31. Які чинники впливають на успіх або провал нововведень? Наведіть приклади.

У конкуретному середовищі підприємства намагаються першими вийти на ринок з новим продуктом (технологією), щоб отримати додаткові прибутки. Крім того, керівництво підприємства зацікавлене у створенні продукції, яка б істотно перевершувала за своїми споживчими властивостями вже існуючі аналоги і яка б могла стати базовою для подальших модифікацій.

Тому ключовим чинником успіху нововведення є: 1) перевага товару над своїми конкурентами, тобто наявність у нього унікальних властивостей, що допомагає кращому сприйманню споживачем. Цей чинник відзначають усі дослідники як головний; 2) маркетингове ноу-хау фірми, тобто краще розуміння поведінки споживачів, психології сприйняття новинок, тривалості ЖЦТ і розмірів потенційного ринку; 3) висока синергія НДР і виробництва, або взаємодія всіх підрозділів підприємства як одного цілого — технологічне ноу-хау.

Усі три чинники перебувають під контролем підприємства, що виключає фаталізм в інноваційній діяльності. Успіх тут визначається якістю інноваційного менеджменту.

Дослідження деяких американських вчених (Буза, Аллена і Хемілтона у США) виявили такі основні чинники успіху нововведень:

• адаптивність товару до вимог ринку;

• технологічна перевага товару;

• підтримка інновації керівництвом фірми;

• використання оцінних процедур;

• сприятливе конкурентне середовище;

• відповідність організаційної структури.

Головними чинниками є: з одного боку, товар, який відповідає вимогам ринку, а з іншого — можливості фірми.

Нововведення бувають не лише успішними, а й невдалими. Особливо висока частка невдач у сфері споживчих товарів.

Чинники невдачі нововведень такі:

• скорочення життєвого циклу товарів;

• зростання витрат на дослідження новацій;

• глобалізація конкуренції;

• збільшення сегментованості ринків;

• зростання пропозицій нових товарів;

* жорсткість законодавчих актів про охорону природного середовища і захист прав споживачів;

* зменшення рентабельності торгових марок підприємств (компаній) послідовників;

* зволікання з розробленням інновацій.

Таким чином, невдачі — це невід'ємна частина інноваційного процесу, менеджерам необхідно постійно аналізувати причини, які ведуть до фіаско нововведень, що дасть змогу уникнути багатьох проблем або значно знизити їх ризики.

32. Що є джерелами та причинами інноваційних ідей?

Більшість дослідників схиляється до думки, що головними причинами і джерелами інноваційних ідей є:

• потреби ринку, попит споживача;

• конкурентна боротьба на ринку, бажання одержати конкурентні переваги та максимізувати прибуток;

• підвищення престижу підприємства;

• пошук вирішення проблем, які виникають під час діяльності фірми;

• наслідування іншим організаціям, які впроваджують нову технологію;

• бажання працівників поліпшити свою майстерність у конкретній діяльності;

• реалізація знань творчої особистості;

• поради консультантів у будь-який період реорганізації фірми;

• наукові відкриття, інтернаціоналізація науки;

• винахідництво;

• інтуїтивне уявлення про те, що нововведення може поліпшити діяльність організації.

П. Друкер виокремлює сім джерел інноваційних ідей:

• раптові події для підприємства чи галузі (несподіваний успіх або несподівана зовнішня подія, несподівана невдача);

• невідповідність між реальністю та уявленнями про неї;

• нововведення, що грунтуються на потребі технологічного процесу;

• раптові зміни у структурі галузі або ринку;

•- демографічні зміни;

• зміни у сприйманнях, настроях та ціннісних настановах;

• нові знання.

Слід зазначити, що взагалі будь-яка дія здебільшого спонукається не одним, а кількома мотивами, які перебувають у певній субординації — одні відіграють провідну роль і підпорядковують собі інші. Творчій діяльності новаторів притаманні свої особливості мотиваційної сфери.

Серед зовнішніх мотивів важливу роль відіграє система управління організацією, яка може пригнічувати талант або сформувати умови для його розквіту, розроблення та запровадження ним творчих ідей у життя. Крім цього, зовнішніми мотивами творчої активності є:

• попит у сферах споживання і виробництва на нові товари та послуги;

• досягнення науки і техніки.

Внутрішні мотиви спонукають творчих працівників до задоволення таких особистих потреб, як:

• самовираження шляхом реалізації свого потенціалу;

• належність до професійної групи (інженерного корпусу, науковців, винахідників);

• визнання іншими членами організації, суспільства професіоналізму, компетентності, значущості особистості;

• матеріальна незалежність і впевненість у майбутньому;

• забезпечення особистої безпеки.

Проте внутрішніх і зовнішніх мотивів недостатньо для синтезу оригінальної інноваційної, технічно здійсненної ідеї. Крім відповідних організаційних умов, необхідні індивідуальні якості дослідника, і перш за все натхнення, захопленість процесом творчості в пошуку рішень інноваційних ідей. Ніяке управління не зможе пробудити творчу силу, якщо немає натхнення і відсутні здібності до творчої діяльності.