2.Санация об'єктів господарювання.

Слово санація означає оздоровлення або одужання. З фінансово-кредитної точки зору це поняття треба трактувати як систему заходів, що проводяться для запобігання банкрутству промислових, торговельних, банківських підприємств і установ, спрямованих на їх майбутнє відродження.

У економічній літературі зустрічається і ширше трактування поняття "санація" - як суми усіх, розрахованих на стратегічну перспективу заходів організаційного, виробничого, фінансового і соціального характеру, використовуваних з одного боку, для подолання неліквідності і усунення капітальних збитків, а з іншого- для відновлення або досягнення рентабельності, продуктивності або впровадження інновацій, що забезпечують прибутковість і життєздатність підприємства в довгостроковому періоді.

Санація - це комплекс послідовних взаємозв'язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного і соціального характеру, спрямованих на виведення суб'єкта господарювання з кризи і відновлення його прибутковості і конкурентоспроможності.

Оздоровлення підприємства передбачає послідовне виконання відповідних заходів :

- аналіз причин виникнення кризової ситуації;

- цілей санації;

-програма санації;

- проект санації;

- бізнес-план санації;

- вихід з кризи і відновлення позицій на ринку.

Важливим компонентом санаційного процесу є координація якості реалізації запланованих заходів. Контролюючі органи повинні своєчасно виявляти і використовувати нові санаційні резерви, а також приймати об'єктивні кваліфікаційні рішення відносно оздоровчих заходів.

Для більшості випадків проект санації може мати таку структуру:

- загальна характеристика підприємства ( фактичний фінансовий стан за такими показниками, як фактичний об'єм реалізованої продукції, прибуток, заборгованість, коефіцієнт платоспроможності і ліквідності; аналіз причин, внаслідок яких підприємство опинилося в скрутному фінансовому положенні; перспективи виходу з кризи;

- план фінансового оздоровлення ( виробнича програма на найближчі роки, баланс грошових прибутків і витрат, розрахунок ефективності заходів, спрямованих на оздоровлення підприємства);

- прогнозування кінцевих результатів реалізації проекту санації.

Склад і форми фінансової діяльності підприємства ( ( організації).

1.Сутність і форми фінансової діяльності підприємства.

2.Доход: види, джерела його отримання.

3.Планування прибутків.

4.Прибуток і рентабельність, планування, розподіл і використання прибутку.

1.Сутність і форми фінансової діяльності підприємства.

Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругообігом засобів, здійснюваним у вигляді витрат ресурсів і отримання прибутків, їх розподілу і використання. При цьому визначаються джерела засобів, напрями і форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, одержувачами продукції, державними органами ( сплата податків)персоналом підприємства і тому подібне. Усі ці грошові стосунки складають зміст фінансової діяльності підприємства. Саме у забезпеченні фінансування і полягає головна суть фінансової діяльності.

Основними завданнями фінансової діяльності будь-якого об'єкту господарювання є:

- вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу підприємства і напрямів його використання з метою забезпечення стабільно високої прибутковості;

- збалансованість в часі надходжень і витрат платіжних засобів;

- підтримка належної ліквідності і своєчасності розрахунків.

Відповідно до джерелфінансування підприємств буває внутрішнім і зовнішнім. Внутрішнє фінансування здійснюється за рахунок засобів, отриманих від діяльності самого підприємства, : прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу або здачі в оренду майна.

Зовнішнє фінансування використовує засоби, не пов'язані з діяльністю підприємства, : внески власників в статутний капітал, кредит, зобов'язання боржників, державні субсидії і тому подібне.

Необхідно також розрізняти фінансування за рахунок власних і притягнених засобів. До притягнених засобів відносяться ті, які треба повертати, тобто кредит або інші боргові зобов'язання. Інша частина коштів розглядається як власний капітал.

Важливою формою фінансування є кредит - платне надання грошей або інших цінностей у борг на певний час. Залучення кредитних коштів розширює фінансові можливості підприємства, але в той час створює ризик, пов'язаний з необхідністю повернення боргів в майбутньому і сплати відсотків за користування притягненими засобами. Нині широко застосовуються кредити в негрошовій формі товарний кредит, оренда і її різновиди - лізинг.

Товарний кредит - це короткостроковий кредит, який одне підприємство надає іншому в товарній формі через відстрочення платежу за поставлену продукцію. При товарній формі кредиту боржник може оформляти своє зобов'язання у вигляді векселя, який надає право його власникові отримати вказану в цьому документі суму у встановлений термін.

Товарний кредит застосовується переважно як засіб розширення сфери ринку і збільшення об'єму продажу продукції.

Спеціальною формою довгострокового кредиту є оренда - договірне термінове платне володіння і користування майном. Орендодавець надає в розпорядження орендаря певне майно на обумовлений термін за прийнятну для обох сторін плату.

Поширеним у світовій практиці різновидом оренди є лізинг, коли лизингодатель - лізингова компанія купує об'єкти оренди у підприємств - виробників і передає їх в оренду на певних умовах. Після закінчення терміну оренди її об'єкти ( залежно від умов договору) або повертаються лизингодателю, або орендуються на новий термін, або купуються орендарем.