40.Види міжнародних економічних організацій.

Межгосударственные(межправительственные)организации –субъекты МП/МЕП.Они имеют определенные международные права и обязанности, могут преобретать их, заключать договоры, пользуються иммунитетами, несут международно-правовую ответственность за свои действия.Правосубъектность организаций и ее объем основывается на уставах и не нуждается в признании другими государствами.При этом устав международной организации может содержать «подразумеваемые» элементы правосубъектности:если,например,в уставе прямо не предусмотрена возможность заключать договоры, то подразумеваеться, что организация может их заключать в рамках устава во имя достижения своих целей(при отсутствии возражений со стороны государств-членов).Возможно определенное расширение объема правосубъектности международной организации путем принятия решений ее органами(при отсутствии возражений со стороны государств-членов).

В качестве параорганизаций рассматриваються , в частности,межправительственные комиссии по экономическому и научно-техническому сотрудничеству.Параорганизации могут обладать частью или всеми признаками международной организации,но отдельные из этих признаков недостаточно выражены, отсутствует презумпция воли сторон создать международную организацию.Ряд международных организаций/международных экономич.организаций играет роль организационной основы для достижения целей экономической интеграции государств-членов.

Перший найбільш узагальнений поділ міжнародних організацій дає можливість виділити їх чотири групи: 1) універсальні міжнародні організації, членами яких є держави різних соціально-економічних систем; 2) міжнародні організації, членами яких були соціалістичні країни; 3) міжнародні організації, які об'єднували капіталістичні країни; 4) міжнародні регіональні організації, до складу яких входять країни, що розвиваються. Класифікацію міжнародних економічних організацій можна продовжити і в межах кожної із названих груп. Так, серед такої універсальної міжнародної організації, як 00Н, можна виділити дві підгрупи. Перша — спеціалізовані установи 00Н і друга — допоміжні органи 00Н, які користуються статусом міжнародних організацій. До першої групи, наприклад, можна віднести Організацію Об'єднаних Націй з промислового розвитку, а до другої — Конференцію з торгівлі та розвитку. Певну роль у розвитку міжнародного економічного співробітництва в окремих напрямах відіграють міжнародні та регіональні міжурядові галузеві організації, зокрема Продовольча і сільськогосподарська організація ООН, Всесвітня поштова спілка, Організація міжнародної цивільної авіації, Міжурядова морська консультативна організація, Міжнародний банк економічного співробітництва та ін. Всі названі організації наділені міжнародною правосуб'єктністю, створені на основі міжнародних договорів, вони у межах своєї діяльності обговорюють різноманітні економічні проблеми, розробляють і приймають нормативні акти та окремі норми міжнародного економічного права Правоздатність, якою наділені міжнародні економічні організації, дає їм змогу укладати різні угоди як з окремими державами, так і з міжнародними організаціями в межах завдань і цілей, закріплених в їхніх установчих документах. Міжнародні економічні організації користуються імунітетом, що має важливе значення для їхньої діяльності

Міжурядові економічні організації-ці організації є постійно діючим механізмом, який дає можливість державам оперативно вирішувати (чи намагатися це зро­бити) питання міжнародного економічного життя. Організації вико­ристовуються як форуми для обговорення найважливіших економіч­них проблем світу загалом та його регіонів.

У таких організаціях концентруються фахівці світового рівня, здатні вирішувати найскладніші питання сьогодення.

Міжнародні економічні організації не мають самостійних еко­номічних інтересів, їх діяльність не спрямовується на пряме одер­жання прибутків. Ці організації існують для того, щоб забезпечити розвиток економічного співробітництва держав.

Міжнародні міжурядові економічні організації є постійним об'єд­нанням відповідних держав. Вони створюються на основі схваленої державами міжнародної угоди чи іншого установчого акта з метою координації зусиль для вирішення певних проблем. Функції та повно­важення організації та її органів, як правило, визначаються так званим конституційним документом відповідної організації (статутом, конвен­цією, угодою тощо). Міжнародні організації мають приблизно таку структуру: збори (що скликаються періодично) представників усіх держав-членів, виконавчий орган, а також у більшості випадків постійний секретаріат.

Міжнародні організації мають постійний або регулярний характер діяльності; вони проводять багатосторонні переговори, відкрите обго­ворення питань та прийняття рішень (які, як правило, не мають обов'яз­кової сили).

Міжнародні міжурядові організації бувають всесвітніми і регіо­нальними. При деяких організаціях існують постійні представництва держав.