14. Чи можуть інформація і знання збільшувати вартість продукту, що виготовляється з їх допомогою? Як називається цей процес?

Більшість економістів і соціологів зображують категорію "вартості, створеної за допомогою знань", як продукт освіти або сфери інформації та характеризують її в контексті переходу від матеріальних цінностей до нематеріальних.

Для вартості, створеної знаннями, характерна унікальна властивість: вона створюється за допомогою індивідуалізованих зусиль людей. Суспільство, яке ґрунтується на ній, має тенденцію об'єднувати працю й засоби виробництва, що надзвичайно важливо, адже первісне нагромадження капіталу, що передувало промисловій революції, супроводжувалось відокремленням людей та їх праці від засобів виробництва, що призвело до нової соціальної структури суспільства.

Вплив сучасних комп'ютерно-комунікаційних технологій на суспільство різко відрізняється від впливу, який раніше мали на нього двигун внутрішнього згорання, електрика та хімічна промисловість. Винаходи періоду промислової революції відповідали переважаючому в той час прагненню до кількісного збільшення матеріальних благ. Нині більшість технічних інновацій спрямовані на зменшення залежності від матеріальних цінностей шляхом забезпечення більшої їх диверсифікації та зростання масштабів інформаційних послуг. Саме такий характер мають інновації, котрі забезпечують збільшення значення вартості, створеної творчими знаннями.

Вартість, створена знаннями, надає товарам і послугам індивідуалізованого характеру, тому збільшення обсягу її виробництва зумовлює появу на ринку великої кількості різних видів продукції. В суспільстві, яке базується на такому виробництві, ціна продукту й обсяг його продажів значно збільшаться, якщо споживач погодиться з думкою, що цей продукт є результатом нових технологій, має унікальні функції, відповідає потребам людей із тонким смаком. Ціна іноді може бути в кілька разів вищою, ніж обсяг витрачених на виробництво певного блага коштів, а різниця формуватиметься за рахунок уявлень споживача.

Інноваційний процес — це перетворення наукового знання, наукових ідей, винаходів у фізичну реальність (нововведення), яка змінює суспільство. В основі інноваційного процесу лежить створення, упровадження і поширення інновацій, необхідними властивостями яких є науково-технічна новизна, практичне їх застосування і комерційна реалізованість з метою задоволення нових суспільних потреб. Інноваційний процес можна розглядати як комплекс послідовних дій, унаслідок яких новація розвивається від ідеї до конкретного продукту і поширюється під час практичного використання.

14. Що таке базисні нововведення? Наведіть приклад.

Для встановлення значення певного інноваційного продукту, виявлення ступеня його впливу на ефективність виробництва, на зміни в розвитку суспільства, а також для порівняльної якісної та кількісної оцінки нововведень важливе значення має їх класифікація. Однією з важливих ознак є рівень новизни в інновації. Цей рівень показує знання, які втілені в нововведенні. Існує загальноприйнята точка зору про два рівні новизни. Перший — це нововведення (інновації) на базі нових знань, створених на основі пізнання нових законів та закономірностей. Це базисні (радикальні) нововведення. Вони докорінно здатні змінити різні види діяльності суспільства (наприклад: винахід двигуна внутрішнього згоряння, електроенер­гетика, електроніка і т. д.).

Другий рівень — це нововведення, які створені на базі вже існуючих знань і відомих законів та принципів. Вони називаються поліпшуючими нововведеннями і націлені на вдосконалення вже існуючих продуктів та технологій.

Базисні нововведення потребують проведення повного циклу науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та наявності розвиненої бази для виконання значного обсягу прикладних НДДКР. Уведення базисних інновацій потребує перебудови цілої низки суміжних виробництв, упровадження нових методів організації виробничого процесу, організації праці, структури управління, вони змінюють види діяльності та життя суспільства в цілому. Наприклад, розвиток залізничного транспорту, авіації, кос­монавтики, електроніки і т. ін.

Нерівномірність інноваційної активності пояснюється особливостями функціонування ринкової економіки. Орієнтуючись на поточний дохід, підприємці керуються економічною кон'юнктурою, не враховуючи довгострокові альтернативи технічного розвитку. Впроваджувати радикальні інновації вони починають лише внаслідок різкого зниження ефективності інвестицій у традиційних напрямах, коли вже накопичені значні збиткові потужності і не вдається вийти з кризи. Па цьому етапі впровадження базисних інновацій є єдиною можливістю подолати депресію. Й. Шумпетер вважає, що депресія відіграє роль генератора умов для інновацій.

Базова інновація реалізує винахід і створює передумови для формування нових технологій і провокує виникнення низки менш значних (вторинних) інновацій, які збираються у так звані "інноваційні пучки" — кластери. Кожна базисна інновація сприяє створенню пової галузі виробництва, яка послідовно проходить цикли розвитку від початкового періоду різкого зростання через стадію зрілості до поступового занепаду.

Найбільші базисні інновації реалізують найбільші винаходи і стають основою революційних переворотів у техніці, форму­вання нових її напрямів, створення нових галузей. Такі іннова­ції вимагають тривалого часу й великих витрат на освоєння, зате забезпечують значний за рівнем і масштабом народно­господарський ефект; проте відбуваються вони не щороку;

У розвитку основної продуктивної сили до базисних нововведень відносять сучасну медицину, систему освіти, рекреаційні послуги та ін., з розгортанням другого етапу НТР у сфері техніки – мікроелектроніку, суперкомп'ютери 5-го та 6-го поколінь, інтелектуальні роботи, гнучкі технологи, телекомунікації, інтернет, індустріально-інформаційні комплекси, у сфері технологи – лазерні, плазмові, мембранні біотехнології, космічні та безвідходні екологічно чисті технології. У сфері застосування принципово нових предметів праці до базисних інновацій зараховують створення нових матеріалів із заданими властивостями – композитних матеріалів (поєднання металів і кераміки, скла і кераміки, полімерів, надчистих і надтвердих матеріалів та ін.). До базисних інновацій у застосуванні сил природи належать використання ядерної та термоядерної енергії, енергії Сонця, підземного тепла Землі тощо. Базисні інновації мають, як правило, міжгалузевий характер, потребують значних ризикованих інвестицій, розвитку інфраструктури, а отже, всебічної підтримки держави. Так, у США наприкінці 90-хчастка держави у фінансуванні НДДКР становила 50%, в країнах ЄС – понад 40%. У здійсненні базисних інновацій Україна наприкінці XX ст. відставала від розвинутих країн світу в десятки разів.