
- •З дисципліни
- •I семестр
- •II семестр
- •Перший семестр Змістовний модуль №1 тема 1. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь і методи їх розв’язання
- •3. Властивості визначників:
- •5. Теорема Крамера:
- •Множення матриць
- •Додавання матриць
- •Віднімання матриць
- •Добуток матриці на число
- •7. Обернена матриця
- •8. Матричний спосіб розв’язання систем (слар)
- •9. Ранг матриці
- •10. Теорема Кронекера – Капеллі.
- •11. Метод Джордано - Гаусса – універсальний метод
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі для самостійного розв’язання.
- •Тема2. Елементи векторної алгебри. Вектори в просторі r3.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі для самостійного розв’язання.
- •Тема 3. N-вимірний лінійний простір. Перехід від одного базиса до іншого.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі для самостійного розв’язання.
- •Змістовний модуль 2. Тема 4. Аналітична геометрія на площині. Пряма лінія на площині.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі для самостійного розв’язання.
- •Тема 5. Криві другого порядку.
- •Тема 6. Деякі елементи аналітичної геометрії в просторі План
- •4.2. Канонічні рівняння прямої
- •4.3 Параметричні рівняння прямої
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійного виконання
- •Тема 7. Вступ в математичний аналіз. Поняття границі та методи її знаходження.
- •1 Означення функції.
- •4 Основні властивості границі змінної величини.
- •6 Техніка знаходження границь.
- •7 Перша чудова границя
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 8.Неперервність функції. Теореми про неперервні функції.
- •4 Властивості:
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Тема 9. Поняття похідної. Похідні функцій, заданих явно, неявно, параметрично.
- •Задачі, які привели до поняття похідної
- •Означення похідної та її геометричний зміст
- •Зв’зок диференційованості функції з неперервністю
- •Основні правила диференційювання
- •6. Поняття диференціала функції та його застосування до наближених обчислень. Геометричний зміст диференціала
- •7. Похідні вищих порядків
- •2. Одержане алгебраїчне рівняння розв’язуємо відносно відомого :
- •9. Похідна степенево-показникової функції.
- •Похідна функції, заданої параметрично.
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Контрольні завдання
- •Тема 10. Застосування похідних до дослідження функції.
- •Завдання для самостійного розв’язання.
- •Другий семестр Змістовний модуль 3
- •Тема 1. Невизначений інтеграл, основні методи інтегрування
- •Тема 2. Інтегрування дробово – раціональних функцій.
- •Тема 3: Інтегрування деяких класів функцій.
- •Тема 4. Диференціальні рівняння I- порядку. Задача Коші.
- •Означення 1.
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійного виконання:
- •Змістовний модуль 4 Тема 5. Функція двох змінних
- •Тема 6. Екстремум функції двох змінних. Спосіб найменших квадратів.
- •Приклад 1.
- •Тема 7. Числові та степеневі ряди.
- •Питання для самоконтролю.
Тема2. Елементи векторної алгебри. Вектори в просторі r3.
План
Система координат в просторі (побудова точки за її координатами). Відстань між двома точками.
Означення вектора. Модуль вектора. Координати вектора та їх знаходження.
Розклад вектора за ортами.
Лінійні дії з векторами заданими геометрично і аналітично (додавання, віднімання, множення вектора на число).
Означення скалярного добутку векторів, його обчислення і застосування.
1
.
z
К
y
j
x 0
i
Побудувавши точки А (-3;2;1), В (0;-2;1), С (0;3;0),
z
А (-3;2;1) R3
В (0;-2;1) YZ
С (0;3;0) OY
0
c y
x
2.
Вектором називають величину, яка
характеризується не тільки своїм
числовим значенням (довжиною), але й
напрямом, тобто геометрично – це
напрямлений відрізок.
Вектори
позначають а, в, с або АВ, СD.
Довжину (модуль) вектора позначають |а|, |АВ|
Нульовим вектором називають вектор початок і кінець якого співпадають.
Рівними називають вектори, які мають однакові довжини та напрямки.
Колінеарними називають вектори, які розташовані на одній прямій або паралельних прямих.
Протилежними називають колінеарні протилежно спрямовані вектори однакової довжини.
Координатами вектора називають проекції вектора на координатні осі.
ах=|а| cos , аy=|а| cos , аz=|а| cos , де cos , cos , cos , називають напрямними косинусами вектора а.
Координати вектора М1 М2 дорівнюють різниці відповідних координат кінця та початку вектора.
Проекцією вектора АВ на вісь називається довжина вектора АВ, яка взята із знаком “+”, якщо напрям АВ співпадає з напрямом осі та із знаком “-“, якщо напрями протилежні
ах=праха; аy=праyа; аz=праzа;
Модуль вектора АВ обчислюється за формулою:
dАВ=(х1-х2)2+(y1-y2)2+(z1-z2)2
Напрям вектора у просторі задають напрямні косинуси.
Z A
аz
x аy y a = OAz + OAxy = OAx + OAy + OAz
Ax
ах Axy a = axi + ayg + azk – це розклад вектора за ротами.
x
Таким чином аналітично вектор можна задати: а(аx;аy;аz;) або а=axi+ayg+azk.
3. Ортом вектора а називають вектор а, довжина якого дорівнює 1, а напрям співпадає з а, тобто а=|а|*а0.
і
(1;0;0)
орти або одиничний базис простору
R3.
g(0;1;0)
k(0;0;1)
4. Сумою двох векторів а та b називають вектор с, який сполучає початок вектора а з кінцем вектора b при умові, що початок вектора b вміщено в кінець вектора а.
Різницею двох векторів а та b будують як суму вектора а та вектора (-b).
Добутком вектора а на число к називають вектор b=к*а, колінеарний з вектором а, що має довжину в к раз більшу, ніж а та напрям такий самий як а, якщо к>0, і протилежний до а, якщо к<0.
Щоб помножити вектор а на число к, треба всі координати вектора помножити на число к, тобто
ка=(ка1, ка2, ,каn, ).
Правило знаходження алгебраїчної суми векторів. Координати алгебраїчної скінченної кількості векторів дорівнюють такій же алгебраїчній сумі відповідних координат цих векторів..
а=(а1, а2, , аn), b=(b1, b2, , bn), с=(с1, с2, , сn),
їх алгебраїчна сума а-b+с знаходиться за формулою:
а-b+с=(а1-b1+с1, а2-b2+с2, , аn-bn+сn);
5. Скалярним добутком векторів а та b називають число, яке дорівнює добутку модулів цих векторів на косинус кута між ними.
Скалярний добуток векторів а та b позначають а*b або (а, b).
Отже згідно з означенням а*b=|а|*|b|*cos.
Кутом між двома векторами (або між вектором та віссю) називають найменший кут між її напрямами при умові, що вектори зведено до спільного початку.
Знаходження скалярного добутку векторів а та b. Згідно з правилом множення матриць одержуємо
b1
a*b(а1, а2 , а3)* b2 =a1*b1+a2*b+a3*b3,
b3
тобто скалярний добуток двох векторів дорівнює сумі їх однойменних координат.
Якщо відомо координати векторів, то скалярний добуток знаходять за формулою:
a*b=ax*bx+ay*by+...+az*bz,
i*g=0 a*a=|a|*|a|*cos 00=|a|2,
i*i=1 a2=|a|2,
Умова перпендикулярності векторів:
a*b=0, бо cos 900=0
Умова колінеарності векторів
ax/bx=ay/by=az/bz;
Приклад 1.
Дано: вектор а=3і-2у+к, b=-g+2r, c=2і-3d,
Знайти: 1) модуль вектора а, b, c; 2) напрямні косинуси для вектора а; 3) 2а-3b; b+с; 4) а скалярно помножити на b; 5) (2а-3b) (3b+c); 6) косинус між а і b.
1) |a|=32+(-2)2+12=9+4+1=14
|b|=02+(-1)2+42=5
|c|=22+(-3)2+02=13
2) Напрямні косинуси для вектора а:
cos=ах / |а|=3/140,8, cos=ау / |а|=-2/14-0,5,
cos=аz / |а|=1/140,3,
3) 2а-3b=2(3;-2;1)-3(0;-1;2)=(6;-4;2)-(0;-3;6)=(6-0;-4+3;2-6)=(6;-1;-4)
b+с=(0;-1;2)+(2;-3;0)=(2;-4;2)
4) а(3;-2;1), b(0;-1;2)
а*b=(3*0+(-2)*(-1)+1*2)=(0+2+2)=4
(2а-3b)*(3b+c)=(6;-1;-4)*(0;-3;6)+(2;-3;0)=(6;-1;-4)*(2+0;-4+(-3);6+0)=(6;-1;-4)*(2;-6;6)=(6*2+(-1)*(-6)+(-4)*6)=(12+6-24)=-6
5) Знайдемо cos між а і b:
а*b=|а|*|b|cos , звідси
cos =а*b / |a|*|b|=(3;-2;1)*(0;-1;2) / 14*54 / 700.5
cos =0.5