87.Сутність міжнародних транспортних зв’язків.

У системі міжнародних економічних відносин важливе місце посідають відносини, пов'язані з організацією і здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів різними видами транспорту (залізничним, автомобільним, повІтряним, морським, річковим). Міжнародні транспортні перевезення — це необхідна умова успішного розвитку міжнародних економічних відносин. Перевезення сировини, матеріалів, устаткування, сільськогосподарської продукції та інших вантажів, передбачених міжнародними договорами та угодами, — це один із засобів їх реального виконання. Від чіткого урегулювання міжнародних відносин у галузі транспорту залежать результати у міжнародному співробітництві в різних його напрямах. Ці відносини, які виникають між державами, національними органами управління транспортом, міжнародними організаціями, регулюються відповідними міжнародними принципами і нормами. Їх система відображає зміст міжнародного транспортного права як підгалузі, складової частини міжнародного економічного праваТранспортні договори укладаються від імені за дорученням уряду центральними органами управління транспортом — міністерствами та іншими установами, які здідійснюють керівництво залізничним, морським, річковим, повітряним транспортом.

88.Організація оон по промисловому розвитку як міжнародна економічна організація.

До організацій ,які приймають акти у системі правового регулювання між­народних відносин у галузі промисловості належать : Конференція з торгівлі і розвитку,Комітет з промислового розвитку Економічної і Соціальної Рази 00Н, Організація 00Н з промислового розвитку, регіональні комісії Еконо­мічної і Соціальної Ради 00Н та ін. Одним із інструментів регулювання міжнародних відносин у галузі промислового співробітництва є двосторонні договори та угоди.Організація Об'єднаних Націй. Створена в 1966 р. з метою сприяння промисловому розвитку та прискорення процесів індустріалізації країн, що розвиваються, координує діяльність 00Н у сфері промислового розвитку. Членами Організації є понад 160 держав. Штаб-квартира розташована у Відні.Основні органи — Генеральна конференція, Рада з промислового розвитку, Постійний комітет і Секретаріат. Організація має власний бюджет, що формується з внесків країн-членів.

Головними видами діяльності є оперативна і допоміжна. Опера­тивна охоплює надання технічної допомоги країнам, що розвивають­ся, у здійсненні конкретних проектів (надання консультацій, відряд­ження експертів, забезпечення кадрами тощо). Допоміжна діяльність стосується збирання, узагальнення, публікації інформації, виконання досліджень, організації конференцій з питань промислового розвитку. Під егідою цієї Організації опрацьовуються десятирічні регіо­нальні стратегії розвитку. Діє Банк промислової і технологічної інформації, втілюється Технологічна програма, спрямована на ство­рення національних закладів з дослідження світового ринку техно­логій, зміцнення власного науково-технічного потенціалу.

89.Міжнародне торгове право – складова частина міжнародного економічного права.

При розгляді системи міжнародного економічного права : Особлива частина об'єднує систему правових норм і принципів, які регулюють міжнародну торгівлю, міжнародні валютні відносини, міжнародні пере­везення та інші важливі напрями міжнародного економічного співробітництва. Міжнародне торгове право — це система норм і принципів, яка регулює відносини, що виникають у галузі міжнародної торгівлі, і є складовою частиною між­народного економічного права. Якщо міжнародне економічне право — галузь міжнародного права, то міжнародне торгове право — його підгалузь.Джерела міжнародн. Торгов. права: міжнародні договори (міжнародні торгові договори); міжнародні торгові звичаї, в яких відтворена практика міжнародних торгових відносин; судові прецеденти міжнародних арбітражів і судів; національне законодавство країни, якщо воно за згодою держав використовується для регулювання міжнародних торгових відносин; міжнародно-правові акти міжнародних організацій.Основним джерелом є міжнародний торговий договір. Система міжнародного торгового права складається з окремих інститутів. В них визначені поняття і система міжнародного торгового права; правові принципи здійснення міжнародної торгівлі; система органів, які виконують функції управління міжнародною торгівлею; міжнародні організації у галузі міжнародної торгівлі, міжнародні торгові договори та угоди; міжнародно-правове регулювання угод у галузі зовнішньої торгівлі; міжнародно-правовий режим торгових портів; міжнародно-правовий режим морських, залізничних, річкових і повітряних торговельних шляхів; міжнародно-правові засоби розгляду торгових спорів.

Міжнародна торгівля здійснюється на основі принципів, які дістали своє закріплення у багатьох міжнародно-правових документах; у документах Конференції О ОН з торгівлі і розвитку (Заключний акт від 15 червня 1964 р.).