Комунальний навчальний заклад «Дитячий будинок «Перлинка»

Проект

«Модель інноваційного навчального закладу «Дитячий будинок «Перлинка»»

Автор-розробник:

С.М. Петрова

Одеса - 2010

Місія закладу: досягнення кожною дитиною вершин свого індивідуального розвитку за період перебування в дитячому будинку - визначила концептуальні орієнтири його інноваційного розвитку, де все підпорядковано тому, що сприяє готовності вихованців до особистої та соціальної самореалізації упродовж усього їхнього життя.

Мета проекту: забезпечити інтегральний результат процесу виховання, навчання, розвитку – особистісного та соціального.

Завдання:

1. Розробити модель дитячого будинку на концептуальних засадах інноваційного розвитку загальної середньої освіти.

2. Створити організаційно-педагогічні умови, що забезпечать формування готовності кожного вихованця до подальшої особистої та соціальної самореалізації.

3. Відповідно до моделі інноваційного закладу «Дитячий будинок «Перлинка» розробити нову модель управління.

Основні принципи розвитку інноваційного закладу нового типу:

• Прогностичність, обумовлена самою природою розвитку, бо орієнтується на майбутній стан об’єкта;

• Культуродоцільність;

• Єдність виховання, освіти, розвитку;

• Особиста зорієнтованість;

• Продуктивність, зорієнтована на отримання результату;

• Створення атмосфери успіху кожного вихованця в його діяльності;

• Виховання ставлення до самопізнання як до сили, що здатна за будь-яких обставин захистити дитину, допомогти їй знайти місце в житті;

• Свобода як умова самореалізації;

• Індивідуальний освітній простір навколо кожного вихованця;

• Створення сприятливого психологічного мікроклімату для кожного вихованця і педагога.

Актуальність розробки та ефективне реформування вітчизняної системи середньої освіти неможливе без реформування закладів системи державної опіки дітей-сиріт та соціальних сиріт, яка створювалася за умов старої суспільно-політичної та освітньої системи. В цих умовах постає необхідність оновлення цілей, змісту, методів та форм роботи дитячих будинків.

Заклад стає центром успішної соціалізації дітей-сиріт та соціальних сиріт, їхнього виховання, навчання, соціальної та професійної адаптації. Сучасні соціальні та освітні вимоги до дитячого будинку свідчать про існування двох головних суспільних тенденцій, що зумовлюватимуть його реформування. По – перше, це вимога до індивідуалізації опіки дитини у закладі, яка має узгодити суперечності між колективністю (інтернатною, інституціалізаційною) моделлю опіки та її сімейними формами (дитячий будинок сімейного типу, названа сімя), які дуже потужно пропагувалися останнім часом (на жаль, не дали всіх очікуваних «розрекламованих» результатів, не стали масовим явищем). По – друге, постає проблема значного посилення та удосконалення соціального захисту вихованців і випускників в умовах ринкової економіки. Це вимагає гнучкості та варіативності соціальних та освітніх послуг, які їм надаються.

Сучасний дитячий будинок має максимально піклуватися про індивідуальні проблеми та потреби конкретної дитини (стан здоров’я, розвиток, задатки та здібності, життєва компетентність та самовизначення, життєві та професійні перспективи та ін.). Його освітні та соціальні послуги мають створювати надійний соціальний захист для дітей-сиріт та соціальних сиріт, сприяти розкриттю, розвитку та реалізації їхнього особистісного потенціалу, соціальній адаптації.

Оскільки дитячий будинок набуває рис повноцінного та повноправного навчального закладу, а «Перлинка» прагне бути саме таким повноправним загальноосвітнім навчальним закладом, він має розвиватися, базуючись на парадигмі школи майбутнього.

І. Структурно дитячий будинок «Перлинка» складається з шести компонентів: управлінського, концептуального, організаційного, освітнього, соціального партнерства, ресурсного.

Усі компоненти моделі мають системоутворювальний характер, впливають на розвиток та функціонування навчального закладу. Кожен компонент частково представлений в інших компонентах моделі (наприклад, концептуальні цілі розвитку матеріально-технічної бази у ресурсному плані), взаємопов’язаний з ними.

Результатом моделювання інноваційного «Дитячого будинку «Перлинка».

Варіативна модель експериментального навчання заснована «Дитячого будинку «Перлинка».

І. Концептуальний компонент включає систему стратегічних орієнтирів, цілей, програм та планів комунального навчального закладу «Дитячий будинок «Перлинка», які визначають його місію, принципи становлення та розвитку, мету та завдання, пріоритетні напрямки освітньої та соціальної діяльності. У ньому узагальнено та систематизовано сукупність найважливіших стратегічних рішень, які визначають розвиток дитячого будинку упродовж тривалого часу.

Ідеї та цілі, закладені в концептуальному компоненті, породжені найсуттєвішими соціальними та педагогічними умовами життєдіяльності вихованців. Вони визначають призначення, роль і місце закладу у соціальному та освітньому просторі, тому вони мають найбільш стійкий характер.

Концептуальний компонент містить концепцію та програму розвитку закладу, проекти та плани на майбутнє.

Концепція розвитку – це характеристика системи провідних ідей, принципів та цілей життєдіяльності навчального закладу, які визначають характер та спрямованість його руху від актуального до необхідного стану.

Місія – це забезпечення та реалізація оптимальних умов для формування готовності дітей-сиріт та соціальних сиріт до подальшої життєвої самореалізації.

Принципи роботи (провідні положення, які визначають сутнісні параметри життя та діяльності навчального закладу):

Гуманізм (визначення життя, прав та життєвого потенціалу, задатків та здібностей вихованців найвищою цінністю; пріоритетність загальнолюдських цінностей).

Демократизм (забезпечення реалізації прав та свобод дитини, дієвої участі вихованців і вихователів, громадськості у прийнятті управлінських рішень).

Доступність (комплекс освітніх та соціальних послуг для кожної дитини).

Рівність (однакові умови кожної дитини для отримання соціальних послуг, повної реалізації її духовних, соціальних та освітніх потреб, задатків, здібностей).

Системність (гармонійний взаємозв’язок та взаємодія навчання, виховання та соціального захисту (соціального обслуговування) вихованців; процесів їхньої соціальної адаптації та реабілітації. Інтеграції, індивідуалізації та ін.).

Синергійність (саморозвиток, опора на власний потенціал та ресурси розвитку).

Прогностична спрямованість (визначення та урахування в діяльності соціальних і освітніх перспектив: від закладу в цілому до кожного окремого вихованця).

Гнучкість та варіативність (методи, організаційні форми та засоби навчання, виховання, напрямки та види практичної (трудової) діяльності вихованців).

Індивідуальний підхід (індивідуалізація та персоналізація навчання та виховання).

Безперервність навчання та виховання (створення навчально – виховного середовища: дошкільний заклад (на базі дитячого будинку); початкова та основна школа (на базі загальноосвітніх закладів міста); система додаткової освіти з виходом на середньо-професійну та професійну освіту).

Науковість (опора в діяльності на наукові досягнення в галузі педагогіки (у т.ч. на педагогічні інновації)).

Інноваційність (спрямованість на реалізацію та творення інноваційних освітніх методик, соціальних послуг для дітей-сиріт).

Інтеграція з наукою та виробництвом (пошук надійних партнерів та встановлення міцних зв’язків із закладами освіти й виробничими структурами для здійснення спільної освітньої і виробничої діяльності, трудового навчання та виховання).

Мета діяльності навчального закладу – досягти й підтримувати оптимальні умови розвитку та життєдіяльності вихованців, підготувати їх до інтеграційних процесів у суспільстві.

Для цього слід виконати такі завдання:

• забезпечити фізичний, розумовий та духовний розвиток вихованців;

• здійснити комплекс заходів з фізичної та психологічної реабілітації вихованців, які мають хвороби та розлади здоров’я;

• провести соціальну адаптацію та соціальну реабілітацію вихованців;

• підготувати вихованців до самостійного життя, дбати про розвиток їхньої життєвої компетентності, про здатність до життєвого самовизначення;

• забезпечити повне соціальне утримання, соціальне обслуговування дітей-сиріт та соціальних сиріт;

• здійснювати навчально-виховний процес за програмою дошкільного навчального закладу (у т.ч. підготовчих груп);

• здійснити навчально-виховний процес за програмою початкової школи (1 – 4-ті класи);

• здійснити навчально-виховний процес за програмою основної школи (5 – 9-ті класи);

• створити умови для отримання вихованцями повної середньої (або середньо-професійної) освіти, здобуття вищої освіти;

• здійснити трудове навчання та виховання;

• створити умови та реалізувати права вихованців на додаткову освіту й змістовне дозвілля;

• працевлаштувати випускників на власних міні-підприємствах;

• створити бази для надання житла випускникам, які працюватимуть на підприємствах, інтегрованих до складу навчального закладу.

2. Програма розвитку дитячого будинку «Перлинка» розкриває та спрямовує процес розвитку навчального закладу упродовж тривалого часу. Її створено на основі концепції розвитку закладу, вона включає детальний опис цілей, пріоритетних напрямків, необхідних засобів та ресурсів, очікуваних результатів (у т.ч. критерії та методики контролю та оцінювання):

а) Цілі розвитку – соціальне обслуговування , фізична та психологічна реабілітація, освітня діяльність, трудове навчання та виховання, науково-методична робота, розвиток кадрового потенціалу, матеріально-технічної бази, соціального середовища (громади).

б) Пріоритетні напрямки – процес соціального обслуговування, фізична та психологічна реабілітація, навчальний процес, виховний процес, методична та науково – методична робота, інноваційна діяльність, підвищення кваліфікації вихователів та вчителів, розвиток інформаційних ресурсів, матеріально – технічної бази (у т.ч. виробничих потужностей та житлового фонду), програм соціального партнерства.

в) Засоби та ресурси, необхідні для реалізації програми, їх наявність, шляхи здобуття.

г) Очікувані результати (опис кількісних та якісних характеристик за кожним напрямом роботи, критерії та методики оцінювання та контролю результатів).

3. Проекти, плани розвитку, програми конкретних експериментів на базі «Перлинки». Зазначені документи визначають завдання, засоби та очікувані результати діяльності щодо реалізації конкретних цілей та напрямків розвитку комунального навчального закладу.

Проект розвитку визначає конкретні цілі та завдання, необхідні засоби, етапи та процедури, очікувані результати діяльності з розв’язання конкретних проблем, реалізації цілей розвитку та функціонування, представлених у концепції та програмі розвитку дитячого будинку.

План розвитку деталізує реалізацію мети (завдання) розвитку навчального закладу упродовж визначеного проміжку часу (на відміну від програми розвитку, яка приймається на три – п’ять років), план розробляється на рік або півріччя.

У «Перлинці» реалізуються такі плани розвитку:

1. Дошкільного навчального закладу.

2. Дітей молодшого шкільного віку.

3. Підлітків дитячого будинку.

4. Курсів професійної підготовки.

5. Співпраці з загальноосвітніми та професійно-технічними навчальними закладами.

6. Співпраці з вищими навчальними закладами.

7. Додаткової освіти та гурткової роботи.

8. Соціальної та соціально-психологічної служби.

9. Служби фізичної та психологічної реабілітації.

10. Методичної та науково-методичної роботи.

11. Матеріально технічної бази.

12. Бази трудового навчання та виховання.

13. Житлового фонду.

Проекти та плани розвитку передбачають відповідні науково – дослідні, науково-методичні супроводи. Для їх здійснення розробляються програми наукових та науково-прикладних (прикладних) досліджень на базі комунального навчального закладу. Оскільки результати вказаних досліджень можуть мати значення не лише для дитячого будинку, то вони можуть вважатися складовою його науково-методичної роботи.

Усі локальні наукові і прикладні експериментальні дослідження та інновації систематизовані та узагальнені в межах проектів та планів розвитку закладу. Вони здійснюються зусиллями педагогічного колективу, працівниками, вихованцями, уповноваженими представниками громадськості.

ІІ. Управлінський компонент – охоплює всі інші, включає систему управління дитячим будинком. Цей процес забезпечує прийняття та втілення стратегічних (концептуальних) і тактичних (поточних) рішень, спрямованих на оптимальне функціонування та цілеспрямований розвиток навчального закладу і має державно-громадський характер; передбачає дієве самоврядування, участь громадськості у прийнятті управлінських рішень.

Компонент включає субкомпоненти: цілі та принципи, структуру, функції управління.