- •1. Місце комерційних банків на фондовому ринку.
- •1.1. Види фондових інструментів на ринку цінних паперів.
- •1.2. Діяльність комерційних банків на ринку цінних паперів
- •2. Характеристика інвестиційних операцій комерційних банків.
- •2.1. Поняття і завдання інвестиційної діяльності комерційних банків. Інвестиційна політика банку.
- •2.2. Формування інвестиційного портфелю банку
- •3. Проблеми та перспективи розвитку інвестиційних операцій комерційних банків україни.
- •Список використаної літератури
1.2. Діяльність комерційних банків на ринку цінних паперів
Серед учасників фондового ринку комерційні банки займають дуже важливе місце-вони можуть бути і емітентами, і інвесторами, і посередниками при проведенні операцій з цінними паперами. Але в різних країнах через певні існуючі обставини (в основному законодавчі обмеження) банки не можуть здійснювати весь спектр операцій з цінними паперами. Наприклад, в США комерційним банкам заборонено здійснювати операції з цінними паперами, і членство у фондових біржах. У відповідності із законом, прийнятим в 1933 році (Законом Гласса -Огігола), комерційні банки не можуть приймати участь в організації випусків акцій і облігацій промислових компаній. Але в законі є чисельні винятки, які дозволяють банкам вкладати кошти і організовувати випуски державних цінних паперів, облігацій штатів і місцевих органів влади, а також боргових зобов'язань, які випускаються міжнародними організаціями.
Крім того, банком дозволено виконувати окремі функції брокерів, здійснюючи купівлю - продаж акцій та облігацій промислових компаній за рахунок своїх клієнтів. При цьому, американські комерційні банки здійснюють значний об'єм трастових операцій (операції по управлінню портфелями цінних паперів за дорученням клієнтів), і є фактично власниками великих пакетів акцій промислових компаній та фірм. На 2009р. в США на частку інституціональних інвесторів припадало біля 40 % від загального обсягу випущених простих акцій, причому приблизно 2/3 із них припадало на трастові департаменти комерційних банків.
Разом з тим банкам заборонено тримати акції виробничих компаній в своїх портфелях, за виключенням тих випадків, коли вони були придбані з метою відшкодування втрат, пов’язаних з неплатоспроможністю позичальника.
Комерційні банки в США є основними кредиторами інвестиційних компаній і брокерських фірм. У більшості з них розміри власного капіталу складають незначну величину в порівнянні з об'ємом зобов'язань, які вони беруть на себе при організації розміщення нових випусків акцій та облігацій виробничих компаній. В результаті за рахунок кредитів комерційних банків фінансується від 40 до 80 % активів семи найбільших інвестиційних компаній США .
В Японії комерційним банкам заборонено членство у фондових біржах, але вони мають право, у випадку наявності на це ліцензії, купувати і продавати (при посередництві брокерських компаній і фірм - членів бірж) всі види цінних паперів як за свій рахунок, так і за дорученням клієнтів. Крім того, комерційні банки, які відповідають вимогам статуту бірж, можуть здійснювати окремі види операцій з державними цінними паперами.[2.34.]
Довгий період японські комерційні банки не мали права здійснювати посередницькі функції по розміщенню нових випусків цінних паперів. Тільки в 1981 році їм було дозволено виконувати подібні операції на позабіржовому ринку. Японським комерційним банкам заборонено також здійснювати управління портфелями цінних паперів клієнтів.
Найяскравішим прикладом діяльності банківських установ на фондовому ринку є досвід Німеччини. В цій країні тільки комерційні банки мають право проводити всі види операцій з цінними паперами. Брокерських компаній і фірм в Німеччині - фактично не існує. Ринок цінних паперів Німеччини неможливе уявити без банківських установ, їх роль на цьому ринку дуже велика. Банки випускають найбільшу кількість облігацій, виступають найбільшими інвесторами і власниками інвестиційних груп, на них припадає найбільша частина обсягу операцій з цінними, банківські синдикати проявляють значну активність в розпорядженні і розповсюдженні випусків державних боргових зобов'язань. Слід показати, що в Україні також будується банківська система на зразок німецької, яка передбачає універсалізацію комерційних банків, а отже передбачає їх значне місце на ринку цінних паперів.
Щоб провести певну класифікацію операцій комерційних банків з цінними паперами, використаємо такі критерії вид операції, емітент цінних паперів, для кого здійснюється операція. Класифіковані таким чином операції можна звести в таку таблицю: 2
Таблиця №2.
Типи операцій комерційних банків з цінними паперами
|
Емісія випуск цінних паперів |
Купівля продаж цінних паперів |
Зберігання цінних паперів рахунки “ДЕПО” |
Управління цінними паперами |
Управління спільними фондами |
|
Папери власної емісії |
Для себе |
1* |
3 |
5 |
Ні
7 |
Ні
8 |
Для клієнта |
Ні |
4 |
||||
Папери невласної емісії |
Для себе |
2 |
||||
Для клієнта |
ні |
6 |
Ні |
Ні |
||
* Пронумеровані квадрати в місцях перетину рядків і стовпців означають окремий тип операції.
