозні хвороби, що виникають внаслідок споживання продуктів харчування, масивно заражених різними видами мікроорганізмів або тих, що містять токсичні для організму речовини мікробної або немікробної природи.

3. Бактерій СІ. botulinum відносять до групи сапрофітних ґрунтових мікроорганізмів, широко поширених у природі. Його виявляють у ґрунті, прісній та морській воді, морських відкладеннях, гної, фуражі, екскрементах тварин, кишечнику птахів, ссавців, у трупах тварин та птиці, у харчових продуктах. Значну небезпеку відносно ботулізму становлять консерви, копчені, в'ялені та солені продукти.

4. М'ясо та м'ясопродукти від хворих ботулізмом тварин потрібно розглядати, як небезпечні для здоров'я людей. Згідно з "Правилами передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів" (2002), у разі встановлення ботулізму туші тушу з органами і шкурою знищують спалюванням. Усі знеособлені продукти (ноги, вим'я, вуха, кров та ін.), отримані від забою інших тварин, змішані з продуктами забою від хворих, або якщо вони перебували в контакті з ними, у тому числі туші, також спалюють.

5. Проби, що надходять у лабораторію, досліджуються одночасно у двох напрямках — на наявність токсинів і мікроорганізмів. Одночасно ці ж проби повинні досліджуватись на наявність Cl. perferingens. Виявлення мікроорганізмів полягає у визначенні їх морфології, здатності та характері росту на живильних середовищах в анаеробних умовах та встановленні токсигенності шляхом зараження лабораторних тварин.

6. В якості експрес - методів лабораторної діагностики визначають фагоцитарний показник і ставлять РНГА з еритроцитами, сенсибілізованими антитоксичними сироватками або реакцію нейтралізації (РН) ботулінічного токсину на білих мишах. Однак, при розтині тварин, що загинули від ковбасної отрути, точно поставити діагноз не завжди вдається, адже концентрація токсину в крові незначна, і виявити токсин звичайними реакціями (РНГА, РН) не завжди виходить. Тому дану проблему потрібно вирішувати на рівні високоточних ІФА і ПЛР.

Додатки

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3 Катаральні зміни, гіперемія, та крововиливи на слизовій оболонці кишечнику

Додаток 4 Ознаки пневмонії

Додаток 5 Крововиливи під епікардом

Список використаної літератури

1. Бакулов И.А., Таршис М.Г. География болезней животных за рубежных стран. — М.: Колос, 1999. — 200 с.

2. Бургасов П.Н., Румянцев С.Н. Эволюция клостридиозов. — М.: Медицина, 2004. — 248 с.

3. Sterne М. Clostridial infection // Br. Vet. J. 2010. — V.137. p.444-454.

4. Матвеев К.И. Ботулизм. — М.: Медгиз, 1990. — 156 с.

5. Імунна відповідь і патогенез при ботулізмі — Частина №1//Сучасна ветеринарна медицина., — 2007.

6. Ботулизм и столбнякь на территории СССР. — М.: Медицина, 1993. — 226 с.

7. Азаренок К.С. К возможности обнаружения токсина в крови больного ботулизмом при помощи РПГА / К.С. Азаренок // Журн. микробиол., 2008. — № 7 . — С . 112-114.

8. Ботулотоксин как возможный токсикант консервной продукции,// Проблеми харчування. —2007. — №1-с.12-15

9. Асонов Н.Р. Практикум по микробиологии / Н.Р. Асонов // 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Агропоромиздат, 1998. - 155с.

10. Астафьева О.Г. Состояние кислородного обеспечения мышц в динамике ботулинической интоксикации у кошек / О.Г. Астафьева, Н.П. Чеснокова // Труды Саратовского мед. ин - та, 2002. — Т.98. - 9 — 13 с.

11. Ашмарин И.И. Практическая медицинская микробиология /

И.И. Ашмарин. — Т., «Медицина», 1996. 176 – 178 с.

12. Бакулин И.Н. Метод получения эритроцитарных диагностикумов для обнаружения энтеротоксина Clostridium botulinum типа А /

И.Н. Бакулин, Г.Б. Кошкина, Т.И. Сергеева // ЖМЭИ. — 1999. —

№ 11. —79-82.

13. Бакулов И.А. Эпизоотология с микробиологией / И.А. Бакулов,

Е.И. Буткин, В.А. Ведерников, Г.Г . Юрков. — М.: Агропромиздат, 1987. — 122-125 с.

14. Баяр Г.И. Реакция непрямой гемагтлютинации как метод экспресс - индикации в объектах внешней среды / Г.И. Баяр, Р.Е. Конникова // ВПБЗН, 1999. —Вып. 10. —С. 175-180.

15. Богомолов В.П. О клинике и лечении ботулизма /В.П. Богомолов,

И.Е Епшина, B.C. Буркин // Клин, мед., 2004. — №2. — 134 - 137. 10. Бондарев Л.С. Ботулизм / Л.С. Бондарев, Ю.С. Варенко // Киев: Здоровье, 1990. —72с.

16. Бочарова Н.Г. Новая тест - система обнаружения специфических антител / Н.Г. Бочарова// Сб. науч. трудов. — 2003. — Вып. 4. — 157—161.

17. Булатова Т.И. Ботулизм у перелетных птиц в Северном Прикаспии / Т.И. Булатова, В.Д. Ильичев, Б.Д. Анисимов // ВПБЗН. —1998. — Вып. 32. —423 — 430 с.

18. Бунин К.В. Клиническое течение и лечение ботулизма / К.В. Бунин,

// Сов. мед., 1999. — №2. — 76 – 81 с.

19. Вертиев Ю.В. Молекулярная генетика, микробиология и вирусология / Ю.В. Вертиев, А.Г. Здановский, А. Боринская, Т. Мартин,

Е.Л. Генинг, Н.К. Янковский. — 2000. — №4. — 3 — 7с .

20. Гаффаров Х.З. Новое в диагностике инфекционной агалактии овец и коз / Х.З. Гаффаров, Р.Г. Гизатуллин, Л.А. Жандарова // Тез. Докладов Респ. науч. - произ. конф. - Казань, 1990. — 210 с.

21. Глазунова М.Г. О раневом ботулизме / М.Г. Глазунова // Сборник научных трудов. — Киргизия, 1977. — Т. 116. - 106-109 с.

22. Гоголев В.Б. Видовая чувствительность птиц к ботулиническим ядам / В.Б. Гоголев, К.Х. Папуниди, В.В. Гулько // Респ. науч. - произв. конф.: Тез. докл. КГВИ. — Казань, 1991. – 49 с.

23. Гоголев В.Б. Иммунологическая реактивность животных при интоксикации ботулизмом / В.Б. Гоголев // Респ. науч. - произв. конф.: Тез. докл. КГВИ— Казань, 1991. — 95с .

24. Горегляд Х.С. Ветеринарно — санитарная экспертиза с основами технологии переработки продуктов животноводства / Х.С. Горегляд, Н.Г. Кожемякин, В.П. Коряжнов, Я.П. Шлипаков. — Л., «Колос», 1995. — 286-290 с .

25. Должкевич Н.Я. Ботулизм, вызванный тушеной свининой домашнего приготовления / Н.Я. Должкевич, И.М. Любарец, В.П. Таченко // ЖМЭИ. — М.: Медицина, 2000. — № 6. — 93с.