Розділ 2. Аналіз Стану Державного кредитування в Україні

2.1. Аналіз державної заборгованості в Україні

Станом на початок 2012 року Україна потрапила до списку 18 країн, яким загрожує дефолт. Відповідний перелік країн-невдах світу склало американське видання Business Insider[27]. У своїх оцінках експерти виходили з розміру зовнішнього боргу, а також фінансової і політичної стабільності в країні. Україна посідає 6 місце серед цих країн. Причини - великий розмір зовнішнього боргу і сповільнене зростання економіки. Всі ці країни мають проблеми з банківським сектором та інфляцією.

Експерти Світового банку оцінили валовий зовнішній борг України (разом державний і корпоративний борг) у 82% ВВП. Математичні розрахунки дозволяють вирахувати, що на кожного громадянина припадає по 20 тисяч гривень цього зовнішнього боргу.

Рис. 2.1. Динаміка валютної структури державного та гарантованого державою кредиту України за 2008-2012 рр.

Як свідчать дані рис. 2.1. частка державного кредиту, вираженого в національній валюті, становить на кінець 2012 р. 35,98% його загального обсягу, порівняно з 34,34% на кінець 2011 року та 20,57% на кінець 2010 року: частка державного боргу в іноземній валюті відповідно становила 79,43%, з яких у євро – 7,76%, у доларах США – 47,7, у спеціальних правах запозичення – 32,5, у японських єнах – 1,89 %. Починаючи з 2010 року, ми бачимо тенденцію до зменшення частки євро в сумі боргу.

Обсяг валового зовнішнього боргу України на кінець 2011 р. сягнув 117,3 млрд. дол. (85,7% від ВВП), збільшившись протягом звітного року на 13,9 млрд. дол. (на 13,5%). Про це йдеться в огляді НБУ щодо зовнішнього боргу України на кінець 2012 р.

Значні загрози борговій безпеці України пов’язані з тим, що зовнішні кредити в економіку номіновані в іноземній валюті. На фоні стрімкої девальвації національної валюти зберегти свою платоспроможність можуть лише суб’єкти зі стабільним притоком іноземної валюти, що видається малоймовірним через зменшення валютних надходжень від традиційного експорту та неспроможність іноземних банків, що зіткнулися з кризою ліквідності, фінансувати свої дочірні компанії [27].

Державний борг України за станом 31.12.2011 (за типом кредитора) зображено на рис.2.2. [27, с. 224].

Рис.2.2. Державний борг України за станом 31.12.2012 (за типом кредитора)

Згідно даних рис. 2.2, в структурі державного боргу станом на 31.12.2012 р. найбільшу частку (43%) складає заборгованість перед юридичними особами. Наступною за величиною є борг за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку – 26% та борг за позиками, наданими закордонними органами управління – 23%. Незначну частку становить заборгованість за позиками, наданими іноземними органами управління – 5%, заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління – 3% та борг перед банківськими установами – 1% .

Відношення державного боргу до ВВП на початок 2011 р. складало близько 13,8%. Відношення державного боргу до ВВП на початку 2012 р. складало близько 18,9%, на кінець 2012 р. – близько 33% ВВП.

Показник відношення державного боргу до ВВП в Україні в 2-9 разів нижчий за показник у розвинених країнах світу. Це пояснюється тим, що до складу державного боргу не входять боргові зобов’язання АР Крим та місцевого самоврядування. У Бюджетному кодексі не розкрито, що саме слід вважати борговими зобов’язаннями держави та чи долучати до складу державного боргу гарантований борг [21].

Загалом до 2008 року відношення державного боргу до ВВП постійно зменшувалось за рахунок підтримки його на відносно стабільному рівні, з одного боку, та високих темпах економічного зростання – з іншого.

Однак, починаючи з 2009 року сума державного боргу та його відношення до ВВП зростає у зв’язку з розгортанням кризових явищ і, відповідно, зростанням потреб держави у державних запозиченнях, з іншого боку, та у зв’язку з пригніченням економічної активності – з іншого.

Істотно збільшився обсяг видатків на обслуговування державного боргу. Частка відповідних платежів у загальній сумі видатків державного бюджету збільшилася з 1,6% у 2010 році до 3,7% у 2011 році і на кінець 2012 року становила близько 6%, що пов'язано із збільшенням обсягу державного боргу, девальвацією гривні і підвищенням відсоткових ставок в умовах фінансової кризи. Протягом 2007-2012 років поступово зменшувався середній строк обігу державних боргових зобов'язань - з 13,3 до 12,7 року. Станом на кінець 2012 року зазначений строк, незважаючи на тенденцію до зменшення, залишається значним, особливо в умовах погіршення фінансової кон'юнктури на внутрішньому та зовнішніх ринках капіталу, що спостерігається починаючи з 2009 року.