2.Методика розрахунку обігових коштів по нормованим елементам.
Для забезпечення безперервності і ритмічності процесу виробництва і реалізації продукції підприємству необхідно визначити економічно обґрунтовані розміри обігових коштів.
Відомі три методи розрахунку нормативів обігових коштів : аналітичний, коефіцієнтний і прямого розрахунку.
Аналітичний метод - передбачає ретельний аналіз готівкових товарно-матеріальних цінностей з подальшим коригуванням фактичних запасів і виключенням зайвих.
Коефіцієнтний метод - полягає в уточненні тих, що діють на початок розрахункового періоду нормативів обігових коштів відповідно до зміни в цьому періоді показників виробництва, що впливають на величину цих засобів.
Метод прямого розрахунку - це науково обґрунтований розрахунок нормативів по кожному нормованому елементу обігових коштів
( виробничим запасам, незавершеному виробництву, витратам майбутніх періодів, залишкам готової продукції). У практиці господарювання він є основним, інші методи розрахунків використовуються у більшості випадків як допоміжні.
Норматив обігових коштів у виробничих запасах визначається використанням середньодобового вживання матеріалів на норму їх запасу в днях.
На підприємствах існує декілька видів запасів : транспортний запас - час з моменту оплати виставленого постачальником рахунку до прибуття вантажу на склад підприємства; підготовчий запас - час для прийому, складування і перевірки якості ; технологічний запас - час підготовки сировини і матеріалів для технологічного вживання; потоковий запас - час між двома черговими постачаннями; середній потоковий запас визначають як половину від інтервалу; резервний(страховий) запас може визначаться середнім відхиленням термінів постачання від передбачених в договорі.
Величина нормативу обігових коштів в незавершеному виробництві залежить від об'ємів продукції, яка виготовляється, собівартості окремих її видів і характеру розподілу витрат впродовж днів виробничого циклу.
Норматив обігових коштів у витратах майбутніх періодів визначається шляхом різниці суми залишків витрат майбутніх періодів на початок розрахункового періоду і витрат планового року мінус витрати, включені в собівартість продукції в плановому році.
3.Показники рівня ефективності використання обігових коштів, шляхи підвищення ефективності.
Ефективність використання обігових коштів характеризується рядом показників.
Коефіцієнт оборотності
К о =
де
Коб - коефіцієнт оборотності;
В- об'єм реалізованої продукції;
ОК- середній залишок або норматив обігових коштів.
2.Коефіцієнт завантаження
Кз =
де
Кз - коефіцієнт завантаження.
3.Тривалість одного обороту в днях: показує в плині якого часу обігові кошти проходять стадії виробничого циклу.
Дл.обор. =
При скороченні періоду одного кругообігу відбувається вивільнення з обороту засобів і навпаки, збільшення періоду обороту викликає потребу в додаткових оборотних коштах.
4.Сума прибутку на одну одиницю товарообігу
∑П=
де
П
- сума прибутку;
Т- товарообіг.
5.Питома вага собівартості
100% - ТН% + % витрат.
6.Одноденний товарообіг за собівартістю
Ос/в =
7.Рентабельність обігових коштів
Р=
Р- рентабельність.
8. Коефіцієнт ефективності
К еф. =
9.Термін окупності
С.ок.=
.
Основними напрямами поліпшення використання основних засобів підприємства є підвищення ефективності використання оборотних фондів. Для цього необхідно:
- скорочення матеріальних запасів на складах підприємства;
- раціональне використання матеріальних ресурсів і зниження матеріаломісткості продукції; вторинне використання відходів;
- скорочення циклу виробництва продукції внаслідок впровадження нової техніки і технології;
- вибір раціональних джерел залучення обігових коштів;
- управління кредиторською і дебіторською заборгованістю;
- фінансове управління тимчасово вільними засобами;
- поліпшення ефективності поточного і стратегічного планування усіх видів витрат.
У конкретних умовах виробництва і збуту кожне підприємство самостійно вибирає шляхи прискорення оборотності обігових коштів.