
- •Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності.
- •Міжнародні норми соціальної відповідальності.
- •Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність».
- •Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».
- •7. Трудові норми Міжнародної організації праці. Конвенції та Рекомендації моп. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці.
- •8. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва.
- •9. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі.
- •4.1. Основні принципи політики у сфері охорони праці
- •4.2. Планування та фінансування заходів з охорони праці
- •4.3. Обов’язки та відповідальність
- •4.4. Управління документацією
- •11. Елементи системи управління охороною праці, міжнародний стандарт ohsas 18001:2007. Політика в галузі охорони праці.
- •12. Планування. Впровадження і функціонування суоп. Перевірки і коригувальні дії. Аналіз з боку керівництва.
- •13. .Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. Ефективність функціональної структури суоп.
- •14. Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці.
- •Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій. Мета та основні параметри планів. Аналітична та оперативна частини Плану.
- •Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці. Основні складові інтегрованої системи менеджменту. Функціональні та організаційні особливості.
- •18. Загальні положення та визначення. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •19. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •Розслідування нещасних випадків.
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •23. Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •25. Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •26. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •27.Розподіл травм за ступенем тяжкості
- •29. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності.
- •Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць.
- •32. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони.
- •33. Вимоги до засобів індивідуального захисту
- •34. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
- •35. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень.
- •36.Утримання території підприємств галузі. Особливості охорони праці при ремонтних роботах, під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря.
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
- •Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил. Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук.
- •Мікроклімат робочої зони.
- •Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •43. Використання статистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і професійних захворювань в аналітичній роботі.
- •44. Показники частоти та тяжкості травматизму.
- •45. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
- •Забезпечення безпечної евакуації персоналу.
- •Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції.
- •Державний пожежний нагляд.
- •49. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •50. Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •52.Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •53.Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
- •54.Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •55. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •56. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •57. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •58. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду. Страхові тарифи. Страхові виплати.
- •59. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
27.Розподіл травм за ступенем тяжкості
За ступенем тяжкості травми розподіляються на 2 категорії: тяжкі і легкі. До тяжких травм відносяться:
За характером отриманих ушкоджень:- відкрита проникаюча черепно-мозкова травма;- перелом черепа;- внутрішньочерепна травма важкого і середньоважкого ступеня яжкості;- проникаючі поранення хребта;- відкриті поранення органів заочеревинного простору (нирок, наднирників, підшлункової залози- вивихи та переломовивихи великих суглобів кінцівок; - закриті та відкриті переломи довгих кісток кінцівок;-опіки- стійка втрата працездатності (інвалідність);- травми органа зору, що супроводжуються порушенням зору.
Травми, що в гострий період супроводжуються:- шоком будь-якого ступеня тяжкості і будь-якого генезу;- комою різної етіології;- гострою нирковою або печінковою недостатністю- гострою дихальною недостатністю;
Травми, які призвели до тяжких наслідків:- втрата зору, слуху, мови;- втрата якого-небудь органа або повна втрата його функції - психічні розлади;- втрата репродуктивної здатності;- невиправне понівечення обличчя.
До легких травм відносяться:ушкодження, що не вказані вище;розлади здоров'я з тимчасовою втратою працездатності тривалістю до 60 днів.
28.
Найбільш поширеними взаємодоповнюючими методами дослідження виробничого травматизму є статистичний і монографічний. Але сьогодні все більше уваги приділяють економічному, ергономічному та психофізіологічному методам. Статистичний метод базується на аналізі статистичного матеріалу по травматизму, який накопичений на підприємстві або в галузі за декілька років. Дані для цього аналізу містяться в актах за формою Н-1 і в звітах по формі 7ТНВ. Статистичний метод дозволяє встановити найбільш поширені види травм по окремим підприємствам, визначити причини, які спричиняють найбільшу кількість нещасних випадків, виявити небезпечні місця, розробити і провести необхідні організаційно-технічні заходи.
При проведенні статистичного аналізу для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві і в галузі використовують кількісні і якісні відносні показники, засновані на вивченні первинних документів про травматизм (актів за формою Н-1 і звітів по формі 7ТНВ). Різновидами статистичного методу є груповий і топографічний методи. При груповому методі травми групуються за окремими однорідними ознаками: часу травмування, кваліфікації; спеціальності і віку потерпілого; видам робіт; причинам нещасних випадків та інші. Це дозволяє визначити найбільш несприятливі ділянки в організації робіт та фактичний стан умов праці в цеху, на підприємстві.
При топографічному методі всі нещасні випадки систематично наносять умовними знаками на плані розташування обладнання у цеху або на ділянці. Накопичення таких знаків на позначці робочого місця або обладнання характеризує його підвищену небезпечність і потребує відповідних профілактичних заходів. Монографічний метод являє собою аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які властиві технологічному процесу, обладнанню, ділянці виробництва. Цей метод дозволяє не тільки проаналізувати нещасні випадки, що сталися, а й виявити потенційні небезпечні фактори, які існують на ділянці технологічного процесу або обладнання, що вивчається, а також використати отримані результати при проектуванні виробництва та для розробки заходів з охорони праці. Економічний метод полягає в визначенні економічної шкоди від заподіяного травматизму, визначенні економічної ефективності від затрат на розробку та впровадження заходів з охорони праці. Цей метод не дозволяє виявити причини травматизму і тому застосовується як доповнення до інших методів. Ергономічний метод ґрунтується на комплексному вивченні системи "людина - машина - виробниче середовище". Відомо, що кожному виду трудової діяльності відповідають визначені фізіологічні, психофізіологічні і психологічні якості людини, а також її антропометричні дані. Тому при комплексній відповідності вказаних властивостей людини до конкретної трудової діяльності можлива ефективна і безпечна робота. Порушення відповідності може призвести до нещасного випадку.
При такому аналізі травматизму слід враховувати, що здоров'я і працездатність людини залежать від біологічних ритмів функціонування організму під впливом геліогеофізичних явищ. Дія таких явищ, як іонізація атмосфери, магнітне і гравітаційне поле Землі, активність Сонця, гравітація Місяця та інші, викликає відповідні зміни в організмі людини, що змінюють її поведінку. Це може призвести до зниження сприйняття змін у навколишньому середовищі і до нещасних випадків.
Статистичний, економічний, ергономічний методи аналізу травматизму трудомісткі, тому для більш ефективного використання інформації необхідно застосовувати ЕОМ.