1. Технічні засоби - "тверда" частина технологічних систем. Наприклад, у аіс - це еом і засоби оргтехніки.

2. Знання і професіональні навички здійснення відповідного процесу -м'яка" частина інформаційно-технічних систем. В АІС-це інформацйно-методичне забезпечення персоналу і програмно-алгоритмічне забезпечення ЕОМ.

3. Спеціально спроектоване організаційне забезпечення. У аіс - організаційна структура управління.

Вказані компоненти системної структури IT тісно взаємопов'язані і здійснюють взаємний вплив одна на другу. У сучасних умовах удоско­налення кожної окремої компоненти без узгодженого вдосконалення двох інших не забезпечує отримання потрібного ефекту.

Тема 3 Моделі і перспективи розвитку інформаційних систем і технологій..

При вивченні даної теми особлива увага має бути приділена характеристике моделей і перспектив розвитку інформаційних систем і технологій..

М одель будь-якої складної інформаційно-обчислювальної системи можна представити структурою, яка складається з двох компонент: центру обробки даних (ІДОД) - центрального комплексу з набором базових загально-системних засобів і периферії- комплексу допоміжних і сервісних засобів, за допомогою яких здійснюється доступ кінцевого користувача до інформаційно-обчислювальних ресурсів ІДОД. Таку модель розглядають як базову. Вона має назву "Центр-Периферія" ("Ц-П"). Представлення моделі інформаційно-обчислювальної системи як "Ц-П" має своє відображення в сучасній термінології. У мережах ЕОМ ЦОД називається хост-процесором (від англ. host - господар), а для позначення всієї множини периферійних засобів використовується узагальнюючий термін пери-інформатика.

Основою розвитку IT є концепція циклічності розвитку інформаційно-обчислювальних систем, коли згідно моделі "Ц-П" цикл здійснюється у дві стадії: на першій відбувається кількісний ріст периферії і центру за рахунок внутрішніх резервів, на другій - структурна реорганізація системи (ввід нових обчислювальних потужностей). Даний процес проілюс­трований на діаграмах, наведених на рис. 1.1.

Представлені на рис. 1.1 діаграми, що характеризують переходи від окремої ЕОМ до термінального комплексу і від термінального комплексу до локальної мережі.

Розвиток IT на основі концепції циклічності трактується як неперервний процес вирішення соціально-технологічних і технічних протиріч. У цьому процесі окремі етапи закінчуються створенням нових структурно-функціональних конструкцій - технологічних моделей обробки даних (ТМ ОД): окрема ЕОМ - термінальний комплекс—локальна мережа ЕОМ - розподілена мережа - складна розподілена мережа. При цьому кожна технологічна модель є не лише виразом технологічного процесу обробки даних, але й відображенням досягнутого рівня комунікації та обчислювальної потужності в розвитку IT.

Не зважаючи на інтенсивний і достатньо успішний розвиток технологічних моделей обробки даних, проблеми побудови інформаційно-обчислювальних систем все ще великі і складні. Проектування комунікаційного середовища в Україні ще не закінчено.

Роботи щодо зміни його характеристик, аналізу складних системних модулів і створенню схем реалізації мережного програмного забез­печення - все ще знаходяться на стадії становлення і розвитку. ЦЄ- процес відбувається не просто заміщенням ранніх технологічних моделей новими, а й створенням з них складних взаємопов'язаних систем у рамках нового комунікаційного середовища, що розвивається. Кожна технологічна модель описує локальний технологічний процес і при цьому є складовою частиною більш загальної структури, у ній реалізуються глобальніші процеси. Різні варіанти взаємодії інформаційних систем можна проілюструвати даними, наведеними в таблиці 1.1.

Технологічна модель, що відповідає обчислювальному Центру є сукупністю кількох (може бути - одного) термі пальних комплексів і окремих ЕОМ, які розміщено в одному приміщенні і здійснюють обробку даних на принципах централізації.

Таблиця 1.1 Розподіл інформаційних систем за способом організації взаємодії

Спосіб організації взаємодії	Масштаб розміщення	Відстань (км)
Обчислювальний центр	Приміщення	0,01-0,1
Обчислювальний комплекс	Приміщення, будинок, територія	0,01-0,1 0,04-0,2 0,2-2,0
Локальна інформацій­но-обчислювальна система	Будинок,територія, взаємопов'язані території, місто	0,01-0,5 0,2-2,0 2,0-30,0 3,0-5,0
Регіональна інформа­ційно-обчислювальна система	Район, місто, регіон	2,0-5,0 3,0-50,0 50,0-60,0
Велика регіональна і нформа ці йно-об- числювальна система	Місто, регіон	30-50 50-100
Глобальна інформаційно-обчислюваїьна система	Регіон,країна, континент, земна куля	50-200 100-600 >1000 >10000

Технологічна модель локальної мережі ЕОМ є сукупністю І кількох термінальних комплексів і окремих ЕОМ, у кожній _# з яких реалізується деякий локальний технологічний процес,підпорядкований загальній меті, визначеній при створеннілокальної мережі.

При цьому, у розвитку окремих моделей особливу роль відіграють місця (вузли) та їх взаємодія, наприклад, комунікаційні процеси в мережі. Головна функція таких вузлів полягає в забезпеченні узгодженої роботи мережі, комунікацій, ПОД різних рангів у рамках єдиної технологічної моделі.

Велику роль у технологічних моделях обробки даних виконує стандар­тизація, яка проводиться в міжнародному масштабі. Дотримування стандартів і рекомендацій у цій галузі слід вважати однією з найваж­ливіших умов їх успішного розвитку. Інформаційно-обчислювальні сис­теми, задовольняючи вимоги міжнародних стандартів, дають можли­вість використання апаратних і програмних засобів у різних країнах, забез­печують успішну інтеграцію систем різної спрямованості. Крім цього, дотримання міжнародних стандартів, "де юре" чи "де факто", є обов'яз­ковою умовою широкого розвитку програмного забезпечення і різно­манітних периферійних пристроїв. Прикладом може бути ПЕОМ фірми IBM. Вона стала фактичним міжнародним стандартом і за перші 5-7 років її розповсюдження зусиллями програмістів усього світу для неї було напрацьоване програмне забезпечення обсягом біля ЗО мільйонів людино-років.

Застосування існуючих рекомендацій повинно здійснюватися з ураху­ванням особливостей реалізації мереж у даній галузі. До них відносяться, по-перше, переважно, інформаційний характер, а не обчислювальний, по-друге_? практична визначеність її топології ще до початку проектування, поскільки вузли мережі і зв'язки між ними вже існують, по-третє, об'єд­нання в мережу засобів обчислювальної техніки, яка є в промисловій експлуатації.

Подібно як розвиток методів використання обчислювальних ресурсів привів до створення потужних операційних систем із розмаїтими засоба­ми допомоги користувачу, так і розвиток інформаційно-обчислювальних систем обумовив ускладнення і різноманітність технологій обробки даних. Слід очікувати, що цей процес продовжуватиметься й у майбутньому з використанням усе нових елементів стандартизації й універсалізації.