1. Руменограф з. С. Горяїнової

тварин з анорексією цього не дотримуються. Проводять фізичне, хімічне й мікроскопічне дослідження вмісту рубця.

Колір вмісту залежить від характеру з'їденого корму, частіше від світло до темно-зеленого, після згодовування зернових кор­мів— молочного з сірим відтінком, сіна — з коричневим.

Запах вмісту рубця — ароматний, кислуватий. Консистенція рубцевої рідини при фізіологічно нормальній фер­ментації кашкоподібна, напіврідка.

Величина рН вмісту рубця — дуже важливий показник, який характеризує стан кислотно-основного балансу в рубцевій рідині і свідчить про стан рівноваги між найважливішими метаболітами: з одного боку між леткими жирними кислотами (ЛЖК) і молоч­ною кислотою, з другого — між аміаком, бікарбонатами та фосфа­тами. У здорових корів реакція вмісту рубця нейтральна, слабко-кисла або слабко лужна, величина рН коливається у межах від 6,8 до 7,4.

Концентрація ЛЖК у рубці великої рогатої худоби при повно­цінному і збалансованому раціоні може коливатися від 8 до 12 мг/100 мл (80—120 ммоль/л). Збільшується кількість ЛЖК при годівлі тварин багатими на легкоферментовані вуглеводи (цукор, крохмаль) кормами, тобто при згодовуванні буряків, картоплі, зернових концкормів.

Крім загальної кількості ЛЖК, важливе діагностичне значен­ня має визначення співвідношення між окремими кислотами, опти­мальний показник якого повинен бути таким; оцтової кислоти — 65%, пропіонової — 20, масляної—15%. Переважання в раціоні зернових кормів призводить до підвищення вмісту пропіонової та масляної кислот і зменшення оцтової, згодовування силосу як єдиного корму, збільшує у рубці вміст масляної кислоти і змен­шує— пропіонової. Надмірна кількість протеїну в раціоні також викликає подібні зміни в співвідношенні ЛЖК. Сприятливо впли­ває згодовування трави в літньо-осінній період —у вмісті рубця збільшується кількість пропіонової кислоти — основного джерела глюкози в організмі жуйних.

Важливим показником функціонального стану рубця є кіль­кість інфузорій у його вмісті, їх рухливість, видовий склад. У ко­рів, яких утримують на повноцінному й різноманітному за своїм складом раціоні, кількість інфузорій коливається від 500 тис. до 2 млн. в 1 мл вмісту рубця.

Активність мікрофлори рубця визначають пробою з метилено­вим синім за Дірксеном і Хофреком. Проба полягає у тому, що 1 мл 0,03%-ного розчину метиленового синього, доданого до 20 мл рідини рубця, знебарвлюється протягом 3 хв. При зниженні актив­ності мікрофлори рубця час знебарвлення метиленового синього збільшується.

3. Попереднє ознайомлення з твариною

а) Реєстрація тварини

Дата надходження тварини в лікувальний заклад — 23.04.06.

Адреса власника: Київ, вул. Панорамна 39/1, тел. 4454545.

Вид тварини: велика рогата худоба.

Стать: корова.

Кличка: Бурьонка.

Вік: 4 роки.

Порода: чорно-ряба.

Маса тіла: 620 кілограмів.

б) Збір анамнезу

До власника тварина поступила з ринку, призначення тварини ­– продуктивна, утримання – пасовищно-привязне, моціон активний. Приміщення в якому знаходилась тварина­ – цегляне, сухе, присутнє природне і штучне освітлення, присутня вентиляція, підлога деревяна, протяги у приміщенні відсутні.

Годівля: Кількісний і якісний склад корму не збалансований і за якістю не стежили, режим годівлі відсутній.

Поїння: групове за якістю і температурою води не стежили.

Епізоотологічний і паразитологічний стан господарства благополучний, діагностичні і лікувально-профілактичні заходи не проводились.

Тварина захворіла кілька днів тому. Тварина не лікувалась. Інші випадки захворювання тварин у господарстві відсутні, раніше таких захворювань не було. Тварина до цього не хворіла.

Проаналізувавши дані анамнезу можна сказати що ця хвороба могла виникнути в наслідок незбалансованої годівлі, годівля відбувалася не по режиму, за кількістю і якістю їжі не стежили. Перше враження – хвороба шлунково-кишкового тракту.