Продуктивність праці і мотивація трудової діяльності працівників.

1.Продуктивність праці: суть, методи визначення і чинники підвищення.

2.Мотивация трудовій діяльності.

1.Продуктивність праці: суть, методи визначення і чинники підвищення.

Під продуктивністю праці як економічною категорією прийнято розуміти ефективність трудових витрат, здатність конкретної праці створювати в одиницю часу певну кількість матеріальних благ. Будь-яке підвищення продуктивності праці дає економічну економію сукупної праці.

Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції

( об'ємом роботи або послуг), яку робить один працівник за одиницю робочого часу або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції.

Показники рівня продуктивності праці діляться на:

- вартісні;

- натуральні;

- трудові.

Натуральні показники найточніше відбивають динаміку продуктивності праці, але можуть бути застосовані лише на підприємствах, що випускають однорідну продукцію.

Трудові показники вимагають добре налагодженої роботи по технічному нормуванню і обліку праці. Переважно їх використовують на робочих місцях, ділянках, цехах, що випускають різнорідну продукцію, за наявності значних обсягів незавершеного виробництва, яке неможливо вимірювати натуральними грошовими одиницями.

Найбільш універсальними є вартісні показники вироблення. Вони можуть застосовуватися для визначення рівня і динаміки продуктивності праці на підприємствах з різноманітною продукцією. При цьому для забезпечення точності виміру продуктивності праці за вартісними показниками слід враховувати вплив на її рівень раніше усього цінового чинника.

Чинники, сприяючі підвищенню продуктивності праці діляться на дві групи, : зовнішні і внутрішні.

До групи зовнішніх чинників відносяться ті, що об'єктивно існують поза контролем окремого підприємства ( тобто чинники загальнодержавні і загальноекономічні - законодавство, політика і стратегія, ринкова інфраструктура, макроструктурні зрушення в суспільстві, природні ресурси), а внутрішні ті, які безпосередньо впливають на рівень продуктивності праці ( характер продукції, технологія і устаткування, матеріали, енергія, персонал, організація виробництва і праці і тому подібне).

Окрім цієї класифікації, в практиці господарювання для аналітичних цілей і укрупнення розрахунків можуть бути використані і інші угрупування чинників зростання продуктивності праці на підприємствах, які можна об'єднати в групи, :

- матеріально-технічні ( вдосконалення техніки і технології, застосування нових видів сировини і матеріалів і тому подібне);

- організаційні ( поглиблення спеціалізації, комбінування, вдосконалення системи управління, організація праці і тому подібне).

- економічні ( вдосконалення методів планування, системи і оплати праці, участь працівників в розподілі прибутку підприємства і тому подібне);

- соціальні ( створення належного матеріально-психологічного клімату, нематеріальне заохочення, поліпшення системи підготовки і перепідготовки персоналу і тому подібне);

- природні умови і географічне розміщення підприємств.

Для виміру продуктивності праці використовують наступні методи:

Прямий метод розраховується:

Вироблення = ;

Зворотний метод виміру розраховується по формулі:

Вироблення = .