Персонал і трудовий потенціал підприємтва підприємства.

1.Персонал і трудовий потенціал підприємства.

2.Методичні основи визначення чисельності окремих категорій працівників.

1.Персонал підприємства.

Найбільш важливим елементом продуктивних сил і головним джерелом розвитку економіки є люди, тобто їх майстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності.

Персонал підприємства формується і змінюється під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників.

Для характеристики усієї сукупності працівників підприємства застосовуються терміни - персонал, кадри, трудовий колектив.

Персонал підприємства - ЦЕ СУКУПНІСТЬ ПОСТІЙНИХ ПРАЦІВНИКІВ, ЯКІ ОТРИМАЛИ НЕОБХІДНУ ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ і мають досвід практичної роботи.

Окрім постійних працівників в діяльності підприємства можуть брати участь інші працездатні особи на основі тимчасового трудового договору.

Відповідно до характеру виконуваних функцій персонал підприємства підрозділяється у більшості випадків на чотири категорії : керівники, фахівці, службовці, робітники.

Керівники - це працівники, які очолюють підприємство і їх структурні підрозділи.

До них відносяться директори, начальники, завідувачки, керівники, виконроби, майстри на підприємствах, головні фахівці, а також заступники перерахованих керівників.

Фахівцями - вважаються працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні і інші роботи : інженери, економісти, бухгалтера, нормувальники, адміністратори та ін.

Службовці - працівники, здійснюючі підготовку і формування документації, облік і контроль, господарське обслуговування - діловоди, архіваріуси, обліковці.

Робітники - це персонал безпосередньо зайнятий в процесі створення матеріальних цінностей, а також що здійснюють ремонт, переміщення вантажів, перевезення пасажирів і тому подібне.

Важливим напрямом класифікації персоналу є його розділення по професіях і спеціальностях.

Професія - це вид трудової діяльності, який вимагає відповідного комплексу спеціальних знань і практичних навичок.

Спеціальність - це більш менш вузький різновид трудової діяльності в межах професії.

Класифікація працівників за кваліфікаційним рівнем базується на їх можливостях виконувати роботу відповідної складності.

Кваліфікація - це сукупність спеціальних знань і практичних навичок, що визначають міру підготовленості працівника у виконанню професійних функцій.

Рівень кваліфікації характеризується рівнем освіти, досвідом роботи на тій або іншій посаді.

Прийнято виділяти фахівців найвищої кваліфікації, працівники вчені ступені, що мають, і звання;

Фахівців вищої кваліфікації - працівники з вищою освітою і значним практичним досвідом;

Фахівців середньої кваліфікації - працівники з середньою спеціальною освітою і певним досвідом;

Фахівців - практиків - працівники, що обіймають певні посади, але не отримали спеціальної освіти.

По рівню кваліфікації робітники також діляться на групи:

висококваліфіковані;

кваліфіковані;

малокваліфіковані;

некваліфіковані.

Ці кваліфікаційні ознаки персоналу підприємства разом з іншими

( стать, вік, рівень механізації праці, стаж) служать основою для розрахунку різних видів структур.

На формування різних видів структур персоналу і трудових ресурсів впливатимуть такі чинники:

- інтенсивний перерозподіл працівників з промисловості і сільського господарства в інформаційну сферу і в сферу праці по обслуговуванню населення;

- включення до складу трудових ресурсів працівників з більш високим освітнім рівнем;

- підвищення долі допоміжної розумової праці;

- зростання попиту на кваліфіковану робочу силу;

- уповільнення темпів зниження долі малої і некваліфікованої праці;

- управління трудовими ресурсами, забезпечення їх ефективного використання об'єктивно пов'язане з обов'язковим формуванням системи оцінки трудового потенціалу підприємства.

Трудові ресурси - це сукупність працівників різних професій і кваліфікацій, які працюють на підприємстві, входять до його облікового складу, вкладають свою працю, фізичні і розумові здібності, знання, практичні навички у виробничо-фінансову діяльність для досягнення цілей підприємства.