72.Правове регулювання міжнародних автомобільних перевезень.

Міжнародне перевезення автомобільними транспортними засобами використовується у тих випадках, коли це лише одна із можливостей переміщення вантажів і пасажирів або коли такий вид перевезення у даних умовах є більш рентабельним й ефективним порівняно з використанням інших (залізничних, морських, річкових, повітряних) засобів транспорту. Міжнародні автомобільні перевезення здійснюються на основі укладених конвенцій і угод. Однією з перших багатосторонніх конвенцій була Конвенція про урегулювання авторуху між країнами, встановлення технічних умов автомашин у міжнародному сполученні, прав управління автомобілем, уніфікації сигналів на автодорогах (Париж, 1926р.)У1949р. у Женеві була підписана нова багатостороння Конвенція про урегулювання авторуху між країнами. З метою розвитку автомобільного транспорту, представлення інтересів автотранспортних об'єднань у міжнародних орга­нізаціях, сприяння дослідним роботам з технічного розвитку експлуатації і економіки автомобільних перевезень у 1947 р, була створена Міжнародна спілка автомобііьного транспорту. Для координації діяльності автотранспортних підприємств та об'єднань, що функціонують при залізничних дорогах, у 1950 р. у Берні була створена Спілка автодорожних служб залізниць. Зростання автомобільних перевезень вантажів і пасажирів обумовило необхідність активного укладення угод між багатьма країнами. Практично всі країни уклали такі угоди із сусідніми країнами. У них містяться положення про регулярні перевезення вантажів і пасажирів автотранспортними засобами, визначається порядок розрахунків і платежів за міжнародні транспортні та пов'язані з ними послуги, визначаються перевізники тощо.

Національне законодавство Міністерство транспорту України своїм наказом № І78 від ) липня 1993 р, затвердило Інструкцію "Про порядок видачі об'єктам підприємницької діяльності ліцензій на здійснення внутрішніх і міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом".

73.Міжнародне економічне право в системі міжнародного права.(76).

МЕП-совокупность норм и принципов,регулирующих отношения между субъектами МП в связи с их деятьльностью в области МЕО.Предметом регулирования МЕП является МЕО-многосторонние и двухсторонние.

Помимо предмета регулирования , существуют другие критерии отнесения МЕП к самостоятельной отрасли МП,а именно:

-наличие специальных принципов;

-заинтересованность международного сообщества в регулирование данного комплекса отношений;

-большое международное значение МЕО и обширный объем соответствующих международно-правовых норм.

В современной российской и западной науке МП были выдвинуты 2 основные концепции МЕП:1).МЕП-это отрасль международного публичного права, предметом регулирования которой являются экономические отношения субъектов МП. 2).МЕП-это совокупность норм МП и внутригосударственного права, предметом регулирования которой являются международ.экономические(хозяйственные,коммерческие) отношения между любыми субъектами права, участвующими в этих отношениях.

К особенностям МЕП относятся следующие:

-МЕП- это совокупность норм, еще только формирующяяся как система;

-в МЕП присутствует относительно большое количество рекомендательных норм(источником которых являються решения международных организаций и конференций) и международных обычных норм.