Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
PIDPRIYeMNITsTVO_YaK_SUChASNA_FORMA_GOSPODARYuV...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
864.26 Кб
Скачать

2.Показники, які характеризують витрати підприємства. Вплив чинників. Шляхи зниження.

Як економічний показник витрати можуть бути виміряні абсолютними і відносними величинами. Абсолютна величина витрат звернення по кожному виду витрат і в цілому по підприємству Цей показник знаходить застосування при оцінці сукупних витрат звернення і їх величини по окремих статтях і елементах витрат.

Абсолютне відхилення (економія або перевитрата) є різницею між фактичною і плановою величиною поточних витрат, або різницю між витратами звітного і передуючого періодів. Абсолютна сума витрат звернення, узята поза зв'язком з об'ємом товарообігу, не має достатнього аналітичного значення. Тому при оцінці і плануванні господарської діяльності підприємств торгівлі користуються відносним показником - рівнем витрат звернення у відсотках до товарообігу в цілому і окремим статтям. Рівень витрат звернення розраховується як процентне відношення суми витрат до товарообігу:

Рвз = , де

Рвз - рівень витрат звернення, %;

- - сума витрат звернення, тис.грн.;

Т - роздрібний товарообіг, тис.грн.

В умовах ринкової економіки успіх в конкурентній боротьбі і стійкий фінансовий стан підприємства значною мірою залежать від можливості підприємства підтримувати рівень витрат не вище середнєгалузевого.

Зниження рівня витрат звернення є найважливішим джерелом збільшення прибутку підприємства, сприяє збільшенню розміру засобів, які спрямовуються на розширення, технічного переоснащення підприємства і задоволення інтересів власника; зниження рівня витрат забезпечує можливість знижувати ціни на товари; зменшує потребу в оборотних коштах, що сприяє збільшенню витрат на виробничий і соціальний розвиток.

3. Зміст і складання кошторису виробництва.

Сукупні витрати підприємства залежно від їх призначення виражаються декількома показниками. До основних відносяться кошториси виробництва, собівартість товарної і реалізованої продукції.

Кошторис виробництва - це витрати підприємства, пов'язані з основною (операційною) його діяльністю за певний період. Звітний кошторис підприємства складається по економічних елементах.

Кошторис виробництва на ______________________рік

Елементи витрат

Сума, тис.грн.

Фактична за минулий рік

План наступного року

1.матеріальні витрати

5210

5400

2.заробітнф плата

2050

2300

3.відчислення на соціальні потреби

720

805

4.амортизація основних фондів і нематеріальних активів

800

800

5.інші витрати

450

500

6.всего витрат

9230

9805

7.витрати, які не включаються у виробничу собівартість продукції

1630

1805

8.зміна залишків витрат майбутніх періодів (приріст віднімається, зменшення додається)

-

+200

9.зміна залишків резервів майбутніх платежів

( приріст додається, зменшення віднімається)

+10

-

10.зміна залишків незавершеного виробництва

( приріст віднімається, зменшення додається)

+50

-300

11.вирбнича собівартість товарної продукції

7560

8100

12.змына залишків нереалізованої продукції за виробничою собівартістю ( приріст віднімається, зменшення додається)

-140

+100

13.виробнича собівартість реалізованої продукції.

7700

8000

Матеріальні витрати як елемент кошторису складаються з витрат на:

- сировину і основні матеріали, що є матеріальною субстанцією продукції;

- вироби, які треба придбати для укомплектовування продукції;

- покупні напівфабрикати;

- виробничі послуги сторонніх підприємств і організацій, необхідні для виготовлення продукції;

- допоміжні матеріали, використовувані в технологічному процесі, або необхідні для його обслуговування на господарські потреби і управлінські потреби;

-паливо і енергія з боку;

-витрати на власне виробництво енергії включаються в кошторис по окремих елементах;

-пошук і використання природної сировини.

Витрати на матеріали визначаються на основі норм їх витрат і цін з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, які не є складовими інших елементів кошторису. З вартості матеріалів віднімають вартість відходів за ціною використання або продажу.

Заробітна плата включає усі форми оплати праці штатного і позаштатного виробничого підприємства, тобто персоналу, зайнятого виробництвом продукції, обслуговуванням виробничого процесу і управлінням. Не включають в кошторис виплати працівникам, які фінансуються з прибутку або інших джерел спеціального призначення.

Відрахування на соціальні потреби містять відрахування на соціальне страхування, до Пенсійного фонду і на інші подібні заходи. Величина цих відрахувань визначається по встановлених нормах, виходячи з витрат на оплату праці незалежно від джерел її фінансування.

Амортизація основних фондів у вигляді амортизаційних відрахувань на повне їх відтворення визначається по встановлених нормах на підставі їх балансової вартості. Амортизація нематеріальних активів здійснюється по лінійно-рівномірному методу, виходячи з терміну їх функціонування.

У інші витрати включають ті з них, які за змістом не можна віднести до названих вище. Це широкий круг витрат різного призначення, а саме: плата послуг зв'язку, охорона, витрати на відрядження, страхування майна, винагорода за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, оплата робіт по сертифікації продукції, витрати на гарантійний ремонт, орендна плата та ін.

Кошторис виробництва, узагальнювальний поелементні витрати підприємства, показує їх ресурсну структуру ( витрати на матеріали, персонал, основні фонди), що дуже важливо для аналізу чинників зниження собівартості продукції.

Порядок розробки кошторису може бути різним залежно від стадії планування, стану інформаційної бази і розміру підприємства. На стадії прогнозних оцінок величини витрат кошторис виробництва можна складати коригуванням фактичних витрат за минулий період.

Елементи фактичних витрат коригуються за допомогою прогнозних коефіцієнтів зміни обсягу виробництва, чисельності персоналу і вартості основних фондів з урахуванням закономірності динаміки витрат, вірогідності зміни норм і цін. Більше обгрунтовано кошторис виробництва визначається по кожному економічному елементу на основі планових об'ємів продукції, норм і цін.