40. Порівняльна оцінка конкурентного та монопольного ринків.
Вирішальна відмінність між чистою конкуренцією та чистою монополією полягає у своєрідності кривої попиту: якщо для конкурентної фірми вона має абсолютно еластичний характер (пряма лінія), то для чистого монополіста – спадний характер.
Вплив монополії на суспільний добробут можна розглядати як у контексті часткової так і загальної рівноваги. Ефект у випадку аналізу часткової рівноваги вимірюється величиною витрат “мертвого вантажу”.
а) Конкурентний ринок.
б) Монополія.
41. Основні ознаки олігополії.
Олігополія – це ринкова структура, при якій домінує незначна кількість виробників, а вхід в галузь нових виробників обмежень високими бар’ерами. Це ринкова структура, що складається із невеликої кількості фірм, деякі з яких мають великі розміри відносно розмірів ринку.
До основних ознак олігополії належать:
Панування на олігополістичному ринку кількох фірм. їх може бути від 2 до 20. Проте для розрахунку береться загальнодержавний ринок, хоча деякі товари виробляються лише на певних територіях.
Продукт олігополії може бути як стандартним, так і диференційованим (ринок сталі і ринок автомобілів).
Кожен олігополіст може проводити самостійну цінову політику, адже частка кожного з них на загальному ринку досить значна. Але результати його впливу залежатимуть від реакції інших олігополістів.
Високі бар’єри до вступу у галузь;
ефект масштабу, обумовлює зниження довгострокових середніх витрат виробництва;
б) монополія контролю над рідкими джерелами сировини;
в) високі витрати на рекламу;
г) значні перешкоди, які пов’язані з великими фінансовими витратами на нецінову конкуренцію;
д) володіння патентами дає змогу фірмам здійснювати контроль за технологією та організацією виробництва;
Загальна взаємозалежність. У цьому випадку фірми олігополісти вимушені зважати на реакцію своїх конкурентів. Загальна взаємозалежність виявляється в умовах загострення конкурентної боротьби, і в умовах коли досягається домовленість з іншими олігополістами і тому може виникати тенденція перетворення галузі у чисто монопольну.
Олігополістичні ціни не гнучкі. Якщо вони змінюються, то, як правило, одночасно всіма фірмами-олігополістами, тобто при олігополії є стимули для погодження дій або таємного зговору.
Олігополія — досить поширена модель ринку. Олігополії виникають за таких обставин:
створення у процесі конкурентної боротьби великих фірм;
розширення розмірів фірм за рахунок їх злиття, що дає можливість реалізувати ефект масштабу та збільшити ринкову владу шляхом суттєвого зростання концентрації виробництва у галузі.
Поведінка олігополістів на ринку визначається двома тенденціями, що діють у протилежних напрямках:
по-перше, фірми зацікавлені в максимізації сукупного прибутку галузі через змову та спільні дії, оскільки це дає змогу реалізувати монопольну владу;
по- друге, кожна фірма прагне отримати надприбуток за рахунок конкурентів, порушуючи угоду, а це відповідно суттєво загострює суперництво.