8. Свердління, зенкування, розгортання отворів

Свердління — це процес утворення в суцільному матеріалі наскрізного або глухого циліндричного отвору зняттям стружки свердлом. Отвори діаметром до ЗО мм свердлять за один прохід. Якщо треба зробити отвір діаметром більш як ЗО мм, то спочатку просвердлюють отвір діаметром 16...20 мм. Литі, штамповані або попередньо просвердлені отвори обробляють зенкеруванням . У зенкера більше різальних кромок і вища жорсткість порівняно зі свердлом. Тому зенкеруванням отвору досягаються більші точність та продуктивність, ніж розсвердлюванням. Розгортанням виконують чистову обробку отворів із великою точністю. Однак при цьому не можна змінити положення осі отвору, оскільки на торці розвертки немає різальних кромок.

Розвертки використовують для чистової обробки отворів. Ручну розвертку повертають за чотиригранний хвостовик воротком. На верстатах застосовують машинну розвертку . В неї коротка робоча частина й конічний хвостовик. За формою зуба розрізняють розвертки з прямим та гвинтовим зуб'ями.

Зенкування. Зенкером обробляють отвори, попередньо штамповані, литі або просвердлені.

Малюнок - а). Припуск під Зенкер (після свердління) складає 0,5-3 мм на сторону. Зенкер вибирають залежно від оброблюваного матеріалу, виду (наскрізне, ступеневу, глухе) і діаметра отвору і заданої точності обробки. Зенкер має три і більше ріжучі кромки, тому при зенкування знімається тонша стружка і виходять більш точні отвори, ніж при свердлінні; він міцніший свердла, завдяки чому подача при зенкування в 2,5-3 рази перевищує подачу при свердлінні. Зенкування може бути як попередньою (перед розгортанням), так і остаточною операцією. Крім обробки отворів зенкери застосовуються для обробки торцевих поверхонь. Для підвищення точності зенкерування (особливо при обробці литих або штампованих глибоких отворів) рекомендується попередньо розточити (різцем) отвір до діаметру, рівного діаметру зенкера на глибину, приблизно рівну половині довжини робочої частини зенкера. Для обробки високоміцних матеріалів (sв> 750 МПа) застосовують зенкери, оснащені пластинами з твердого сплаву. Швидкість різання для зенкерів зі швидкорізальної сталі така ж, як і для свердел. Швидкість різання твердосплавних зенкерів в 2-3 рази більше, ніж зенкерів зі швидкорізальної сталі. При обробці високоміцних матеріалів і лиття по кірці швидкість різання твердосплавних зенкерів слід зменшувати на 20-30%.

Розгортання. Для отримання отворів високої точності і якості оброблюваної поверхні застосовують розгортання.

Малюнок - б). Розгортка має значно більше ріжучих крайок, ніж Зенкер, тому при розгортанні знімається тонша стружка і виходять більш точні отвори, ніж при зенкування. Отвори діаметром до 10 мм розгортають безпосередньо після свердління. Перед розгортанням отворів більшого діаметра їх попередньо обробляють, а торець підрізають. Припуск під розгортання t = 0,15-0,5 мм для чорнових розгорток і 0,05-0,25 мм для чистових розгорток. При роботі чистовими розгортками на токарних і токарно-револьверних верстатах застосовують хитні оправки, які компенсують розбіжність осі отвору з віссю розгортки. Для того щоб забезпечити високу якість обробки, свердління, зенкування (або розточування) і розгортання отвори виробляють за одну установку заготовки в патроні верстата. Подача при розгортанні сталевих деталей 0,5-2 мм / об, а при розгортанні чавунних деталей 1-4 мм / об. Швидкість різання при розгортанні 6-16 м / хв. Чим більше діаметр оброблюваного отвору, тим менше швидкість різання при однаковій подачі, а при збільшенні подачі швидкість різання знижують.