
- •3. Філософія і освіта. Дуалізм
- •4. Фо та її взаємодія з іншими галузями філософії та наукового знання
- •5. Філософія як світоглядна стратегія освіти. Методологічні функції освіти
- •8. Закон суспільного відтворення
- •Види суспільного відтворення:
- •14. Освіта як суб’єкт-суб'єктна взаємодія
- •31. Суспільна освітня концепція Нового часу
- •32. Індивідуальна освітня концепція Нового часу
- •50. Посткласичний університет -
- •51. Масова освіта
- •52. Філософія прагматизму
- •Прагматична педагогіка Джона Дьюї
- •60. Формування і розвиток освітнього простору
- •54. Сталий розвиток
- •Парадигма сталого розвитку
3. Філософія і освіта. Дуалізм
Особливості філософського осягнення освіти:
- досліджує цілісний феномен освіти.
- надає перевагу ідеям, концепціям і парадигмам.
- розкриває значення освіти для суспільного розвитку.
Найважливіші функції освіти - це навчання і виховання у їх безперервній взаємодії. Тим самим мета будь-якої освітньої системи полягає у формуванні такого практичного світогляду людини, який би краще поєднував її професійну діяльність з тими загальними світоглядними цінностями, які закладені в основу даної системи. Відомий педагог і філософ Сергій Гессен вважає, що педагогічну діяльність в цілому треба розглядати як “прикладну філософію”. Але й освіта, у свою чергу, здійснює найбільший вплив на філософію. У зв'язку з цим видатний американський філософ і педагог Джон Дьюї писав: “Коли філософська теорія байдуже відноситься до виховання, то вона не буде жити”. Виходячи з цього, він розглядав саме результати освітньої діяльності як головний критерій істини її філософських засад, а систему освіти як найважливіший засіб “покращення суспільства”, вирішення його найгостріших проблем.
Взаємодія між філософією і освітою завжди відігравала суттєву роль у розвитку людства, що стало причиною появи такої проміжної між ними ланки як філософія освіти. Остання вивчає основні закономірності цієї взаємодії, її різні форми. Важливо відзначити, що філософія освіти не обмежується аналізом лише проблем офіційно визнаних педагогічних установ, бо освітня діяльність включає у себе і низку інших засобів формування людини: сім ? я, інші малі групи, ЗМІ, література тощо.
Сучасна епоха поставила перед освітою, її філософськими засадами принципово нові найважливіші проблеми. Загострення глобальних проблем, яке все більше загрожує знищенню людства, потребує саме суттєвих змін усієї стратегії діяльності останнього, а тому і формування того нового типу практичного світогляду, який і визначає цю стратегію. У вирішенні даного завдання, головну роль, безумовно, повинна відігравати сучасна освіта. Але вона потребує і найсуттєвішого реформування на основі нової філософії освіти. Предмет “філософія освіти” викладається зараз майже у всіх вищих педагогічних (і не лише педагогічних) навчальних закладах розвинених країн. Усі ці зусилля спрямовані на пошук тієї сучасної парадигми нашої діяльності та механізмів її впровадження в сучасну освіту, яка б змогла позитивно вирішити глобальні та інші найгостріші проблеми сучасного людства.
Термін «філософія освіти» потребує деяких роз'ясненнях. Відповідно до вітчизняної традиції, термін «освіта» не ідентичний терміну «виховання» - слід було б говорити про «філософію освіти та виховання». Під «філософією» розуміється «філософствування», «пізнання сущого», а не інтерпретація філософських теорій в область педагогічної практики. Філософські теорії - лише один з компонентів інтегративного філософсько - педагогічного знання.
З точки зору філософії освіти «освіта» - це умова безперервності еволюції людства, духовний зв'язок часів і інтегральний стратегічний інтелектуально-моральний ресурс країни. Тому саме освіта, а не економіка, наука, техніка, або сама політика, є духовною першоосновою і універсальним інтелектуально-моральним ресурсом державної політики.