2.2. Аналіз сучасного стану внутрішніх та зовнішніх запозичень України

Внутрішній державний кредит – заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом.

Механізм утворення внутрішнього державного боргу України передбачає випуск Мінфіном та розміщення на ринку цінних паперів облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Українською особливістю є те, що левова частка державних облігацій викуповується Національним банком і не спричиняє відтоку капіталу з приватного сектору, як того вимагає логіка класиків.

Ситуація внутрішнього боргу вважається більш сприятливою, ніж боргу зовнішнього, оскільки за зростання зовнішнього боргу країна може потрапити не тільки в економічну, а й у політичну залежність від країни-кредитора. Тому в розвинутих країнах парламенти встановлюють різні обмеження для зовнішніх запозичень уряду.

Державний внутрішній борг на кінець 2012 року становив 141,66 млрд.грн. або 17,79 млрд. дол.США. При цьому, державний борг України збільшився на 96,47 млрд.грн. (42,50%) державний внутрішній борг збільшився на 50.592.021,29 тис.грн. (55,55%) в основному за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики для фінансування державного бюджету та поповнення Стабілізаційного фонду (на суму 39,8 млрд.грн.), збільшення статутних капіталів Укрексімбанку, НАК «Нафтогаз України» та Державної іпотечної установи (на суму 15,8 млрд. грн.), а також для відшкодування сум податку на додану вартість (на суму 16,4 млрд. грн.) [21]..

Динаміка внутрішнього кредиту в період з 2008-2012 рр. зображена на рис.2.3.

Рис. 2.3. Динаміка внутрішнього кредиту за 2008-2012 роки, тис. грн. [24]

Як свідчать дані рис.2.3 ,внутрішній державний борг України протягом 2008-2012 років мав позитивну тенденцію, що демонструє значне піднесення внутрішньої заборгованості України. Темп приросту в 2012 році проти 2007 року становить 753%, а в 2012 році проти 2011 року 55,55%.

На кінець 2012 року обсяг ОВДП у власності НБУ становив 41,6 млрд. грн. (близько 70% від загального обсягу випуску). Другим за величиною власником ОВДП є сектор комерційних банків (близько 25%). Решта облігацій внутрішньої державної позики були придбані резидентами та нерезидентами. За словами аналітиків Рахункової палати такий викуп Національним банком значної частки ОВДП свідчить про приховане емісійне фінансування державного бюджету [З, C. 26]. Тому на даному етапі ми обмежимося переважно аналізом зовнішнього боргу, оскільки збільшення внутрішніх запозичень у вітчизняних реаліях фактично активізує зростання інфляції.

Питому вагу у структурі внутрішньої заборгованості України в період 2011-2012 рр. складає заборгованість перед юридичними особами. У 2011 р. ця величина сягнула 87 631 511,00 тис. грн.. (96,22%), 2012 - 138 355 785,00 тис. грн. (97,67%). Однак у 2010 році ця величина становила лише 33 521 860,40 тис. грн., що становить 75,05 % від загальної суми внутрішнього державного боргу. Наступною величиною є заборгованість перед банківськими установами. У 2010 році ця величина становила 24,95 % від загальної суми внутрішнього державного боргу, у 2011 р. – 3,78 %, а у 2012 р. – 2,33 %.

Розглянемо відношення внутрішнього кредиту до ВВП на рис. 2.4. [8, с. 47].

Рис.2.4. Динаміка внутрішнього кредиту до ВВП

Критичний рівень за міжнародними стандартами – 30%. Скорочення цього показника відбулося у 2005-2010 рр. Починаючи з 2011 р. відбулося стрімке зростання відношення внутрішнього кредиту до ВВП.

Для більш точного розгляду питання зовнішньої заборгованості проаналізуємо сучасний стан зовнішнього державного кредиту в Україні.

Зовнішній державний кредит – це сукупність боргових зобов’язань держави, що виникли у результаті запозичень на зовнішньому ринку.

Зовнішній державний кредит включає:

- заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку;

- заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління;

- заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками;

- заборгованість не віднесена до інших категорій.

Сьогодні у структурі державного боргу істотно переважає зовнішня заборгованість. Так, за 1999-2012 рр. частка зовнішнього державного боргу у загальному обсязі державного боргу України становила не менше 70%. Аналіз відносних показників зовнішнього державного боргу України за 1996-2006 рр. показав, що деякі показники зовнішньої державної заборгованості найбільш наблизилися до критичних меж на початку 2000 р. Але протягом 2005-2012 рр. вдалося покращити боргову ситуацію в країні, стабілізувати темпи зростання зовнішньої державної заборгованості та поліпшити рівень всіх боргових показників порівняно з 2006 р. Це було пов’язано із загальним покращенням економічної та фінансової ситуації в країні [4].

Сума державного боргу України на кінець 2012 року. Знаходилася на рівні 323,47 млрд. грн., у тому числі: зовнішнього – 181,81 млрд. грн.. (53,21% від суми державного боргу), внутрішнього – 141,66 млрд. грн.. (43,79%). За наведеними даними можна визначити, що більша частка державного боргу України є зовнішнім боргом, і це – негативний фактор щодо формування економічної безпеки держави. Гарантований державою борг знаходився на рівні близько 108,76 млрд. грн., у тому числі: зовнішній – 94,93 млрд. грн. (87,29%); внутрішній – 13,83 млрд. грн. (12,71%).

Динаміка зовнішнього кредиту України у 2012 році визначалася:

- значними обсягами чистих зовнішніх залучень Уряду (7.0 млрд. дол. США) та довгострокових залучень реального сектору економіки (3.5 млрд. дол. США);

- суттєвим накопиченням короткострокового боргу інших секторів за торговими кредитами і простроченою заборгованістю (4.7 млрд. дол. США):

- скороченням довгострокових зобов'язань українських банків перед нерезидентами (2.5 млрд. дол. США) [21].

Обсяг та структура зовнішнього боргу України за останні роки суттєво змінилася. Масштабне використання українськими компаніями іноземних кредитних ресурсів призводить до залежності національної економіки в кон’юнктури світового ринку капіталу та дисбалансів світової економіки [18].

Рис. 2.5. Динаміка зовнішнього кредиту за 2008-2012 роки, тис. грн.

Як свідчать дані рис. 2.5, зовнішній державний кредит України протягом 2007-2011 років мав позитивну тенденцію.

Темп приросту в 2012 році проти 2008 року становить 267,3 %, а в 2012 році проти 2011 року 33,8 %.

Сукупний зовнішній державний борг України складається з зовнішнього боргу та гарантованого зовнішнього боргу.

Сукупний зовнішній державний борг України протягом 2007-2012 років збільшувався. В 2012 році порівняно з 2008 роком сукупний зовнішній борг збільшився на 332,8 %, а в 2012 році порівняно з 2011 роком на 30,7 %.

Заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку на 2012 зменшилась на 4,17 % порівняно з 2011 роком. Заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління мають тенденцію до зменшення у загальній структурі зовнішнього кредиту, відповідно у 2010 році – 15,44%, 2011 р. - 9,23% та 2012 р. - 6,2%. Незважаючи на незначну частку заборгованості за позиками, наданими іноземними комерційними банками у період 2010-2011 рр. ситуація змінилась у 2012 році. Ця величина становила 8,76% загальної суми зовнішнього кредиту.

Розглянемо відношення зовнішнього кредиту до ВВП на рис. 2.6. [18, с.16].

Рис.2.6.Динаміка зовнішнього кредиту до ВВП

Відношення зовнішнього кредиту до ВВП – один із головних показників стану зовнішньої заборгованості країни. Цей показник характеризує ступінь боргової залежності національної економіки від зовнішнього фінансування. Критичний рівень за міжнародними стандартами – 40%, за національною методикою розрахунку рівня економічної безпеки – 25% . Після декількох років скорочення цього показника у 2011-2012 рр. відбулося стрімке зростання відношення зовнішнього боргу до ВВП, що свідчить про ослаблення боргової безпеки України. Однак за 2012 рік, це показник скоротився порівняно з 2011 р.

На кінець 2012 року відношення зовнішнього державного боргу до експорту товарів і послуг становило 54,04%. Це найбільше значення за останні дев’ять років. Незважаючи на те, що цей показник не досяг критичного значення, його стрімке зростання у 2012 р., свідчить про різке погіршення платоспроможності України.

Станом на 31.12.2012 внутрішній кредит займав 43,79%, а зовнішній – 53,21% (рис.2.7) [19, с. 276]

Рис.2.7. Структура державного кредиту України в період з 2004-2012 рр.

Відповідно в Україні відбулися зрушення в бік збільшення питомої ваги внутрішнього боргу.

Домінування зовнішньої складової у структурі державного боргу України стало одним із чинників посилення незбалансованості державних фінансів у період фінансової кризи 2008-2009 рр. Різке знецінення національної валюти мало своїм наслідком суттєве посилення зовнішньоборгового навантаження на економіку і державні фінанси України. Таким чином, надмірне запозичення за кордоном при ігноруванні внутрішніх джерел фінансування дефіциту бюджету зробили державні фінанси України вразливими до коливань кон'юнктури на світових фондових ринках та стали причиною виникнення кризи ліквідності при тимчасовому закритті зовнішніх ринків позичкового капіталу для уряду [8].

Національний банк України відповідно до чинного законодавства продовжував виконувати операції і обслуговування державного боргу, що пов'язані з розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними.

У звітному році ОВДП користувалися попитом як серед вітчизняних Інвесторів, так і серед покупців-нерезидентів. Зацікавленість Інвесторів-нерезидентів була зумовлена високим ступенем надійності ОВДП порівняно з іншими фінансовими Інструментами та високою прибутковістю у І кварталі 2011 року. Обсяг ОВДП у власності нерезидентів протягом 2011 року збільшився майже у 24 рази і за станом на 1 січня 2012 року становив 11,4 млрд. грн., або 8,35% від загальної суми ОВД11, які знаходилися в обігу (у 2010 році зменшився на 16,0 млн. грн.).

У 2012 році Міністерство фінансів України погасило державних облігацій та сплатило доход їх власникам на загальну суму 30,7 млрд. грн., у тому числі погашення основного боргу – 19,6 млрд. грн., сплата доходу – 11,1 млрд. грн. виконавши всі свої зобов'язання за різними видами державних облігацій[11].

Унаслідок перевищення обсягів розміщення ОВДП над обсягами їх погашення заборгованість Уряду України за державними облігаціями в 2012 році збільшилася порівняно з 2011 роком на 50,5 млрд. грн. і на кінець року становила 136,2 млрд. грн.

Як відомо, державний борг справляє ряд соціально-економічних ефектів і, крім економічних процесів, впливає на соціальний розвиток країни. Одним із таких показників є розвиток країни. Одним із таких показників є зовнішній борг в розрахунку на одну особу. За національною методикою розрахунку рівня боргової безпеки, критичним вважається значення 200 доларів США на одну особу.

Варто зазначити, що заборгованість на одну особу протягом останніх десяти років завжди перевищувала критичне значення. При цьому протягом останніх років спостерігається погіршення ситуації, що пояснюється як збільшенням абсолютної величини зовнішнього державного боргу, так і зменшенням чисельності населення України. У 2010-2011 рр. цей показник щорічно зростав більше ніж на третину, і на кінець 2011 р. заборгованість на одну особу складала 579,73 дол. США, що майже втричі перевищує критичний рівень [26].

Отже, можна зробити висновок, що сукупний зовнішній борг збільшується протягом 2007-2012 років в основному за рахунок основних чинників, що активізували зовнішні запозичення в Україні. До них належать незбалансованість державних фінансів і постійний дефіцит державного бюджету, нестабільність грошової одиниці, відсутність ефективної енергоощадної політики і надмірна імпортна енергетична залежність, істотна потреба в інвестиціях на фоні тотального зниження інвестиційної активності, неможливість залучення коштів населення у банківський сектор, значний відтік капіталу за межі України і брак коштів для реалізації соціально-економічних перетворень. Протягом 2010-2011 рр. до переліку таких причин можна також віднести різкі коливання курсу гривні відносно долара США та євро, проблеми, пов'язані з ліквідністю банківської системи, різке скорочення обсягу експорту, а також погіршення макроекономічної ситуації в державі внаслідок впливу світової фінансової кризи. Важливим фактором, що впливає на обсяги зовнішнього державного боргу, є національні заощадження, низький рівень яких, зазвичай, означає високий рівень споживання і низький рівень національного інвестування. За нестачі національних інвестицій країна змушена вдаватися до залучення іноземних позик. Підвищення рівня національних заощаджень в Україні можливе внаслідок проведення стримуючої фіскальної політики та стимулюючої податкової політики у сфері заощаджень.