Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГОС PATENTOZNAVSTVO.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
107.62 Кб
Скачать

12. Особливості складання одно ланкової та багатоланкової формул винаходу?

Формула винаходу (корисної моделі) — є частиною опису, але завжди подається окремо. Представляє собою складену за встановленими правилами коротку словесну характеристику, що виражає суть винаходу (корисної моделі),

Формула винаходу (корисної моделі) може бути одноланковою чи багатоланковою і включати відповідно один або декілька пунктів.

Одноланкову формулу винаходу (корисної моделі) застосовують для характеристики одного винаходу (корисної моделі) сукупністю суттєвих ознак, які не мають розвитку чи уточнення щодо окремих випадків його виконання або використання.

Багатоланкову формулу винаходу (корисної моделі) застосовують для характеристики одного винаходу (корисної моделі) з розвитком і(або) уточненням сукупності його (її) ознак стосовно деяких випадків виконання і використання винаходу (корисної моделі) або для характеристики групи винаходів.

Багатоланкова формула, що характеризує один винахід (корисну модель), має один незалежний пункт і наступний (наступні) за ним залежний (залежні) пункт (пункти).

Багатоланкова формула, що характеризує групу винаходів, має декілька незалежних пунктів, кожний з яких характеризує один з винаходів групи. При цьому кожний з винаходів групи може бути охарактеризований із залученням залежних пунктів, підпорядкованих відповідному незалежному пункту.

Складання формули винаходу (корисної моделі) Пункт формули винаходу (корисної моделі) складається, як правило, і обмежувальної частини, яка включає ознаки винаходу (корисної моделі), які збігаються з ознаками найближчого аналога, у тому числі родове поняття, що характеризує призначення об'єкта, та відмінної частини, яка включає ознаки, ідо відрізняють винахід (корисну модель) від найближчого аналога.

Обмежувальна й відмінна частини пункту формули відокремлюються одна від одної виразом "який (яка, яке) відрізняється тим, що..." (розділова частина).

Без поділу на обмежувальну й відмітну частини, зокрема, складають, формулу винаходу (корисної моделі), яка характеризує:

  • індивідуальну сполуку;

  • штам мікроорганізму, культуру клітин рослин і тварин;

  • нове застосування відомого продукту чи процесу;

  • винахід (корисну модель), що не має аналогів.

Формулу (або кожний пункт багатоланкової формули) викладають одним реченням.

Загальний алгоритм дій при складанні формули.

  1. Перш ніж складати формулу винаходу (корисної моделі) слід проаналізувати галузь техніки, до якої відноситься передбачуваний винахід (корисна модель).

  2. Проаналізувати рівень техніки з виділенням аналогів і прототипу.

  3. Визначити суттєві ознаки винаходу (корисної моделі).

При визначенні ознак суттєвих для винаходу (корисної моделі), щ заявляється, доцільно:

- сформулювати назву винаходу (корисної моделі), для чого необхідні визначити на удосконалення чого були спрямовані зусилля винаходу (корисно моделі);

  • сформулювати технічний результат, який може бути отриманий при здійсненні винаходу (корисної моделі);

  • скласти перелік суттєвих об'єктів винаходу (корисної моделі); дні пристрою - конструктивні елементи; для процесу - дії; для речовими інгредієнти;

  • визначити ознаки прототипу, який виконує ті ж ознаки, що і ознаки винаходу (корисної моделі);

  • сформулювати суттєві ознаки винаходу (корисної моделі) спільні дні об'єкту, що заявляється, і прототипу по функції і способу реалізації функції;

  • сформулювати відмінності винаходу (корисної моделі) і прототипу виділити з відмітних ознак суттєві.

Приклад одно ланкової формули винаходу

Спосіб виготовлення прорізної кишені в листочку, що включає наметування місця розташування кишені, обробку листочки, приточування верхньої підкладки до листочки, приточування підзору до нижньої підкладки кишені, приточування листочки з верхньою підкладкою і підзору з нижньою підкладкою до пілочки, розрізання кишені, вивертання листочки на лицевий бік, закріплення кінців листочки, сточування підкладки, припрасування готової кишені, який відрізняється тим, що після обробки листочки до нижнього її зрізу приточують тасьму-"блискавку", приточують додатковий підзор до додаткової середньої підкладки кишені, після вивертання листочки на лицевий бік нижній край листочки настрочують на додатковий підзор з середньою підкладкою, а відлітний зріз підкладки листочки настрочують на середню підкладку кишені.