
- •Тематичний план
- •Загальні розділи дисципліни
- •1. Лучна рослинність
- •Бобові трави.
- •Злакові трави.
- •2. Біолого-екологічна та господарська характеристика багаторічних злакових трав
- •Злакових трав
- •3. Біолого-екологічна та господарська характеристика багаторічних бобових трав
- •4. Біолого-екологічна і господарська характеристика різнотрав’я та осок
- •5. Поліпшення природних лучних угідь
- •Поверхневе поліпшення:
- •Докорінне поліпшення. (Створення сіяних сінокосів ти пасовищ):
- •6. Складання травосумішок і розрахунок норм висіву насіння лучних трав
- •Завдання 8. Складання травосумішок для змішаних посівів
- •7. Організація і агротехніка вирощування трав на насіння
- •8. Розрахунок потреби в насінні, площі посіву лучних трав
- •Табиця 10. Розрахунок площі насіннєвих посівів лучних трав
- •9. Біологічні та екологічні особливості газоноутворювачів
- •10. Принципи формування газонних травостоїв та їх склад
- •11. Розрахунок норм висіву газонних травосумішок
- •12. Проект створення та догляд за газонами
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Додатки
- •Польовий бланк опису контуру
- •Співвідношення насіння трав різних біологічних груп при сівбі в травосумішці (по і. В. Ларіну, в % до норм сівби в одновидовому посіві)
- •Норма висіву насіння одно видових газонів
- •Використання багаторічних трав при поліпшенні кормових угідь Лісостепу України
- •Норми висіву насіння газонних трав для створення та ремонту газонів (кг/100м2)
- •Основні травосуміші для створення та ремонту різних типів газонів
- •Внесення мінеральних добрив на газони
- •Приклади компонування газонів різних типів
- •Література
1. Лучна рослинність
У більш вологих місцезростаннях розвиваються лучні травостої. У їх формуванні беруть участь понад 400 видів квіткових рослин. Луки традиційно поділяють на материкові та заплавні. Перші у сухих умовах представлені дрібно травними угрупованнями, де домінують злаки - мітлиця тонка, зростають віскарія звичайна, любочки шорсткі, нечуйвітер волохатенький, перстач сріблястий тощо. На багатших ґрунтах у травостої переважає різнотрав'я: конюшина гірська, бедринець ломикаменевий, підмаренники м'який і справжній, жовтець багатоквітковий тощо. На вологих луках, що приурочені до нижніх частин схилів балок, лісових галявин, поширені ценози пахучої трави звичайної, тонконога лучного та костриці лучної. Різнотравну основу їх складають королиця, дзвоники розлогі, конюшина лучна тощо. У пласких зниженнях і улоговинах з багатими дерновими ґрунтами розпинаються злаково-різнотравні луки.
Найбільшу площу лучна рослинність займає у заплавах. Видовий склад рослин їх ділянок залежить передусім від тривалості заливання весняними водами, кількості та якості відкладеного намулу. Поблизу русла на слабко сформованих шаруватих ґрунтах переважають зарості кореневищних злаків бромопсиса безостого, пирію повзучого, на пісках - куничника наземного. Характерними для таких місць є зарості кремени, листки якої нагадують листки мати-й-мачухи, проте більші за розміром. Для рівнинних ділянок центральної заплави з багатими дерново-лучними ґрунтами характерні високопродуктивні луки з пануванням костриці лучної, тимофіївки лучної, лисохвоста лучного, з якими поєднуються численні бобові -- конюшини лучна, гібридна та повзуча, чина лучна, горошок мишачий, із різнотрав'я - оман британський, любочки осінні. У більш вологих умовах зустрічаються жовтець їдкий, рутвиці проста і блискуча, плакун верболистий, чихавка звичайна. На підвищеннях, які навесні лише зрідка і ненадовго заливаються, розвиваються остепнені луки. Найчастіше тут домінують мітлиці тонка і тонколиста, тонконіг вузьколистий, типчак. Знижені ділянки, де надовго затримується повенева вода, зайняті болотистими луками тонконога болотного, бекманії, очеретянки, мітлиці повзучої, осоки гострої. У помірно густому травостої тут інколи трапляються лучні орхідеї - зозулинець болотний.
Серед лучних трав переважно використовують представників двох родин: злакові і бобові. Питома вага їх в залежності від зволоження повинна складати від 35-40 до 60%.
Багаторічні трави широко застосовують як у польовому травосіянні, так і для залуження під час докорінного поліпшення сіножатей і пасовищ на кормових угіддях. Лучні трави, особливо бобові та бобово-злакові сумішки, поліпшують агрофізичні властивості ґрунту, збагачуючи його на органічну речовину та азот.
Для польового травосіяння та сівби на природних кормових угіддях України доцільно висівати такі багаторічні бобові трави: конюшину лучну, гібридну, білу; люцерну, козлятник східний, еспарцети і буркун білий. З багаторічних злакових трав найбільше поширені тимофіївка лучна, вівсяниця лучна, житняк ширококолосий, стоколос безостий, райграс високий і грястиця збірна. За типом кущіння багаторічні злакові трави поділяють на кореневищні, нещільнокущові і щільнокущові, а за висотою розташування листя на стеблах - на верхові й низові.
Для успішного вирощування лучних бобових і злакових трав важливо знати їх біологічні особливості, будову кореневої системи, облистяність, висоту стебла, будову листків, квіток, суцвіття, плодів та насіння .