54.Питання укладення міжнародних економічних договорів.(21,24).

55.Характеристика загальних принципів міжнародного економічного права.

1) Принцип мирного співіснуванн.я Додержання цього принципу зобов'язувало держави світу відмовлятися від застосування сили або погрози силою, мирно врегульовувати спори, знайшов своє втілення у багатьох міжнародно-правових актах, які регулюють відносини між окремими країнами світу. Він міцно вкорінився в політичній і правовій термінології 00Н, у ряді резолюцій її Генеральної Асамблеї, інших міжнародно-правових документах. Так, в уже згадуваній Хартії економічних прав і обов'язків держав, прийнятій Генеральною Асамблеєю 00Н у 1974 р.(далі — Хартія 1974 р.),передбачені суверенне право кожної держави на вільний вибір соціально-економічної системи , заборона дискримінації держав у міжнародній торгівлі за ознаками належності до певної соціально-економічної системи.

2) Принцип суверенної рівності держав визнаний Статутом 00Н і закріплений у міжнародних договорах і деклараціях. Термін "суверенітет" у перекладі з французької буквально означає "верховенство", "верховна влада". Якщо його немає, то не може бути і самої держави. Декларацією про державний суверенітет України, прийнятою Верховною Радою України 16 липня 1990 р., проголошено її державний суверенітет як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади в Україні в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.У Статуті 00Н. "Організація заснована на принципі суверенної рівності її Членів",— всі держави, незалежно від існуючої в них соціально-економічної системи, масштабів їх території, кількості і складу населення, економічної чи військової могутності, а також інших характерних для них ознак, є рівноправними, суверенними суб'єктами міжнародних відносин, у тому числі і міжнародних економічних відносин.

3)Принцип співробітництва держав є основою побудови і розвитку міжнародних відносин у різних сферах і галузях. Цілком зрозуміло, що без додержання цього принципу неможливі нормальні міжнародні відносини, зокрема в економічній сфері. Розділ Декларації 1970 р., котрий називається "Обов'язки держав, які співробітничають одна з одною відповідно до Статуту", -держави зобов'язані співробітничати одна з одною, незалежно від відмінностей їхніх політичних, економічних і соціальних систем, у різних галузях міжнародних відносин з метою підтримання міжнародного миру, безпеки і сприяння міжнародній економічній стабільності та прогресу, загальному добробуту народів.

4) Принцип невтручання має похідний характер стосовно принципів( повага суверенітету і суверенної рівності держав). Статут 00Н забороняє втручання у справи, які стосуються внутрішньої компетенції будь-якої держави, навіть 00Н. На це також наголошується в Декларації 1970 р. та інших міжнародно-правових документах. Дотримання принципу виключає можливість використання тиску, всіляких економічних санкцій, введення ембарго та інших обмежень стосовно тієї чи іншої держави.

5)Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань (принцип поваги міжнародних зобов'язань.Цей принцип знайшов чітке закріплення у Заключному Акті загальноєвропейської наради, в якому, зокрема, зазначено: "Держави-учасниці сумлінно виконуватимуть свої зобов'язання з міжнародного права, як ті зобов'язання, котрі випливають із загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, так і зобов'язання, котрі випливають із відповідних міжнародному праву договорів або інших угод, учасниками яких вони є".

6)Принцип взаємної вигоди —найчастіше керуються у міжнародних економічних відносинах. Пов'язаний з таким принципом, як суверенна рівність держав. Адже лише в межах рівності можна врахувати взаємні інтереси, досягти обопільної вигоди. Тому в Хартії 1974 р. ці принципи розглядаються як такі, що взаємно доповнюють один одного. Недодержання цього принципу у міжнародних економічних відносинах спричиняє неоколоніалізм, дискримінацію, нерівноправність і нееквівалентність обміну, врешті-решт, призводить до політичної і економічної залежності, особливо ще недостатньо розвинутих країн.

Водночас не слід вважати якимось відступом від принципу взаємної вигоди встановлення, як виняток, для країн, що розвиваються, певних пільг, режиму найбільшого сприяння ( преференції (з лат. — віддаю перевагу), які застосовуються лише щодо тих країн, яким їх надано, і не поширюються на інші країни, навіть якщо вони користуються режимом найбільшого сприяння. Зазначене "порушення" принципу взаємної вигоди забезпечує фактичну рівність і фактичну взаємну вигоду в економічних стосунках між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються.