Термінологічний словник.

Банківський кредит – кредит, який видається без забезпечення – лише під зобовязання повернути кредит. Надається, як правило, надійним позичальникам. Комерційні банки можуть надавати бланкові позики лише в межах наявних власних коштів.

Державний кредит – вид кредиту, при якому одним із суб’єктів кредитних відносин (як правило, позичальником) виступає держава.

Довгостроковий кредит – кредит, що охоплює позики, які надаються на строк понад 3 роки і призначені для формування основних фондів.

Економічні межі кредиту – межа відносин з приводу передачі вартості у тимчасове використання.

Економічні межі кредиту – межа відносин з приводу передачі вартості у тимчасове використання.

Емісійна функція кредиту – у сучасній економіці гроші виникають унаслідок банківського кредитування. Нестача платіжних засобів у економіці також може покриватись за рахунок розширення комерційного кредиту.

Контрольно-стимулювальна функція кредиту – контроль з боку кредитора над використанням коштів позичальником. З іншого боку, необхідність віддати кредит стимулює позичальника ефективніше використовувати кошти.

Кредит (лат.credo – вірити) – економічні відносини між юридичними та фізичними особами з приводу отримання позики в грошовій або товарній формі на засадах повернення, строковості, платності.

Кредитна експансія – комплекс заходів, спрямованих на розширення банківського кредитування (збільшення грошової пропозиції) і прискорення економічного зростання і застосовується при анти циклічному регулюванні економіки.

Кредитна рестрикція – комплекс заходів, спрямованих на скорочення банківського кредитування (зниження пропозиції грошей). Використовується для обмеження платоспроможного попиту і скорочення інфляції.

Лізинговий кредит – економічні відносини між юридичними особами, що виникають у випадку оренди майна і супроводжуються укладенням лізингової угоди.

Міжнародний кредит – вид кредиту, що обслуговує рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин.

Норма процента – співвідношення доходу на позичковий капітал з сумою наданої позики (вимірюється у процентах).

Тема 7 Кредитні системи

Слід звернути увагу на відмінності між категоріями „кредитна система” та „банківська система”. Інституційний склад кредитної системи: банківська система; небанківські кредитно-фінансові установи; інвестиційні компанії; інвестиційні фонди; страхові компанії; пенсійні фонди; кредитні спілки; ломбарди; лізингові та факторингові компанії тощо.

Участь у кредитних відносинах (акумулювання та перерозподіл позичкового капіталу) на постійних засадах є загальною ознакою установи, що належить до кредитної системи. Потрібно навчитися наводити приклади та бачити перспективу розвитку кредитної системи.

Необхідно звернути увагу на небанківські кредитні установи, які існують в Україні, з’ясувати роль небанківських кредитних установ у нагромадженні та мобілізації грошового капіталу. Звернути увагу на учасників ринку цінних паперів, які створюють істотну конкуренцію банкам підчас здійснення ними інвестиційних та довірчих операцій. Охарактеризувати роль контролюючих органів та макроекономічне значення регулювання діяльності інвестиційних фондів та компаній, довірчих товариств, страхувальників.

Слід запам’ятати, що основні форми діяльності небанківських кредитно-фінансових установ на ринку позичкових капіталів зводяться до акумуляції збережень населення, надання корпораціям кредитів, та через облігаційні позички, іпотечних та споживчих позик.

Необхідно з’ясувати питання про стійкість банківської системи, тобто її здатність стабільно виконувати свої функції. Стійкість банківської системи забезпечується самими банками та з боку центрального банку. З цією метою НБУ встановлює для комерційних банків обов’язкові економічні нормативи. Класифікація кредитного портфеля банку наведена в табл.4.

Таблиця 4