3.Тактичне і оперативне планування.

Складання середньо- і короткострокових планів відноситься до тактичного планування діяльності будь-якого підприємства. Тактичне планування за певними ознаками істотно відрізняється від розробки і практичного здійснення стратегії. Виділяють три аспекти цієї відмінності : Перший - тимчасовий: стратегічне планування пов'язане з рішеннями наслідку які проявлятимуться в течії тривалого періоду; тактичні плани конкретизують і доповнюють стратегічні.

Другий - по охопленню сфер впливу : стратегічне планування робить ширший і глибший вплив на усі сторони діяльності підприємства, а тактичне планування є значною мірою вузьконаправленим.

Третій - сутнісно-змістовний: якщо стратегічні плани обкреслюють місію і підлеглі цієї місії мети діяльності підприємства, а також принципово важливі загальні засоби досягнення таких, то тактичні повинні чітко визначити усю сукупність конкретних практичних заходів, необхідних для здійснення намічених цілей.

Середньо- і короткострокові плани взаємозв'язані; вони складають пів єдиної методології і мають приблизно однакову структуру( перелік розділів).

Змістовна характеристика практичних планів передбачає виділення показників(планових завдань) за певними ознаками оцінки міри їх виконання і діяльності підприємства в цілому.

За економічним змістом показники діляться на натуральні і вартісні. Натуральні показники потрібні для матеріально-речового вираження і обґрунтування плану : кількість продукції, що виготовляється, необхідні матеріали, устаткування та ін. Вартісні показники використовуються для характеристики загальних обсягів виробництва, темпів його розвитку, розмірів витрат, доходів і тому подібне

По економічному призначенню показники розділяються на кількісні і якісні. Кількісні характеризують абсолютні обсяги виробництва і споживані ресурси : об'єм продукції, матеріалів, виробничі фонди, чисельність працівників і тому подібне. Якісні показують ефективність використання виробничих ресурсів і усього процесу виробництва : продуктивність праці, матеріаломісткість продукції, фондовіддача, собівартість продукції і тому подібне

Розрізняють також абсолютні і відносні показники. Абсолютні показники характеризують те або інше явище абсолютне, без порівняння з іншими показниками.

Оперативне планування є з одного боку завершальною ланкою в системі планування діяльності підприємства, а з іншої - засобом забезпечення поточного управління виробництвом.

В процесі оперативного управління здійснюється детальна прив'язка планів підприємства до його підрозділів - окремих виробництв, цехів, виробничих ділянок, бригад, навіть до робочих місць - на невеликі проміжки часу( місяць, декаду, робочий тиждень, добу, зміну).

Оперативне планування об'єднують два напрями. Перше - у рамках якого розробляються оперативні плани і графіки виробництва і випуску продукції, називається календарним плануванням. Друге - включає роботи, необхідні для безперервного оперативного обліку, контролю і регулювання виконання оперативних планів і ходу виробництва. Цей напрям дістав назву диспетчеризації.

В процесі оперативного планування вирішуються основні завдання:

- забезпечення виконання плану виробничої діяльності(випуск планової продукції в заплановані терміни) при ритмічній роботі усіх підрозділів підприємства;

- встановлення оптимального режиму роботи підприємства, який сприятиме найбільш ефективному і повному використанню устаткування і робочої сили;

- максимальне скорочення тривалості виробничого циклу незавершеного виробництва.

У практиці господарювання розрізняють три основні системи оперативного планування : подетальну, покомплектну і позаказну.