Тема 2.5 Директорія унр.

План.

1. Внутрішня та зовнішня політика Директорії УНР.

2. Причини поразки Директорії.

3. Встановлення радянського контролю над Україною

1. Спричинили поразку гетьманату.

УНС вимагав від гетьмана створення коаліційного демократичного уряду, відповідального перед парламентом, скасування великої земельної власності.

Поразка Німеччини у I с. в. погіршила становище гетьманату.

14 листопада 1918р. – на таємній нараді УНС було утворено новий орган оновленої УНР – Директорію УНР.

Склад Директорії УНР:

В. Винниченко (соц.дем.) – голова Директорії.

С. Петлюра (соц.дем.) – отаман військ УНР.

Ф. Швець, А. Макаренко та ін.

На цьому засіданні було прийнято рішення про збройне повстання проти гетьманату.

Центром повстанням стала м. Біла Церква => наступ на Київ.

14 грудня 1918р. – П. Скоропадський зрікся влади і виїхав до Німеччини т.ч. була відновлена УНР.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:

1) Політичний курс.

Вжито заходів для єднання всіх укр. сил. Членами сформованого нею уряду на чолі з В. Чеховським стали представники всіх партій, що входили до УНС.

↓

Проте єдності досягти не вдалося :

Політ. лінію Директорію визначав В. Винниченко (ліве крило УСДРП); С. Петлюра (помірний соц.-демократ) зосередив увагу на військових питаннях. + інші політичні діячі, що виступали проти радикальних методів нової влади і схилялись до встановлення в Україні парламентської демократії, обережності вирішенні соціально-економічних проблем.

Важливі політичні кроки:

• гетьманські чиновники звільнені зі своїх посад;

• влада на місцях передавалась Трудовим радам селян, робітників, інтелігенції;

• законодавча влада в УНР передавалася Трудовому конгресу, що повинен обиратися трудовим населенням республіки; поміщики і капіталісти позбавлялися виборчого права.

Потім директорія стала лояльно відноситись до буржуазії, заможного селянства.

23 січня 1919р. – скликано Трудовий конгрес, що виразив довіру Директорії.

2) Продовольча політика і аграрна реформа.

26 січня 1919р. – Директорії скасувала тимчасовий закон гетьманського уряду про кримінальну відповідальність за перевищення гранично припустимих цін, спекуляцію.

↓

Прийнято новий закон (спекуляцією вважалися будь-які операції з товарами, сировиною, грошовими знаками) =>суворі покарання за спекуляцію (проте вона процвітала).

• продовжити реквізицію продовольства (дещо м’якше, ніж це робив П. Скоропадський). Проте, коли становище Директорії ускладнилося, вони пішли на різке підвищення норм хлібоздавання: законом від 15 серпня 1919р. планувалось їхнє збільшення 3-5 разів.

Все це дозволило утримувати армію і нечисленний державний апарат.

Ситуація в містах істотно не покращилась. Селянам було дуже скрутно.

8 січня 1919р. – Директорія ухвалила Закон про землю:

• скасовувались приватна власність на землю, ліси і надра (переходили в державну власність);

• трудова земельна норма зменшувалась вдвічі й обмежувалась 15-ю десятинами;

• кожне господарство повинно було одержати в користування не менше 5-6 десятин;

• Директорія дбайливо ставилась до високопродуктивних господарств товарів і передавала їх трудовим союзам, що повинні були організовуватися з метою збереження цілісності господарств.

Проте:

Через 2 місяці земля передавалася селянам з умовами:

• за ділянку землі власник повинен віддати державі 1/3 частини врожаю;

• повністю оплачувати вартість оранки землі;

• попередньо виплатити всі податки.