Тема 1. Україна в роки Першої світової війни (1 серпня 1914 – 28 листопада 1918) План.

1. Україна в Першій світовій війні. Воєнні дії на території України.

2. Діяльність громадських організацій в роки І світової війни.

3. Формування та бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.

ПРИЧИНИ ВІЙНИ:

1) Об’єктивні:

- економ. протистояння, суперництво між провідними європейськими країнами ( митні війни, боротьба за ринки збуту тощо );

- порушення співвідношення сил між найбільш розвинутими імперіал. державами: «молоді» країни – Німеччина, Італія, Японія набували економічного та військового потенціалу і прагнули світового лідерства, не задовольняючись існуючим з 19 cт. розподілом сфер впливу на користь Англії і Франції;

- загострення чисельних соціальних та міжнаціональних конфліктів, втручання провідних країн світу у внутрішні справи інших держав з метою здобуття для себе політичних та економічних переваг;

- активація робітничого, бурж.-дем., і нац.-визв. рухів в країнах світу, прагнення правлячих кіл придушити цей рух тощо;

- розвиток науково-технічного прогресу, ще до появи на початку 20 ст. нових могутніших засобі винищення людей – почалася гонка озброєнь, відбувалась мілітаризація духу та свідомості величезних мас людей.

2) Суб’єктивні причини:

- остаточне оформлення АНТАНТИ – союзу Англії, Франції, Росії, які у вересні 1914 р. прийняли взаємні зобов’язання не укладати сепаратного миру з учасниками Троїстого союзу;

- оформлення ТРОЇСТОГО СОЮЗУ ( угоди Німеччини і Туреччини – липень – 2 серпня 1914 р., Туреччина і Австро.-Угорщина – 3 вересня 1914 р. ), а згодом і ЧЕТВЕРНОГО СОЮЗУ + Болгарія ( 6 вересня 1914 р. )

- вбивство 28 червня 1914 р. принца Австрії Франца Фердінанда і його дружини у Боснійському м. Сараєво.

У війні приймали участь 38 з 59 держав світу, ~1млрд. чол. = ¾ населення землі.

Плани сторін щодо україни:

1) Німеччина прагнула захопити всю пром. розвинуту частину України для здійснення двох цілей:

а) підірвати могутність Росії ( економіки і політики );

б) досягти Індії значно послабивши Англію, скориставшись запасами України, вигідністю географічн. розташування:

Україна ( Донбас і Кривбас ) – Кавказ – Кавказький хребет ( перевал ) – Афганістан – Індія!!!

2) Австро – Угорщина прагнула не тільки навічно зберегти своє панування в Галичині, Буковині і Закарпатті, але і претендувала на ВОЛИНЬ і ПОДІЛЛЯ.

3) Росія прагнула приєднати Галичину, Закарпаття, Буковину з метою виходу на кордони Балканського півострова, що давало можливість при підтримці слов’янських народів контролювати Босфор і Дарданелли. Але мета прикривалась благородною ціллю возз’єднання всіх українських земель.

Хід воєнних дій:

Основним театром воєнних дій стали західноукраїнські землі. 3,5млн. українців воювало в рос. армії. 250тис. – в австро–угорської армії.

Безпосередньо на Україні з боку Росії бої вів Південно-Західний фронт довжиною 450км. від Івангорода до Кам’янця-Подільського ( головком. генерал Н. І. Іванов, а з березня 1916р. – А. О. Брусилов )

1914

6 серпня – 13 вересня – Галицька битва 1914. Російська армія – 700тис. чол.

Австро-угорська – 830тис. чол.

Лівий фланг російської армії вів наступ з р-нів Дубни і Проскурова на Львів і Галич.

24 – 30 серпня – росіяни розгромили австро-угорські війська в районі м. Городка за 40км від Львова.

3 вересня – російські війська ввійшли до Львова.

4 вересня – до м. Галича.

13 вересня – російські війська розгромили ворога на річці Вісла за 80км. від Кракова, австрійські війська відішли за р. Сян, р. Дунаю.

Підсумки боїв російської армії 1914р. :

Зайняли Сх.. Галичину і частину Західної ( Лодомерія ), Пн. Буковину зі Львовом і Чернівцями.

ВТРАТИ: Австро-Угорщина – 400тис. чол., в т. ч. 100тис. – полоненими; 400 гармат.

15 – 16 жовтня 1914 – нім. кораблі “Бреславу” і “Гебен” бомбардували Одесу, Севастополь , Феодосію, Новоросійськ ; у в-ну вступила Туреччина – утворився Кавказький фронт -> Росія почала воювати на 2 фронти.

1 9 1 5

Лютий - Березень – російська армія веде тяжкі бої в Карпатах і 9 березня захоплює м. Перемишль.

Кінець березня початок квітня – в Галичину перекинута 11 німецька армія під командуванням Макензена , яка склала перевагу над російською армією в живій силі – в 2 рази , в артилерії – в 6 разів.

18 квітня – обстріл нім. артилерією рос. позицій протягом однієї доби.Наступ німців.

22 квітня – нім. і австро–угорські війська ввійшли до Львова, вибивши російські війська.

30 квітня – російська армія відійшла на Схід від р. Сян.

21 травня – російські війська залишили м. Перемишль.

9 червня – російські війська залишили Львів а в кінці місяця і більшу частину Галичини.

ПІДСУМКИ БОЇВ 1 9 1 5 Р.

На осінь 1915р. російські війська покинули Польщу, Литву, частину Латвії і Білорусії, Сх. Галичини і Пн. Буковину , 5 уїздів Волині.

1916р.

«Брусиловський прорив»

22травня – на світанку рос. армії фронтом від Луцька до Чернівців провели масовий арт. обстріл тривалістю від 8 до 48 год. Після якого війська пішли у наступ і захопили 25 травня – Луцьк , 5 червня – Чернівці.

За місяць пройшли 120км. і сер. серпня – вийшли на перевали Карпат, визволивши від австро-угорців всю Буковину і Пд. Галичину.

ЗНАЧЕННЯ ПРОРИВУ:

Остаточно розгромлена австро-угорська армія (1млн. – вбитих і поранено, близько 400тис. - полонених) , нім. війська припинили наступ під Верденом і перекинули з Зах. на Сх. Фронт 11 дивізій , врятована від розгрому Італія, у війну проти Німеччини вступила Румунія -> війна в Україні завершилась.

СТАВЛЕННЯ ПОЛІТ ПАРТІЙ ДО ВІЙНИ.

1.ТУП ( м. Грушевський ) підтримували війну

2.Укр. соціал-демократична спілка. План:

( С. Петлюра ). Самостійна Україна під

3. Укр. соціал-демократична спілка. протекторатом Німеччини

( М. Меленевський) або Австро – Угорщини.

4.Військова орг-ція «Союз визвол. Укр.» ( СВУ )

( Є. Коновалець)

В Україні не існувало жодної партії яка б засудила війну. Єдиною була загальноросійська партія більшовиків – РСДРП ( б ).

З початком війни в Україні утворилися різні комітети на її підтримку:

1) В Києві – «Карпато-руський визвольний комітет» з москвофілів – емігрантів Галичини, який закликає зустрічати російську армію як визволителів;

2) В Галичині – у Львові 3 серпня 1914р. – утворилась Головна Українська Рада ( в складі 3-х партій – нац.-демократична, радикальної , соц.-демократична ) - голова К. Левицький. Створив національну військову організацію - легіон УСС і звернулись із закликом визволити Україну, сприяючи ав.-угор. військам на полі бою.

З 28тис. бажаючих до УСС зарахували лише 2,5 тис. чол.

3) Група емігрантів зі Сх. України (Д. Донців, Д. Дорошенко та ін.) заснували у Галичині (м. Львів) 4 серпня 1914р. – Союз визвольників України (СВУ) : прагнув створити самостійну Українську державу з конституційною монархією – на чолі з гетьманом СВУ мав свої представництва в країнах німецького блоку, які допомагали українським полоненим в цих країнах;

4) Наддніпрянщина – ТУП (1908р.) зайняли спочатку оборонницьку , проросійську позицію. Трохи пізніше лідери ТУП виступили за встановлення конституційної монархії в Росії і підсилить можливості українців вести подальшу боротьбу за автономні права України.

Головна Українська Рада

Серпень – вересень 1914р. – в Галичині з добровольців сформовано легіон УСС.

Основна мета – нац.-визв. боротьба за незалежну Україну.

Основний контингент – молоді вихованці українських воєнізованих організацій : «Сокіл» - спорт.-громад.» Січ» - пожежна , «Шар» - учнівсько- шкільна.

До м. Стрий на Львівщ. Прибуло 10тис. добровольців, але ав.-угор. уряд обмежив чисельність окремого українського формування до 2.5тис.чол.

Склали військову присягу двічі: загальну для австр-го війська, і на вірність Україні.

БОЙОВИЙ ШЛЯХ УСС:

25 вересня 1914р. – захист Ужоцького перевалу Карпатських гір, де вела наступ дивізія кубанських козаків.

Зважаючи на осн. мету УСС – австр. уряд планував позбутись цього формування, розбивши на розвідувальні загони по 20чол., що пов. переходити лінію фронту і вести бойові дії в тилу ворога.

Жовтень – травень 1914р. – після потужного наступу російських військ австр. командування змінило своє рішення щодо УСС; весь легіон було кинуто в бій. (давали нагороди).

Жовтень – травень 1915р. – особливо УСС відзначились у боях за г.Маківка в Карпатах, це загалом змусило російські війська залишити завойовані позиції; → перелом у воєнних діях на користь німецько-австро-угорського блоку.

Липень 1915р. – з двох підрозділів УСС та щойно утвореного куреня було сформовано 1-й полк УСС (2000 бійців) на чолі з отаманом Г. Коссаком .

Серпень – липень 1915р. – УСС відзначились в оборонних боях, проте черз вел. втрати були переведені на переформування в тил.

Поч. травня 1916р. – повернулись на фронт .

Серпень – вересень 1916р. – полк УСС прикривав залізничну колію Підгайці – Бережани (Тернопіль) на г. Лисоня – УСС вели героїчні оборонні бої, але зазнали величних втрат убитими поран. і полон. Потрапивши в оточення переважаючих сил ворога – полк УСС припинив існування .

З оточення прорвалось 150 стрільців і 16 старшин , які наприкінці 1916р. прибули на Волинь, де їх зобов’язали допомагати армії рекрутами з місцев. населення.

УСС відразу зайнялись просвітницькою діяльністю: організували у селах 46 поч. шкіл, почали вчителювати.