Значення латинських виразів:

1. Jus est art boni et aequi (право є мистецтво добра і справедливості)

2. Jus gentium, jus inter gentes (міжнародне право, право народів)

3. Jus cogens (імперативна, обов’язкова норма)

4. Duro lex est lex (закон суворий, але це закон)

5. Pacta sunt servanda (договори мають дотримуватися)

6. Opinio juris sive necessatis (думка, що визнає цю практику за юридичну норму)

7. Mutatis mutandis (лише необхідні зміни можуть бути зроблені; із змінами, із застереженнями)

8. Clausula rebus sic stantibus (застереження про речі, що залишаються незмінними)

9. Lex posterior derogat legi priori (наступний закон скасовує попередній)

10. Lex specialis derogat legi generale (спеціальний закон скасовує загальний)

11. Jus soli (право ґрунту)

12. Jus sanguinіs (право крові)

Обов’язкові дати.

1. Прийняття Декларації про державний суверенітет України – 16.07.1990

2. Проголошення Акту про незалежність України – 24.08.1991

3. Прийняття Конституції України – 28.06.1996

4. Прийняття Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод – 04.11.1950

5. Вступ в дію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод – 3.09.1953

6. Ратифікація Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод – 17.07.1997

Рекомендована література

1. Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. Міжнародне право. Основи теорії. Підручник. – К., 2002.

2. Баймуратов М.О. Міжнародне право: Підручник. – Суми: ВТД «Університетська книга»; Одеса: «Астропринт», 2006. – 424 с.

3. Антонович Мирослава. Міжнародне право: навч. посіб. / Мирослава Антонович. – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 384 с.

4. Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право. Навчальний

посібник. – К., 2001.

5. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть. Учебник. – М., 2008.

6. Рабінович П. М., Хавронюк М. І. Права людини і громадянина: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2004. – 464 с.

7. Голуб Н.В., Клімкін П.А. Україна та міжнародні організації: Інформаційно-довідкове видання. – К.: Кондор, 2010. – 212 с.

8. Право Європейського Союзу: Навчальний посібник / За ред.. Р. А. Петрова. – 5-те видання, змінене і доповнене. – К.: Істина, 2013. – 384 с.

9. Неліп М.І., Мережко О.О. Силовий захист прав людини. Питання легітимності в сучасному міжнародному праві. – Київ, Наукова думка, 1998 р. – 187 с.

10. Дженіс М. Європейське право у галузі прав людини: джерела і практика застосування / Дженіс М., Кей Р., Бредлі Е. ; [пер. з англ.]. – К. : «АртЕк», 1997. – 624 с.

11. Гом’єн Д. Короткий путівник Європейською конвенцією з прав людини. Видання третє / Донна Гом’єн. – К. : «Фенікс», 2006. – 192 с.

Законодавча база

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Повітряний Кодекс України від 19 травня 2011 р. // Відомості Верховної Ради України, 2011, N 48-49, ст. 536

3. Кодекс торговельного мореплавства від 23 травня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України, 1995, NN 47, 48, 49, 50, 51, 52, ст.349

4. Закон України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України, 2004, N 50, ст.540

5. Закон України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України, 2001, N 13, ст.65;

6. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 30. – Ст. 260.

7. Закон України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України, 1992, N 2, ст. 5

8. Закон України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України, 1991, N 46, ст. 617