
- •2.1. Вода як складова частина сировини і харчових продуктів
- •2.2. Білки та амінокислоти
- •Класифікація білків
- •Потреба організму людини у білку
- •Вплив технологічного оброблення продуктів на стан їхніх білків та біологічну цінність
- •2.3. Жири як складова частина сировини і харчових продуктів
- •Функції жирів в організмі людини:
- •Потреба організму людини у жирах
- •Функції жирів у харчових технологіях, вплив технологічних факторів на стан жирів
- •2.4. Вуглеводи
- •Стан вітамінів під час зберігання сировини; влив технологічних факторів на стан вітамінів
- •Мінеральні речовини
- •2.7. Дубильні речовини
Потреба організму людини у білку
У світі не існує єдиних уявлень про кількісну характеристику потреби організму будь–якої людини у білку. Проте у нашій країні Наказом МОЗ України від 18 листопада 1999 року № 272 «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії» встановлено добову потребу дитячого і дорослого населення у білку залежно від віку і ступеня інтенсивності праці (для дорослих).
Таблиця 2.1. Добова потреба дорослого (працездатного) населення
України в білку
-
Група інтенсивності праці
Вік, років
Всього білка, г
Тваринного білка, г
чоловіки
жінки
чоловіки
жінки
І
18–29
67
55
37
30
30–39
63
52
35
29
40–59
58
50
32
28
ІІ
18–29
77
61
41
34
30–39
73
59
40
32
40–59
69
58
38
32
ІІІ
18–29
91
72
50
40
30–39
87
70
48
39
40–59
81
69
45
38
ІV
18–29
107
84
59
46
30–39
102
81
56
45
40–59
96
78
53
43
Як видно з наведених даних, потреба людини у білку збільшується зі збільшенням витрат енергії (збільшенням інтенсивності праці) і зменшується з віком.
Збалансованість білкової частини раціону дорослих оцінюють за такими критеріями :
загальна кількість білка в раціоні повинна становити в середньому 12 % від добової потреби в енергії;
кількість білків тваринного походження має становити близько 50 % від загальної кількості білка в раціоні.
Нестачі білка в раціоні проявляється насампеперед зниженням захисних сил організму відносно дії несприятливих умов довкілля. При цьому порушуються процеси травлення, кровотворення (гемоглобін – це білок), діяльність ендокринних залоз (гормони – теж білки), нервової системи, гальмується ріст і розвиток організму, зменшується маса м’язів, печінки, виникають трофічні порушення шкіри, волосся, нігтів, послаблюється розумова діяльність, знижується працездатність.
Викликати нестачу білка в організмі може не лише низький його вміст у раціоні, але й порушення принципів збалансованого харчування, а також захворювання з порушенням травлення й обміну речовин.
Надлишок білків. На відміну від вуглеводів і жирів, азот в організмі не затримується, не відкладається про запас і постійно виводиться з організму завдяки роботі нирок. Тому ”надпланова” робота швидко виснажує нирки. Крім того, при надлишку білків у кишках утворюються продукти неповного їх розщеплення, що може призвести до інтоксикації, збільшення навантаження на печінку і навіть до порушення функції головного мозоку.