- •Міністерство аграрної політики україни
- •Зміст заняття
- •Загальні положення
- •Нормативно-правова база
- •Терміни та їх визначення
- •Розподіл об'єктів державного ветеринарно-санітарного та санітарно-епідеміологічного нагляду за ступенем ризику для здоров'я людини
- •1. Високий ступінь ризику
- •2. Середній ступінь ризику
- •3. Низький ступінь ризику
- •Санітарно-гігієнічна характеристика санітарно-захисних зон
- •У санітарно-захисній зоні допускається розташовувати:
- •Санітарна класифікація підприємств, виробництв та споруд і розміри санітарно-захисних зон для них
- •Клас II. Санітарно-захисна зона 500 м
- •Клас III. Санітарно-захисна зона 300 м
- •Клас IV. Санітарно-захисна зона 100 м
- •Клас V. Санітарно-захисна зона 50 м
- •Розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів
- •Мінімальні відстані від системи вилучення, обробки, зберігання, знезараження та утилізації гною до тваринницьких,птахівничих приміщень та житлової забудови
- •Ветеринарно-санітарні розриви між птахівничими господарствами та іншими виробничими комплексами і окремими об'єктами повинні прийматися як визначено в табл. 3.
- •Ветеринарно-санітарна паспортизація ветеринарних об’єктів
- •Гігієнічного і ветеринарно-санітарного обстеження тваринницького приміщення
- •Гігієнічного і ветеринарно-санітарного обстеження умов утримання тварин і догляду за ними
- •(П 1 б, підпис)
- •Загальні ветеринарно-санітарні вимоги до території, виробничих, допоміжних та побутових приміщень
- •4. Ветеринарно-санітарні вимоги до водозабезпечення та каналізації
- •5. Ветеринарно-санітарні вимоги до освітлення, вентиляції
- •6. Ветеринарно-санітарні вимоги до технологічного обладнання, інвентарю, тари, транспортних засобів
- •7. Ветеринарно-санітарні вимоги до технологічних процесів
- •8. Ветеринарно-санітарні вимоги до цехів з переробки птиці
- •9. Ветеринарно-санітарні вимоги до відділень первинної обробки пухо-перової сировини
- •10. Ветеринарно-санітарні вимоги до цехів з виробництва заморожених та сухих яйцепродуктів
- •11. Ветеринарно-санітарні вимоги до відділень (утилізаційних цехів) з переробки технічних відходів
- •12. Вимоги до проведення санітарної обробки приміщень та технологічного обладнання птахопереробних підприємств
- •13. Вимоги до проведення санітарної обробки цехів з переробки птиці
- •14. Вимоги до проведення санітарної обробки відділень первинної обробки пухо-перової сировини
- •15. Вимоги до проведення санітарної обробки цехів з виробництва яєчних морожених та сухих продуктів
- •16. Загальні вимоги до особистої гігієни
- •Проектування і розміщення молокопереробних підприємств
- •Розробка проектів молокопереробних підприємств
- •Мета розробки проекту
- •Продукція, що випускається
- •Сировина
- •Ринки збуту
- •Вибір технології і устаткування
- •Попередній економічний аналіз
- •Якість і кількість продукції
- •Розміщення підприємств
- •Вибір конкретної ділянки
- •Планування підприємства
- •2.3. Виробничі цехи і допоміжні приміщення
- •2.4. Побутові приміщення
- •2.5. Водопостачання і каналізація
- •2.6. Освітлення, опалювання, вентиляція
- •2.7. Вимоги до технологічного устаткування, апаратури, інвентарю, посуду і тари
- •Структура та зміст ветеринарно-санітарного паспорта
- •9.Державні органи ветеринарної медицини та їх функції у розрізі ветеринарної санітарії
- •10. Питання для самоконтролю
- •1. Рекомендована література
Розробка проектів молокопереробних підприємств
Загальні положення
Для створення сучасного харчового виробничого підприємства необхідне виконання наступних умов:
• наявність ідеї створення об'єкту;
• засоби інвестора, власні або позикові (кредит банку) засоби;
• грамотний підхід інвестора до вибору майданчика розміщення підприємства, до технології і устаткування, якими має намір скористатися Інвестор;
• залучення до рішення проблеми тільки ліцензованих виконавців і офіційних органів;
Передпроектні роботи і проектування підприємства на всіх стадіях повинно здійснюватися проектними або проектно-будівельними організаціями, юридичними і фізичними особами, що одержали в установленому порядку право (ліцензію) на відповідний вид діяльності.
Створення малого харчового виробничого підприємства повинне здійснюватися поетапно в інвестиційному процесі з моменту задуму до здачі підприємства в експлуатацію. Сам процес можна розділити на три етапи.
На першому етапі замовником самостійно, або із залученням (видається лист замовлення) проектних, проектно-будівельних організацій або інших відповідних ліцензованих юридичних і фізичних осіб готується "Декларація про наміри створення підприємства".
У ній визначаються цілі інвестування, призначення і основні характеристики, що обов'язково включають виробничу потужність підприємства, місце його розміщення, приводиться оцінка можливості інвестування і досягнення намічених техніко-економічних показників.
На другому етапі, після отримання позитивного рішення від місцевого органу виконавчої влади Замовником може ухвалюватися рішення про роботу "Обґрунтування інвестицій в будівництво" (нового або реконструкцію існуючого підприємства). Розробка здійснюється Замовником із залученням (видається завдання на розробку обґрунтування інвестицій) проектних, проектно-будівельних або інших організацій.
В "Обґрунтуванні" обов'язковим порядком враховуються вимоги державних органів і зацікавлених організацій. У результаті Замовником (Інвестором) ухвалюється рішення про доцільність подальшого інвестування з отриманням від відповідного органу виконавчої влади попереднього узгодження місця розміщення об'єкту (акту вибору ділянки).
На третьому етапі проектування розробляється, узгоджується і затверджується проектна документація на будівництво підприємства, а також виходить на її основі рішення виконавчої влади про вилучення земельної ділянки під будівництво.
У разі побажання Замовника зареєструвати своє підприємство для експорту харчової продукції в країни ЄС, він повинен одержати реєстраційний номер і номерні бланки санітарних сертифікатів. Для цього підприємство повинно надати необхідний пакет документів відповідно до "Положення про порядок реєстрації підприємств, що виготовляють харчову продукцію для постачання в країни Європейського Союзу, і про порядок видачі санітарних сертифікатів". При цьому, в передпроектній і проектній документації, що замовляється, повинні бути враховані вимоги ЄС по оформленню виробничих приміщень, установці санітарного обладнання, підбору основного устаткування і т.п.
До складу будь-якого харчового виробництва входять наступні основні і допоміжні приміщення:
• виробничі;
• побутові;
• складські;
• адміністративні;
• лабораторні.
При організації харчового виробництва необхідно передбачити виконання наступних вимог:
• достатність виробничих площ для виконання роботи в належних гігієнічних умовах; їх пристрій і планування повинні бути такими, щоб запобігало забруднення продукції, і щоб чисті і забруднені зони були повністю ізольовані один від одного;
• у виробничих цехах підлога повинна бути водопроникною, такою, що легко очищається, з ухилом для схилу води, або забезпечений устаткуванням для видалення води;
• стіни приміщень виконуються гладкими, такими, що легко чистяться, міцними, непроникними;
• стеля або покриття повинні бути такими, що легко чистяться;
• двері повинні бути з міцних матеріалів, що легко миються;
• наявність належної загальнообмінної і місцевої вентиляції;
• наявність природного і штучного освітлення;
• наявність пристосувань для миття і знезараження рук. причому крани не повинні бути ручними;
• наявність засобів для прибирання приміщення і устаткування;
• наявність засобів захисту від шкідників і гризунів;
• наявність пристроїв для забезпечення питною водою;
• наявність гігієнічної системи стоку відпрацьованої води;
• наявність пристрою для прибирання і дезинфекції транспортних засобів.
Усі виробничі приміщення повинні розташовуватися по ходу технологічного процесу, послідовно, щоб виключити зайву передачу, транспортування.
Площі виробничих процесів визначаються виходячи з розрахунків на підставі підібраного устаткування, його кількості, розміщення робочих місць, ширини проїздів, проходів.
Виробничі приміщення повинні мати природне освітлення, опалювання, забезпечення холодною і гарячою водою і обладнані каналізацією.
Склад побутових приміщень залежить від санітарної характеристики виробничих процесів. До складу побутових приміщень входить пропускник з вбиральнею, душовою, вмивальною, санвузлом, коморами, а також додатково може бути кімната обслуговуючого персоналу, курильна, кімната особистої гігієни жінки тощо.
Служба управління підприємством розміщується в адміністративно-побутовій будівлі, де розташовуються кабінети директора, головного інженера, виробничий відділ, технічний, плановий, відділ збуту і постачання, відділ кадрів. Для малих підприємств за рахунок поєднання посад, адміністративно-управлінський апарат значно менше і також визначається розрахунком за нормативними матеріалами.