Організація виробництва підприємства.

1.Суть, поняття і основні елементи виробничого процесу.

2.Організаційні типи і методи організації виробництва.

1.Суть, поняття і основні елементи виробничого процесу.

Виробничий процес - це сукупність взаємозв'язаних дій людей, засобів праці і природних процесів, необхідних для виготовлення продукції.

Основними елементами виробничого процесу є процес праці як свідома діяльність людини, предмети і засоби праці.

Це ресурсні складові виробничого процесу, які вимагають певного витрачання засобів. У багатьох виробництвах використовуються природні процеси ( біологічні, хімічні процеси в аграрних і аграрно-промислових виробництвах, сушка, охолодження деталей після термічної обробки і тому подібне). Природні процеси вимагають витрат часу, а ресурси витрачаються тільки у разі штучної інтенсифікації процесів. Головною складовою виробничого процесу є технологічний процес - сукупність дій зі зміни і визначення стану предметів праці. На підприємствах здійснюються різноманітні виробничі процеси. Їх ділять за декількома ознаками: призначенню, протіканню в часі, мірі автоматизації.

За призначенням виробничі процеси діляться на основні, допоміжні і обслуговуючі.

Основні процеси - це процеси безпосереднього виготовлення основної продукції підприємства, яка визначає його виробничий профіль, спеціалізацію і поступає на ринок як товар для продажу. Основні процеси діляться на стадії: заготівельну, оброблювальну, випускаючу(збірну). Разом вони утворюють основне виробництво.

До допоміжних відносяться процеси виготовлення продукції, використовуваному на самому підприємстві для забезпечення нормального протікання основних процесів. Вони групуються по їх призначенню, утворюючи допоміжні виробництва, як ремонтне, інструментальне, енергетичне та ін.

Обслуговуючі процеси забезпечують нормальні умови для здійснення основних і допоміжних робіт. До них належать складські, транспортні процеси і тому подібне

По протіканню в часі виробничі процеси діляться на дискретні (переривчасті) і безперервні. Дискретним процесам властива циклічність, пов'язані з виготовленням виробів певного виду, які обчислюються в штуках

( машини, прилади, одяг і так далі). Безперервні процеси властиві виробництву продукції, що не має стійкого об'єму і форми ( сипкі, рідкі, газоподібні речовини). Тому їх протікання не вимагає технологічної циклічності.

По мірі автоматизації розрізняють ручні, механізовані, автоматизовані і автоматичні процеси.

Ручні процеси здійснюються безпосередньо працівником ( робітником, службовцем, фахівцем), фізична сила якого є основним джерелом енергії.

Механізовані процеси виконуються працівником за допомогою машин.

Автоматизовані процеси виконуються машинами під наглядом працівника.

Автоматичні процеси здійснюються машинами без участі працівника за заздалегідь розробленою програмою.

Основною структурною одиницею виробничого процесу є операція, тобто закінчена частина процесу, яка виконується на одному робочому місці, над тим самим предметом праці без переналадки устаткування.

Виробничий процес і окремі його операції мають бути раціонально організовані в часі і просторі. При організації виробничого процесу дотримуються певних принципів.

Принцип спеціалізації означає обмеження різноманітності елементів виробничого процесу, передусім зменшення номенклатури продукції, що виготовляється на кожній ділянці підприємства, а також різних видів виробничих операцій, що виконуються на робочому місці.

Принцип пропорціональності вимагає узгодження пропускної спроможності усіх частин виробничого процесу, усієї взаємозв'язаної системи підрозділів і машин. Пропорціональність досягається тоді, коли сукупна продуктивність технологічно пов'язаних ланок виробництва є пропорційною об'єму виконуваних робіт.

Принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів. Дотримання цього принципу є особливо важливим при виготовленні складних виробів, скомпонованих з багатьох деталей, вузлів, агрегатів, послідовне виготовлення яких зажадало б надмірно тривалого операційного часу.

Принцип прямоточності означає, що предмети праці в процесі обробки повинні переміщатися найбільш коротким шляхом на всіх стадіях і операціях виробничого процесу. Для дотримання цього принципу цехи, ділянки, робочі місця розміщуються по ходу технологічного процесу.

Принцип безперервності вимагає, щоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальними або зовсім відсутні. У найбільшій мірі цей принцип реалізується у безперервних виробництвах - хімічному, металургійному, енергетичному та ін.

Принцип ритмічності полягає в тому, що робота усіх підрозділів і випуск продукції повинні здійснюватися по певному ритму, планомірно повторюючись. При реалізації цього принципу в однакові проміжки часу виготовляється однакова або рівномірно зростаюча кількість продукції, забезпечуючи таке ж рівномірне завантаження робочих місць.

Принцип автоматичності передбачає економічно обґрунтоване звільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу.

Принцип гнучкості означає що виробничий процес повинен оперативно адаптуватися до зміни організаційно - технічних умов, пов'язаних з переходом на виготовлення іншої продукції або модифікації виробів. Значення принципу гнучкості особливо зростає при прискоренні темпів науково-технічного прогресу, коли об'єкти виробництва часто змінюються.

Принцип гомеостатичности полягає в тому, щоб виробнича система була здатна стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень і протистояти дисфункціональним впливам.

Усі принципи раціональної організації виробничого процесу тісно пов'язані між собою, доповнюють один одного і в різній мірі реалізуються на практиці.